- •2.Соціологія як наука. Об'єкт та предмет соціології.
- •3.Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії.
- •4.Структура соціологічного знання.
- •5. Методи соціології.
- •6.Сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв’язок.
- •7. Соціальні закони, їх класифікація.
- •8.Основні функції соціології.
- •9. Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •10. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •11. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •12.Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •13. Розвиток соціології в період середньовіччя.
- •14. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •15. Основні періоди та етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •16. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •17. Позитивістська соціологія о.Конта
- •18 Зміст статики” та “динаміки” контівської соціології.
- •19. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •20. Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •21. Маркситська соціологія, її особливості.
- •22. Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •23. Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •24. Соціологічні ідеї п. Сорокіна.
- •25. Порівняльний аналіз концепцій”економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •26.Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •27. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •29. Емпірична соціологія, зміст основних єтапів її розвитку.
- •30. П. Сорокін – видатний соціолог 20 ст.
- •31. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •32. Основні напрями сучасної соціології.
- •33. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •34. Особливості і змість основних етапів становлення соціології в Україні
- •35. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •36. Соціологія радянського періоду та її криза.
- •37. Роль м.Грушевського у розвитку соціологічної науки.
- •38. Проблеми розвитку сучасної укр. Соціології.
- •39. Соціологія в. Парето.
- •40. Соцологія в. Липинського
- •41. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •42. Основні ознаки сус-ва та типологія сус-ва.
- •43. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •44. Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •45. Основні теоретико-методологічні підходи до вивчення суспільства
- •46. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •47. Група як складова соц. Стр-ри суп-ва. Класифікація груп.
- •48. Соц. Відносини, їх роль у формуванні соц. Стр-ри сус-ва.
- •49. Поняття соц. Інституту, його види
- •50. Роль та ф-ції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства.
- •51. Інститулізація, її ознаки(навести приклади).
- •52.Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •54.Релігія як соц. Інститут,ефективність його функцій
- •55. Змі,як соціальнийінститут,його функції
- •56.Соціологічне тлумачення соц..Організаціїі саморганізації
- •57. .Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •58. Історичні типи стратифікації.
- •59.Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •60.Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •61.Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •62.Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •63.Соціальна мобільність та її види.
- •64.Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •65.Трансформація соціальної структури укр суспільства.
- •66.Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •67.Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •68.Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •69.Соціологічна структура особистості.
- •71.Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •72.Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •73.Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •74.Типологія особистості в соціології.
- •76.Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •77.Соціальна сутність культури.
- •78 Об’єкт та предмет соціології культури.
- •79. Основні функції культури.
- •80. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •81.Організаційна культура, її елементи.
- •82. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •83. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •84. Система цінностей сучасної молодої людини.
- •85. Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •86.Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •87.Конфлікт як соціальне явище.
- •88.Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •89.Структура соціального конфлікту.
- •90.Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •91.Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •92.Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •93.Типологія конфліктів.
- •94.Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •95.Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •96. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •97 Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •98. Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •99.Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •100. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •101.Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •102. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •103. Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових умовах
- •103.Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •104.Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •105.Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •106.Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •107.Соціальні функції праці.
- •108.Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •109.Проблема відчуження праці
- •110.Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •111.Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •112.Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •113.Предмет та структура соціології політики.
- •114.Сутність і роль політичної сфери в суспільстві як загальній соціальній системі.
- •115.Структура та властивості політики.
- •116.Сутність соціального в політиці.
- •118.Ознаки демократичної
- •119.Типологія держав їх основні характери.
- •120.Сутність легітимності політики і влади її основні ознаки.
- •121.Соціальні сфери політичного життя суспільства.
- •122.Громадське суспільство та його основні інститути.
- •123.Предмет соціології релігії.
- •127.Сучасна релігійна ситуація в Україні. Соціальні причини і наслідки розколу православ’я в Україні.
- •131.Проблеми міжконфесійного діалогу в Україні.
- •133.Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •134.Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •135.Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •136.Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •137.Функції соціологічного дослідження.
- •138.Етапи організації соціологічного дослідження.
- •139.Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •140.Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •141.Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •142.Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •143.Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •144.Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •145.Методи аналізу соціологічних документів.
- •146.Соціологічне спостереження, його види.
- •147.Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •148.Соціологічне опитування, його різновиди.
- •149.Запитання в анкетуванні,
- •150.Анкетування, структура анкети.
- •151.Вимоги до анкетера.
- •152.Інтерв’ю, його види.
- •153.Експертиза, її призначення.
- •154.Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •155Тестування, його призначення. Види тестів.
- •156.Соціометрія, особливості її застосування.
- •157.Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •158.Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
2.Соціологія як наука. Об'єкт та предмет соціології.
Поняття «соціологія» походить від лат. societas (суспільство) і грецького logos (слово, вчення) й означає вчення про суспільство. Такий термін запровадив О.Конт. Суспільство – дуже складне й багатогранне в структурному плані явище. Соціологія вивчає соціальну сферу життя суспільства – область соціальних відносин як відносин між більш чи менш широкими спільнотами людей та самим людьми, що є частинами тих спільнот. У центрі соціального життя – взаємодія людей, а індивід і група – сукупність соціальних зв’язків, що породжують складні соціальні структури: особистість, індивід, суспільство, культура, держава, право тощо.
Об’єкт соціології – суспільство як цілісна реальніть, яка включає в себе соціальні явища, процеси, спільноти, групи, організації і т.д.
Предметом соціології є відносини, які входять у всілякі обєднання, або між групами людей.
3.Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії.
Соціологія – це наука про суспільство як єдину цілісну соціальну систему. Соціальне – це сукупність тих чи інших властивостей, особливостей суспільних відносин, інтегрованих індивідами або спільностями в процесі спільної діяльності в конкретних умовах, що виявляється у їхніх взаємовідносинах, у ставленні їх до свого становища в суспільстві, до явищ та процесів суспільного життя.
Можна виділити такі основні риси, що характеризують специфіку соціального:
загальна якість, притаманна різним групам індивідів;
характер і зміст відносин між різними індивідами і групами в залежності від місця, яке вони займають в різних суспільних структурах, від тієї ролі, яку вони виконують в них;
соціальне проявляється у відносинах різних індивідів і груп один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя.
Розглядаючи проблему соціального,найчастіше акцентують увагу на тому, що соціальне — це ефект спільного, який виникає внаслідок свідомої взаємодії індивідів. Соціальне виникає тоді, коли поведінка одного індивіда підпадає під вплив іншого індивіда (групи індивідів) безпосередньо чи опосередковано. Саме в процесі взаємодії вони впливають один на одного і сприяють тому, що кожний з них стає носієм і виразником соціальних властивостей, які є предметом соціологічного вивчення.
4.Структура соціологічного знання.
Під структурою соціологічного знання розуміють систему взаємопов'язаних уявлень, понять, поглядів, теорій соціальних процесів різних рівнів (чи то життєдіяльність окремих людей, соціальних груп чи суспільства в цілому). Особливістю структури соціологічного знання є те, що вона є не просто певною сукупністю (обсягом) інформації, уявлень і наукових понять про соціальні явища і процеси, а перш за все певною упорядкованою системою знань про суспільство як динамічно функціонуючий організм.
Соціологія має трьохрівневу структуру:1 рівень - теоретична соціологія; 2 - спеціальні соціологічні теорії (соціологія середнього рівня); 3 - емпірічні соціологічні дослідження. Теоретична соціологія - це багатоманітні концепції, що розробляються з метою роз*яснення та інтерпретації загальгних аспектів соціального розвитку суспільства. Спеціальні соціологічні теорії - області соціологічного знання, котрі мають своїм предметом дослідження відносно самостійні і специфічні підсистеми суспільного цілого (етносоціологія, соціологія молоді, міста тощо), відносини і окремі сфери життєдіяльності (соціологія праці, побуту, соціальна психологія тощо), інститути (соціологія громадської думки, соціологія сім*ї, освіти тощо), процеси (соціологія організації, конфліктологія тощо) - тобто галузеві знання. Емпірічні соціологічні дослідження являють собою методи та технології збору соціальної інформації - встановлення та узагальнення соціальних фактів посередництвом прямої або непрямої реєстрації подій, характерних для вивчення соціальних явищ та процесів.