
- •Роль науки, наукової інформації та наукової комунікації у розвитку суспільства.
- •Поняттійний апарат науки.
- •Історія зародження науки.
- •Наука і наукова література в античності та середньовіччі.
- •8. Діяльність Галицько-Руської Матиці.
- •9. Особливості діяльності «Просвіти».
- •6. Перекладна література 8-12 ст
- •10. Діяльність нтш
- •20. Зібрання творів як різновид наукової літератури
- •Відродження української нації» — відродження української наукової літератури (кінець XVI – початок хх ст. )
- •11. Діяльність Українського наукового товариства у Києві
- •16. Видавництва наукової літератури
- •21. Монографія
- •22. Препринт та депоновані наукові твори
- •19. Опубліковані та неопубліковані наукові видання
- •18. Основні групи наукових видань – науково-дослідні та джерелознавчі видання
- •14. Українська академія наук.
- •23.Тези доповідей та матеріали конференцій
- •12. Видавнича діяльність Агатангела Кримського
- •Розвиток української наукової літератури у перші десятиліття хх ст.
Розвиток української наукової літератури у перші десятиліття хх ст.
Український науковий інститут книгознавства (УНІК) розпочав свою діяльність у жовтні 1922 р. Як перша й головна наукова установа республіки в галузі книгознавства того часу УНІК започаткував розробку теоретичних та практичних основ вітчизняного книгознавства. Можна цілком впевнено говорити про існування в 20-х роках укр. школи книгознавства.
Виставки, лекції, підготовка книгознавчих кадрів, міжнародні зв’язки, анкетне соціологічне дослідження бібліотек, видання єдиного тоді в країні наукового книгознавчого журналу «Бібліологічні вісті», створення архіву українського друку перших пореволюційних років та надзвичайної цінності колекції книгознавчої літератури, підготовка бібліографічних покажчиків – ось неповний перелік наукових та виробничих інтересів УНІК. Проте головними в роботі інституту біли наукова та видавнича діяльність.
Відомі вчені Д. Балика, с. Маслов, Ю. Меженко, П. Попов та інші розглядали науку про книгу як комплексну – у взаємозв’язках з бібліотекознавством і бібліографознавством. Основними проблемами досліджень УНІК були вивчення історії та мистецтва укр.. книги, а також дослідження читача. Заслугою УНІК варто вважати перенесення центру дослідження в ланці «книга-читач» саме на читача, на відміну від книгознавчих установ Москви та Ленінграда, де передусім досліджували теорію книги.
Не весь науковий доробок інституту було втілено в публікаціях, хоча навіть кількісні характеристики випуску наукових праць окремими виданнями є репрезентативними для такої невеликої дослідної організації, як УНІК.. варто зважати й на складний фінансовий, поліграфічний стан у республіці в 20х рр. І все ж інститут зумів видрукувати лише за 1924-1930 роки приблизно 60 книжок та брошур.
Найвагомішим за цей час є видання чотирьох томів «Трудів УНІК» (1926, 1930 роки).
Розквіт вид. діяльності інституту припадає на 1925-1927 рр.. це чотири видання з тематики УНІК – праці Ю. Меженка та Ю. Ковалевського, випущені в 1919-1923 рр. – інститут зараховував у свій актив, бо вважав себе продовжувачем Головної книжкової палати, де були підготовлені ці праці.
Привертає увагу серія видань УНІК «Науково-популярна бібліотека книгознавства» за ред. Ю. Меженка, яка виходила в Державному видавництві України. Вийшло 6 випусків серії: Маслова О. Рукописна книга; Попов П. Друкарсвто, його початок і поширення в Європі; Балика Д. Бібліотека в минулому; Маслов С. Українська друкована книга в 16-18 ст.; Рихлік Є. Друкарська техніка; Ігнатієнко В. Українська преса (1816-1923 рр).
Перші п’ять випусків вийшли у 1925 р, шостий у 1926. Інші за браком коштів залишилися ненадрукованими.
Після перелому історії існування УНІК (1931) його вид. діяльність скорочується. Провідною стає не наукова робота, а критичні нападки на попередників, самокритика – як у друкованих працях, так і в доповідях на зборах і засіданнях.