
- •Роль науки, наукової інформації та наукової комунікації у розвитку суспільства.
- •Поняттійний апарат науки.
- •Історія зародження науки.
- •Наука і наукова література в античності та середньовіччі.
- •8. Діяльність Галицько-Руської Матиці.
- •9. Особливості діяльності «Просвіти».
- •6. Перекладна література 8-12 ст
- •10. Діяльність нтш
- •20. Зібрання творів як різновид наукової літератури
- •Відродження української нації» — відродження української наукової літератури (кінець XVI – початок хх ст. )
- •11. Діяльність Українського наукового товариства у Києві
- •16. Видавництва наукової літератури
- •21. Монографія
- •22. Препринт та депоновані наукові твори
- •19. Опубліковані та неопубліковані наукові видання
- •18. Основні групи наукових видань – науково-дослідні та джерелознавчі видання
- •14. Українська академія наук.
- •23.Тези доповідей та матеріали конференцій
- •12. Видавнича діяльність Агатангела Кримського
- •Розвиток української наукової літератури у перші десятиліття хх ст.
14. Українська академія наук.
Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова установа України з самоврядною організацією. НАНУ об'єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, а також всіх наукових працівників, що працюють у її наукових установах, здійснюючи дослідження у галузі природничих, гуманітарних, суспільних та технічних наук. На кінець 2007 року в НАН України працювало 43349 співробітників, з них 19024 — науковці[1]. Керівні органи НАН України перебувають у Києві.
Загальні збори
Найвищим керівним органом НАН України є Загальні збори її членів. Станом на 1 січня 2008 до складу НАН України входять 182 дійсних члена (академіка), 343 члена-кореспондента та 115 іноземних членів.
Президія
У період між сесіями Загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює Президія НАН України, яка обирається Загальними зборами строком на п'ять років. До нинішніго складу Президії НАН України входить 36 осіб. На виборах у квітні 2009 року було обрано 35 осіб: президент Борис Патон, перший віце-президент Анатолій Шпак, три віце-президенти (Антон Наумовець, Віталій Походенко та Валерій Геєць), головний учений секретар Анатолій Загородній, 13 академіків-секретарів відділень та один в.о. академіка-секретаря, 6 голів регіональних наукових центрів та 9 інших членів Президії. Загальні збори НАН України у квітні 2010 року додатково обрали членом Президії НАН України Бориса Гриньова. У засіданнях також беруть участь з правом дорадчого голосу три виконуючі обов'язки членів Президії та 13 радників Президії НАН України.
Стуктура відділень НАН України
У Національній академії наук діють три секції, що об'єднують 14 відділень наук:
математики;
інформатики;
механіки;
фізики і астрономії;
наук про Землю;
фізико-технічних проблем матеріалознавства;
фізико-технічних проблем енергетики;
ядерної фізики та енергетики;
хімії;
біохімії, фізіології і молекулярної біології;
загальної біології;
економіки;
історії, філософії та права;
літератури, мови та мистецтвознавства.
Працюють 6 регіональних наукових центрів. Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи. Вони діють на підставі власних статутів, затверджених і зареєстрованих у НАН України.
Дослідно-виробнича та конструкторська база Академії охоплює дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні та обчислювальні центри. При установах НАН України функціонують малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень. За активної участі установ НАН України працюють 8 технопарків, на які законодавчо поширено спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності.
До структури Академії входить Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, яка є депозитарієм ООН і фонди якої містять близько 15 млн. одиниць зберігання, та Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Академія має видавництва «Наукова думка» і «Академперіодика».
НАН України стала одним з визначних наукових центрів, збагативши вітчизняну і світову науку цінними відкриттями й винаходами. Так, вчені-фізики здійснили ряд важливих досліджень в галузі теоретичної фізики, зокрема ядерної фізики, в галузі вивчення напівпровідників (германійові діоди і тріоди). Широко відомі праці О. І. Лейпунського в галузі фізики ядра. Праці М. М. Крилова і М. М. Боголюбова та їхніх учнів є видатним вкладом в галузі дослідження наближених методів математичного аналізу і теорії динамічних систем. Українські математики створили новий відділ математичної фізики — нелінійну механіку. Значним вкладом в науку є праці Г. Ф. Проскури з аерогідродинаміки та дослідження М. О. Лаврентьєва з геометричної теорії функцій комплексної змінної та її застосування до гідродинаміки й аеродинаміки. В Інституті електротехніки академії вперше в СРСР була створена мала електронна обчислювальна машина, яка стала прототипом великої обчислювальної машини, створеної в АН СРСР. В обчислювальному центрі академії створено спеціалізовану машину «Київ» і ряд інших обчислювальних машин.