95.Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.

Дослідження напруження в Україні виявило такі характеристи­ки соціальної ситуації:

• високий рівень незадоволеності населення умовами життя (на­самперед матеріально-економічними);

• посилення недовіри до офіційних структур влади й політичних лідерів;

• зростання розчарування в легітимних засобах вирішення дер­жавних та особистісних справ.

З трьох складових напруження (проблема — суперечність, став­лення населення до влади та ситуації, готовність до активних форм протесту) остання є стимулом конфліктної поведінки. Українські со­ціологи, вивчаючи це питання, дійшли висновку, що нині населення має досить високий ступінь готовності до соціального протесту.

Важливою умовою переростання соціальної напруги у конфлікт є посилення стану незадоволеності існуючим станом справ або роз­витком подій та усвідомлення потенційним суб'єктом конфлікту не­можливості зміни ситуації звичайними способами взаємодії.

Наступною умовою виникнення конфлікту є пред 'явлення учас­никами конфлікту односторонніх або взаємних претензій, прагнен­ня довести їх правомірність, звинувачення опонента у небажанні ви­рішувати спірні питання законними, справедливими методами.

Обов'язковою умовою виникнення конфлікту є руйнування тра­диційних структур соціальної взаємодії, перехід до взаємних звину­вачень та погроз, наростання агресивності, а у кінцевому рахунку — формування «образу ворога» та установки на боротьбу з ним.

96. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.

У сукупності спеціальних соціологічних теорій економічна соціогія посідає особливе місце як міждисциплінарна наука, яка розкриває зв'язок між соціологією та економікою, вивчає мотивацію еко­номічної поведінки, закономірності розвитку економічної та соціальної сфер.

Економічна соціологія вивчає широке коло питань соціальної політики, яка стосується діяльності органів влади, спрямованої на регулювання стану, відносин і взаємодії основних елементів соці­альної структури суспільства – класів, націй, верств і груп. Завдан­ня цієї політики полягає у забезпеченні узгодження інтересів інди­відів і спільностей з інтересами суспільства. Конкретні цілі соціальної політики грунтуються на потребах і умовах та спрямовуються на соціальний захист людей і дотримання соціальної справедливості в усіх сферах суспільного життя.

Предметом економічної соціології є:

• закономірності взаємодії економічної і соціальної сфери суспільного життя;

• соціальний механізм взаємозв'язку економічного і соціального розвитку:

• соціально-економічні відносини;

• розвиток економіки як соціального процесу тощо

До емпіричних об'єктів належать соціальні аспекти економічних інститутів:

• ринок, гроші, підприємства, власність, а також соціальні аспекти різних економічних систем, соціальних груп, політичних інститутів, як учасників економічного життя суспільства та ін.

*Дослідження економічної соціології спрямовувалися на:

• поведінку споживачів товарів;

• соціальні ролі у дефіцитній економіці;

• поведінку і стимулювання діяльності господарських керівників;

• ставлення до економічних реформ;

• вплив соціальних та культурних чинників на розвиток економіки;

• систему цінностей людей.

Виникнення економічної соціології пов'язується із зростанням ро­лі людського фактора у розвитку суспільства, як колективного суб'єкта суспільного життя, що має соціальну, демографічну, економічну і полі­тичну структуру та функції, що забезпечують розвиток суспільства.