52.Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.

• економічні, забезпечує виробництво, розподіл товарів і благ;

• політичні, що регулюють соціальні зв'язки з приводу викорис­тання влади, її здійснення та розподілу.

-інститут сімї:регулює процес біологічного відтворення населення і соціалізує підростаюче покоління.

-освіти: передача знань і цінностей від покоління до покоління

-релігії: підтримання солідарності та згоди в суспільстві;

• культури та соціалізації, діяльність яких зв'язана з розвитком і поширенням культури, соціалізацією особистості, засвоєнням нею соціальних цінностей. Соціокультурні інститути засвоюють, а потім відтворюють культурні та соціальні цінності, що накопичуються в процесі соціальної діяльності, залучають індивідів до певних суб-культур, а також регулюють їх соціалізацію через засвоєння стійких соціокультурних стандартів поведінки.

Усі соціальні інститути у своїй діяльності взаємозв'язані.

53. Політика як соціальний інститут,його ф-ції..

Політика — це діяльність класів, соціальних груп, індивідів, яка проявляється у владних відносинах, спрямованих на завоювання, утримання, перерозподіл і використання влади. Це випливає із усталеного загальносоціологічного уявлення про владу як здатність однієї частини суспільства пригноблювати іншу частину, нав”язувати її свою волю, здійснювати певний вплив на її свідомість і поведінку з метою забезпечення власного інтересу і потреб, що за ним стоять.. Хоча політична влада, спираючись на систему інститутів на чолі з державою, вимагає організаційних дій, політичні відносини можуть носити як інституційний, так і неінституційний характер. Інститути , хоч вони мають діяльність, відіграюь суттєву роль у політичному розвиткові суспільства. Соціологія політики вивчає сутність влади, її природу і прояви з погляду конкретної людини, а також соціальних груп, верств, громадських організацій та об’єднань. Саме тому для соціології політики предметом особливої ваги виступає розгляд особистості як суб’єкта політичного життя, бо кожна людина в суспільстві є і об’єктом і суб’єктом політичних відносин. функції: 1Загальноорганізаційної основи суспільства

2Конкретної контрольно-регулятивної сфери або системи, що спрямовує життя, діяльність, відносини людей, соціальних спільностей, класів, націй, народів і країн.

54.Релігія як соц. Інститут,ефективність його функцій

Релігія як соціальний інститут є історично сформованим комплексом вірувань, символів, дух цінностей, що містяться у духовних текстах, за допомогою яких організується, спрямовується і контролюється релігійна діяльність людей. Релігія як соціальний інститут існує на двох рівнях:

1) ціннісно-нормативному, що є складною системою вірувань символів, цінностей, духовних заповідей, які містяться у релігійню текстах (у християн — Біблія, у мусульман — Коран). В

Вони здатні змінювати поведінку людини, їхній зміст включає моральні цінності й установки, які акумулюють у собі норми і правила людського співжиття, що вироблялися протягом віків.

2) організаційному(церковному)У структуру церкви входять церковнослужителі прості віруючі. Функції: Інтегративна функція притаманна всім релігіям, її глибоко вивчив Дюркгейм. Прийняття певної релігії, її символів, ціннос¬тей включає людину в певну спільноту, а спільне виконання обрядів об'єднує людей.

Регулятивна функція полягає у підтримуванні й посиленні дії традиційних для спільноти норм поведінки та у здійсненні соціаль-ного контролю.

Соціальний контроль соціальним інститутом релігії здійснюється як формально - через заохочування й покарання ві-руючих церковними організаціями, так і неформально — самими ві-руючими як носіями моральних норм стосовно свого оточення. Ціннісно-нормативна бо вона приписує віруючим певні стандарти поведінки, зумовлені панівними релігійними цінностями, продиктовані релі-гійними канонами.

Психотерапевтична ф полягає в тіім, що різні релігійні дійства породжують поз емоції, вселядть упевненість, захищають від стресів.

Комунікативна реаліз в процесі взаємного спілкування віруючих.