
- •Роль науки, наукової інформації та наукової комунікації у розвитку суспільства.
- •Поняттійний апарат науки.
- •Історія зародження науки.
- •Наука і наукова література в античності та середньовіччі.
- •8. Діяльність Галицько-Руської Матиці.
- •9. Особливості діяльності «Просвіти».
- •6. Перекладна література 8-12 ст
- •10. Діяльність нтш
- •20. Зібрання творів як різновид наукової літератури
- •Відродження української нації» — відродження української наукової літератури (кінець XVI – початок хх ст. )
- •11. Діяльність Українського наукового товариства у Києві
- •16. Видавництва наукової літератури
- •21. Монографія
- •22. Препринт та депоновані наукові твори
- •19. Опубліковані та неопубліковані наукові видання
- •18. Основні групи наукових видань – науково-дослідні та джерелознавчі видання
- •14. Українська академія наук.
- •23.Тези доповідей та матеріали конференцій
- •12. Видавнича діяльність Агатангела Кримського
- •Розвиток української наукової літератури у перші десятиліття хх ст.
10. Діяльність нтш
НТШ – академічна організація, утворена 1873 р. у Львові. В укр.. історії перша суспільна істанова, яка, сповідуючи Шевченкові ідеї, присвоїла собі його ім’я. упродовж більшої частини історії НТШ його структуру визначали три секції:
Історично-філософська
Філологічна
Математично-природописно-лікарська
Від 1892 р. з появою першого тому «Записок НТШ», а далі й інших серійних наукових збірок, розпочалась наукова розбудова товариства. Інтелектуально-організаційне осердя НТШ в період тогочасного дуже плідного етапу Товариства, створювала «золота Трійця» - Михайло Грушевський (голова НТШ, історик), Іван Франко (голова філологічної секції) та Володимир Гнатюк (науковий секретар, наукові зацікавлення – фольклор та етнографія).
Значної уваги набули наукові напрямки, пов’язані зі стислими науками, формувались нові музеї та природні заповідники. Вийшла друком перша Українська Загальна Енциклопедія (УЗЕ). Набула світового значення і Бібліотека україніки НТШ.
Випускали щоденну газету «Діло» (з 1880), двотижневик «Зоря» (1885-1887), «Літературно-науковий вістник» (1898-1913).
Збірки:
«Жерела до історії України-Руси» (22 т.)
«Пам’ятки українсько-руської мови та літератури» (8 т.)
«Етнографічний збірник» (40 т.)
«Матеріали до українсько-руської етнології» (22 т.)
«Часопись правнича і економічна»
20. Зібрання творів як різновид наукової літератури
Науковий збірник – це одноразове періодичне або продовжуване видання установ, організацій, товариств. Важливе джерело наукової інформації, в якому повідомляються відомості, що не потрапили в іншу наукову періодику, публікуються доповіді, статті, матеріали з вузькоспеціальних проблем, що віддзеркалюють напрямки конкретних досліджень установи, видавця. Такі видання є фінансово необтяжливі, доволі оперативні, очікувані. Найчастіше назви таких видань утворюються за допомогою знакових слів: вісник, записки, наукові записки, праці (наприклад, Вісник академії правових наук, Наукові записки академії друкарства тощо). Одним з основних елементів наукового збірника є наукова стаття.
Наукова стаття – це від 18 ст. один з основних найпопулярніших жанрів наукової літератури, що дозволяє фіксувати перебіг наукових досліджень усього розмаїття об’єктивної дійсності, розкривати технологію і методику наукового пошуку, його етапи тощо.
Виділяють такі види статей:
Інформаційна стаття – з конкретного питання, аналог експериментальної статті має вигляд звіту, зміст якого зводиться до опису застосованих методик експериментів, спостережень, рівень узагальнення у статті низький, загальний характер будови простий, речення недовгі, нескладні, лексичний склад неширокий, з високим ступенем повторюваності одиниць, порядок слів простий, текст статті найчастіше позбавлений образності. Основні компоненти інформаційної статті: вступна частина, актуальність теми, проблеми та їх розроблення, завдання і цілі експерименту, умови і методика проведення експерименту, зміст експерименту, висновки.
Загальна (теоретична) стаття – характеризується вищим рівнем складності як змісту, так і будови, високим рівнем узагальнення, містять у тій чи іншій мірі елементи образності, експресивності. До основних елементів належать: обґрунтування теми статті, її актуальності, стан питання в теорії, аналіз літератури, постановка завдання статті, основна частина – сутність дослідження (оригінальність, актуальність), висновки (результати та можливість їх використання, загальна оцінка роботи, та перспективи її розвитку).
Оглядова стаття – загальнотеоретичного характеру, які і попередня, складна за змістом, а також має достатньо складну будову, високий рівень узагальнення, відзначається експресивністю та образністю.
Стаття-есе – в основному має дуже складний зміст і будову, високий рівень узагальнення, характеризується складною ритмікою, незвичним порядком слів,багатством лексики, наявністю різноманітних виражально-зображувальних засобів.