
- •2.Соціологія як наука. Об'єкт та предмет соціології.
- •3.Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії.
- •4.Структура соціологічного знання.
- •5. Методи соціології.
- •6.Сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв’язок.
- •7. Соціальні закони, їх класифікація.
- •8.Основні функції соціології.
- •9. Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •10. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •11. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •12.Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •13. Розвиток соціології в період середньовіччя.
- •14. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •15. Основні періоди та етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •16. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •17. Позитивістська соціологія о.Конта
- •18 Зміст статики” та “динаміки” контівської соціології.
- •19. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •20. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •21. Маркситська соціологія, її особливості.
- •22. Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •23. Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •24. Соціологічні ідеї п. Сорокіна.
- •25. Порівняльний аналіз концепцій”економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •26.Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •27. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •29. Емпірична соціологія, зміст основних єтапів її розвитку.
- •30. П. Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •31. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •32. Основні напрями сучасної соціології.
- •33. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •34. Особливості і змість основних етапів становлення соціології в Україні
- •35. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •36. Соціологія радянського періоду та її криза.
- •37. Роль м.Грушевського у розвитку соціологічної науки.
- •38. Проблеми розвитку сучасної укр. Соціології.
- •39. Соціологія в. Парето.
- •40. Соцологія в. Липинського
- •41. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •42. Основні ознаки сус-ва та типологія сус-ва.
- •43. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •44. Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •45. Основні теоретико-методологічні підходи до вивчення суспільства
- •46. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •47. Група як складова соц. Стр-ри суп-ва. Класифікація груп.
- •48. Соц. Відносини, їх роль у формуванні соц. Стр-ри сус-ва.
- •49. Поняття соц. Інституту, його види
- •50. Роль та ф-ції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства.
- •51. Інститулізація, її ознаки(навести приклади).
- •52.Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •54.Релігія як соц. Інститут,ефективність його функцій
- •55. Змі,як соціальнийінститут,його функції
- •56.Соціологічне тлумачення соц..Організаціїі саморганізації
- •57. .Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •58. Історичні типи стратифікації.
- •59.Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •60.Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •61.Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •62.Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •63.Соціальна мобільність та її види.
- •64.Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •65.Трансформація соціальної структури укр суспільства.
- •66.Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •67.Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •68.Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •69.Соціологічна структура особистості.
- •71.Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •72.Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •73.Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •74.Типологія особистості в соціології.
- •76.Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •77.Соціальна сутність культури.
- •78 Об’єкт та предмет соціології культури.
- •79. Основні функції культури.
- •80. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •81.Організаційна культура, її елементи.
- •82. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •83. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •84. Система цінностей сучасної молодої людини.
- •85. Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •86.Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •87.Конфлікт як соціальне явище.
- •88.Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •89.Структура соціального конфлікту.
- •90.Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •91.Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •92.Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •93.Типологія конфліктів.
- •94.Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •95.Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •96. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •97 Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •98. Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •99.Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •100. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •101.Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •102. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •103. Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових умовах
- •103.Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •104.Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •105.Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •106.Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •107.Соціальні функції праці.
- •108.Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •109.Проблема відчуження праці
- •110.Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •111.Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •112.Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •113.Предмет та структура соціології політики.
- •114.Сутність і роль політичної сфери в суспільстві як загальній соціальній системі.
- •115.Структура та властивості політики.
- •116.Сутність соціального в політиці.
- •118.Ознаки демократичної
- •119.Типологія держав їх основні характери.
- •120.Сутність легітимності політики і влади її основні ознаки.
- •121.Соціальні сфери політичного життя суспільства.
- •122.Громадське суспільство та його основні інститути.
- •123.Предмет соціології релігії.
- •127.Сучасна релігійна ситуація в Україні. Соціальні причини і наслідки розколу православ’я в Україні.
- •131.Проблеми міжконфесійного діалогу в Україні.
- •133.Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •134.Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •135.Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •136.Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •137.Функції соціологічного дослідження.
- •138.Етапи організації соціологічного дослідження.
- •139.Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •140.Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •141.Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •142.Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •143.Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •144.Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •145.Методи аналізу соціологічних документів.
- •146.Соціологічне спостереження, його види.
- •147.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •148.Соціологічне опитування, його різновиди.
- •149.Запитання в анкетуванні,
- •150.Анкетування, структура анкети.
- •151.Вимоги до анкетера.
- •152.Інтерв’ю, його види.
- •153.Експертиза, її призначення.
- •154.Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •155Тестування, його призначення. Види тестів.
- •156.Соціометрія, особливості її застосування.
- •157.Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •158.Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
87.Конфлікт як соціальне явище.
конфлікт — це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб'єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів.
Конфлікт має соціальну природу, оскільки учасниками конфлікту завжди є люди, або певні соціальні групи та спільноти. В свою чергу, соціальна природа конфлікту зумовлює включення його у коло проблем, які становлять безпосередній інтерес для соціології та окреслюють її предмет. Враховуючи, що безконфліктного розвитку соціальних систем (від суспільства до особистості) не існує і не може існувати, проблематика конфлікту є однією з найбільш актуальних у соціології і досліджується у соціології конфлікту.
Соціологія конфлікту — це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також способи і попередження та розв'язання соціальних конфліктів.
У вивченні конфліктів соціологія зосереджує свою увагу на дослідженні їх соціальної природи та структури, причин та умов виникнення, механізмів попередження та подолання конфліктів, можливостей їх прогнозування. Значний інтерес для соціології становлять також питання типології та класифікації конфліктів, з'ясування їх ролі у функціонуванні соціальних систем.
Функції соц. конфліктів:
-сигнальна(сповіщає про якісь негативні явища)
-інноваційно-творчу(подолання перешкод на шляху розвитку)
-інформативну(інформування , що дає змогу оом сторонам передбачити стратегію і тактику іншого)
Цінність конфліктів полягає в тому, що вони запобігають застою у соціальних системах, відкривають канали соціальних нововведень.
88.Становлення та розвиток соціології конфлікту.
Перші спроби раціонального осмислення природи соціальних конфліктів належать ще давньогрецьким філософам.. Англійський філософ Ф. Бекон вперше всебічно проаналізував причини соціальних конфліктів, а також можливі способи їх подолання. У XVII-ХІХ ст. з різкою критикою збройних конфліктів починають виступати англійські демократи (Д. Проплі). французькі просвітителі (Д. Дідро, Ж.Ж. Руссо, Вольтер), німецькі філософи (О. Кант. Г. Гегель). Л. Гумілевич - один з найвідоміших представників соціального дарвінізму - висував наступні погляди на природу соціальних конфліктів:
• конфлікти є сутністю соціального прогресу
• поділ суспільства на пануючих та підкорених є вічним
• конфлікти сприяють єдності суспільства, виникненню більш широких об'єднань
Цілісну і логічну концепцію конфліктів містить у собі соціологічна теорія К.Маркса. Визнаючи можливість, а за умов гострої класової боротьби - й необхідність соціальних конфліктів у суспільному житті. Маркс, однак, помилково вважав, що у майбутньому, розвиток суспільства носитиме безконфліктний характер. У цілому ж, на початку XX століття соціологічна думка обґрунтувала систему фундаментальних ідей соціології конфлікту, які окреслили її проблемне поле і не втрачають своєї актуальності й у наш час. Своє подальше теоретичне обґрунтування соціологія конфлікту отримала у XX столітті, особливо у 50-і рр.. коли у країнах Західної Європи та США почали посилюватись кризові явища. Всебічний соціологічний аналіз кризової ситуації, пошук шляхів запобігання її подальшого поглиблення розв'язання існуючих суспільних протиріч призводить до появи таких фундаментальних теорій, як концепція позитивно-функціонального конфлікту Л.Козера, теорія конфліктної моделі суспільства Р.Дарендорфа та загальна теорія конфлікту К.Боулдінга.