
- •2.Соціологія як наука. Об'єкт та предмет соціології.
- •3.Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії.
- •4.Структура соціологічного знання.
- •5. Методи соціології.
- •6.Сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв’язок.
- •7. Соціальні закони, їх класифікація.
- •8.Основні функції соціології.
- •9. Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •10. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •11. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •12.Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •13. Розвиток соціології в період середньовіччя.
- •14. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •15. Основні періоди та етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •16. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •17. Позитивістська соціологія о.Конта
- •18 Зміст статики” та “динаміки” контівської соціології.
- •19. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •20. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •21. Маркситська соціологія, її особливості.
- •22. Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •23. Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •24. Соціологічні ідеї п. Сорокіна.
- •25. Порівняльний аналіз концепцій”економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •26.Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •27. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •29. Емпірична соціологія, зміст основних єтапів її розвитку.
- •30. П. Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •31. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •32. Основні напрями сучасної соціології.
- •33. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •34. Особливості і змість основних етапів становлення соціології в Україні
- •35. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •36. Соціологія радянського періоду та її криза.
- •37. Роль м.Грушевського у розвитку соціологічної науки.
- •38. Проблеми розвитку сучасної укр. Соціології.
- •39. Соціологія в. Парето.
- •40. Соцологія в. Липинського
- •41. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •42. Основні ознаки сус-ва та типологія сус-ва.
- •43. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •44. Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •45. Основні теоретико-методологічні підходи до вивчення суспільства
- •46. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •47. Група як складова соц. Стр-ри суп-ва. Класифікація груп.
- •48. Соц. Відносини, їх роль у формуванні соц. Стр-ри сус-ва.
- •49. Поняття соц. Інституту, його види
- •50. Роль та ф-ції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства.
- •51. Інститулізація, її ознаки(навести приклади).
- •52.Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •54.Релігія як соц. Інститут,ефективність його функцій
- •55. Змі,як соціальнийінститут,його функції
- •56.Соціологічне тлумачення соц..Організаціїі саморганізації
- •57. .Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •58. Історичні типи стратифікації.
- •59.Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •60.Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •61.Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •62.Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •63.Соціальна мобільність та її види.
- •64.Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •65.Трансформація соціальної структури укр суспільства.
- •66.Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •67.Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •68.Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •69.Соціологічна структура особистості.
- •71.Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •72.Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •73.Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •74.Типологія особистості в соціології.
- •76.Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •77.Соціальна сутність культури.
- •78 Об’єкт та предмет соціології культури.
- •79. Основні функції культури.
- •80. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •81.Організаційна культура, її елементи.
- •82. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •83. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •84. Система цінностей сучасної молодої людини.
- •85. Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •86.Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •87.Конфлікт як соціальне явище.
- •88.Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •89.Структура соціального конфлікту.
- •90.Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •91.Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •92.Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •93.Типологія конфліктів.
- •94.Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •95.Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •96. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •97 Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •98. Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •99.Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •100. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •101.Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •102. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •103. Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових умовах
- •103.Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •104.Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •105.Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •106.Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •107.Соціальні функції праці.
- •108.Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •109.Проблема відчуження праці
- •110.Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •111.Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •112.Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •113.Предмет та структура соціології політики.
- •114.Сутність і роль політичної сфери в суспільстві як загальній соціальній системі.
- •115.Структура та властивості політики.
- •116.Сутність соціального в політиці.
- •118.Ознаки демократичної
- •119.Типологія держав їх основні характери.
- •120.Сутність легітимності політики і влади її основні ознаки.
- •121.Соціальні сфери політичного життя суспільства.
- •122.Громадське суспільство та його основні інститути.
- •123.Предмет соціології релігії.
- •127.Сучасна релігійна ситуація в Україні. Соціальні причини і наслідки розколу православ’я в Україні.
- •131.Проблеми міжконфесійного діалогу в Україні.
- •133.Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •134.Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •135.Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •136.Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •137.Функції соціологічного дослідження.
- •138.Етапи організації соціологічного дослідження.
- •139.Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •140.Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •141.Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •142.Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •143.Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •144.Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •145.Методи аналізу соціологічних документів.
- •146.Соціологічне спостереження, його види.
- •147.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •148.Соціологічне опитування, його різновиди.
- •149.Запитання в анкетуванні,
- •150.Анкетування, структура анкети.
- •151.Вимоги до анкетера.
- •152.Інтерв’ю, його види.
- •153.Експертиза, її призначення.
- •154.Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •155Тестування, його призначення. Види тестів.
- •156.Соціометрія, особливості її застосування.
- •157.Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •158.Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
13. Розвиток соціології в період середньовіччя.
Аврелій Августин (раннє середн) вивчав людство як Боже творіння. Бог наділив людину душею і тілом, які споч перебували в гармонії. Але внаслідок гріха тіло вийшло з покори й перетв душу на свою служницю. 2 види любові: чуттєва і духовна.
Данте і Петрарка. Гуманізм - система поглядів, яка визнає цінність людини як особистості, її права, проголошує принципи рівності, свободи, справедливості як норми взаємин між людьми.
Томас Мор та Томмазо Кампанелла (соціалісти-утопісти) проповідували ідеї соціальної рівності, братерства, взаємодопомоги, які можливі лише за умов суспільної власності.
Макіавеллі, стверджуючи, що суспільство розвивається не за волею Бога, а за природними принципами, уважав матеріальний інтерес, спрямований на примноження власності, основним. Вл інтерес переважає турботи про честь і гідність, жодна форма правління не є ідеальною, придатною для всіх обставин. Політик «лев» і «лисиця».
Бекон вважає, що людей об’єднує справедливість, яка полягає в тім, щоб не робити іншому того, чого не бажаєш собі. Ідея захисту від несправедливості шляхом законів.
Ж. Боден визначальним чинником розвитку суспільства вважає географічне середовище, яке зумовлює особливості життя людей, їхні інтелектуальні якості. Жителі півночі - фізично міцні, але не дуже розумні, жителі півдня - фізично слабкі, відлюдні, скупі, а жителі помірної зони поєднують і силу, і розум.
14. Передумови появи соціології як самостійної науки.
Поява соціології була викликана розвитком суспільства та розвитком соц. думки. Основними передумовами цього були такі такі фактори: 1. Соц.-екон.: індустріальна революція, ринок вільної праці, урбанізація, розвиток торгівлі з витікаючими звідси наслідками для способу життя та новими сусп. відносинами. 2. Соц.-політ.: панування буржуазних верств, влада капіталу, демократизація. 3. Інтелектуальні: філософські ідеї епохи Просвітництва з її духовними орієнтирами (гуманізм, раціоналізм, свобода особистості).
Важливими інтелектуальними джерелами появи соціології виявилися знання, здобуті в межах інших наук, які були певним плацдармом, базою для нової науки. Завдяки Ф. Бекону, що обґрунтував емпіричний метод, та Р. Декарту, який орієнтувався на раціональне пізнання, нова наука отримала пізнавальні інструменти.
Теоретичні передумови виникнення соціології як самостійної науки. Соціологія як самостійна наука виникла через те, що в суспільних науках, що існували, виникли проблеми, які неможливо було вирішити в рамках цих наук за допомогою наявних методів.
15. Основні періоди та етапи становлення і розвитку соціології як науки.
В процесі становлення соціологічної науки виділяють три основні етапи.
Перший етап характеризується науковою діяльністю О.Конта, Г. Спенсера, К. Маркса та ін. Як наслідок, вже на даному етапі виникають самостійні напрямки соціологічних знань, такі як позитивна соціологія, соціологія еволюціонізму, матеріалістична соціологія. Вихідним у розвитку соціології на даному етапі став позитивізм О. Конта. Він називав соціологію соціальною фізикою і вважав, що вона має запозичувати у природничих наук об’єктивність, здатність піддаватися перевірці, доказовість. Саме точність, практичне використання даних стали відправними ознаками розвитку соціологічної науки
Другий етап характеризується домінуванням ідеї про принципову відмінність законів суспільного розвитку від законів природи, про своєрідність соціологічних методів пізнання. Цю думку відстоювали на зламі 19 і 20 сторіччя М. Вебер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм.
Третій етап починається з другої половини 20 сторіччя. У цей період усвідомлюється необхідність синтезу теорії і практики, розвиваються спеціальні соціологічні теорії. Значний внесок у розвиток соціології на даному етапі зробили американські соціологи Г. Парсонс, Р. Мертон та ін.