
- •11. Розкрийте сутність створення всеохоплюючої правової основи для роботи з охорони праці в Україні.
- •18. Назвіть завдання охорони праці.
- •21.Розкрийте зміст понять "виробниче середовище" та "умови праці".
- •24. Який вплив шуму і вібрації на людину та які існують засоби захисту проти їх дії?
- •26/ Назвіть основні положення Закону "Про охорону праці".
- •30/ Які нормативні акти про охорону праці, що діють в межах
- •44. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та
- •48. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на
- •56. Система попередження пожеж.
- •61. Загальні принципи організації пожежної безпеки.
21.Розкрийте зміст понять "виробниче середовище" та "умови праці".
22. Виробниче середовище - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних чинників, що діють на людину в процесі її трудової діяльності. Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її трудової діяльності.
23. Які ви знаєте категорії робіт? Всі роботи за ступенем важкості поділяться на категорії:- легких фізичних робіт (категорія І), відносяться види діяльності з енергозатратами до 150 ккал/год (174 Вт). Крім того легкі фізичні роботи поділяються на категорію Іа і 16. (Іа роботи сидячи з енергозатратами до 120 ккал/год (139 Вт), 16 - роботи сидячі, стоячі або пов'язані з ходою з деяким фізичним напруженням,енерговитратами до 150 кал/год. (140-174 Вт). Регламентується ГОСТ 12.2.032-78 "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие ергономические требования" та ГОСТ 12.2.033-84 "Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие ергономические требования"); - середньої важкості фізичних робіт (категорія II) затрати енергії в межах 151 - 250 ккал/год (290 Вт). Вони поділяють на категорії Па і 116. (Па роботи з постійною ходою, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні сидячи або стоячи і які вимагають певного фізичного напруження, з енергозатратами від151 до 200 ккал/год; 116 - роботи, пов'язані з ходою переміщенням і перенесенням вантажів до 10 кг і які супроводжуються помірним фізичним напруженням, з затратами енергії 201-250 ккал/год (233-290 Вт); - важких фізичних робіт (категорія 111) відносяться видидіяльності з затратами енергії більше 250 ккал/год (більше 290 Вт), відносяться роботи, пов'язані з постійними пересуваннями, переміщенням і перенесенням значних (вище 10кг) вантажів і які вимагають великих фізичних зусиль.
24. Який вплив шуму і вібрації на людину та які існують засоби захисту проти їх дії?
24/ Який існує поділ шкідливих речовин на класи безпеки? Небезпечні речовини поділяються на дев'ять класів: 1 - вибухові речовини; 2 - гази; 3 та 4 - легкозаймисті рідини, речовини і матеріали; 5 - окислювальні речовини; 6 - отруйні та інфекційні речовини; 7 - радіоактивні; 8 - їдкі і корозійно активні речовини; 9 інші. Згідно до державного стандарту системи безпеки праці ГОСТ 12.007- 76 "Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки"(змінено 1981; 1990) всі шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки: - надзвичайно небезпечні речовини (ГДК < 0,1 мг/м2); - особливо небезпечні речовини (ГДК від 0,1 до 1,0 мг/м2);-помірно небезпечні речовини (ГДК від 1,0 до 10 мг/м2); -малонебезпечні речовини (ГДК > 10 мг/м2). ГДК - гранично допустима концентрація. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони - це такі концентрації, які при роботі кожен день протягом 8 год. і всього робочого стажу не можуть викликати у працюючих захворювань або відхилень в стані здоров'я. Якщо концентрація перевищує ГДК, І можуть виникати професійні захворювання або отруєння.
25/ Дайте класифікацію електромагнітних полів і випромінювань. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання: захисті часом, захист відстанню, зменшення потужності випромінювання, екранування джерел випромінювання, засоби індивідуального захисту. Регламентується ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ "Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" (СТ СЕВ 5801-86) Взамен ГОСТ 12.1.006-76. (Зміни 1988). Інфрачервоні випромінювання - це ЕМ випромінювання! червоним кінцем видимого (випромінювання генератором інфрачервоних випромінювань є будь-яке тіло, температура) якого І є більша абсолютного нуля (-273°С). З підвищенням температури тіла змінюється спектральний склад його випромінювання. Інфрачервона енергія, яка попадає на тіло людини, діє перш за все на незахищені його частини (обличчя, руки, шию, груди). Інфрачервоне випромінювання виявляє в основному теплову дію на організм людини, проникаючи на деяку глибину в тканини. При тривалому перебуванні людини в зоні інфрачервоного випромінювання, як і при систематичній дії високої температури відбувається: вплив на центральну нервову систему; зміни в серцево-1 судинній, системі негативна дія і на очі - викликають кон'юнктивіти, помутніння кришталика, опік сітківки. Основні види захисту від інфрачервоного випромінювання:! захист часом, захист відстанню, усунення джерела тепловиділення та теплоізоляція; екранування джерел інфрачервоного! випромінювання або охолодження гарячих поверхонь, індивідуальні засоби захисту. Регламентується ГОСТ 12.4.123-83 "Средства! коллективной защиты от инфракрасных излучений. Общие технические требования". Ультрафіолетове випромінювання за способом генерації відноситься до теплової частини випромінювання, але за дією подібне до іонізуючого випромінювання. Природним джерелом ультрафіолетового випромінювання є сонце, штучними джерела -газорозрядні джерела світла, електричні дуги, лазери, випрямлячі. Ультрафіолетове випромінювання поглинається верхніми шарами шкіри людини. При цьому відбуваються хімічні зміни молекул біополімерів. Ультрафіолетове випромінювання високої інтенсивності викликає дерматити з дифузійною екземою. Ультрафіолетові промені з довжиною хвилі 280-303 мм можуть призвести до утворення ракових пухлин. Ультрафіолетове випромінювання діє па центральну нервову систему, викликаючи головний біль, підвищення температури, нервове збудження та інше. Ультрафіолетове випромінювання викликає запалення переднього відділу ока, так звану фото або електрофтальмію. У відповідності до ГОСТ 12.1.040-83 "Лазерна безпека. Загальні положення" за ступенем небезпеки генерованого випромінювання лазери поділяються на чотири класи: - І клас - лазери, випромінювання яких не несе небезпеки для очей і шкіри; - II клас - лазери, випромінювання яких є небезпечне при опроміненні очей прямим і дзеркально відбитим випромінюванням;- III клас - лазери, випромінення яких є небезпечне при опроміненні очей прямим, дзеркально відбитим випромінюванням на віддалі 10 см від дифузне відбитої поверхні і при опроміненні шкіри прямим і дзеркально відбитим випромінюванням; - IV клас - лазери, які представляють небезпеку при опроміненні шкіри, дифузне відбитим випромінюванням на віддалі 10 см від дифузно відбитої поверхні. Основні параметри, які визначають результат дії лазерного випромінювання, - це енергетична освітленість (опроміненість), Вт/ см2, та енергетична експозиція (Дж/см2). Ступінь дії лазерного випромінювання на організм людини залежить від інтенсивності випромінювання, довжини хвилі, тривалості пульсу, частоти повторення імпульсу, часу дії, а також від біологічних особливостей опромінених тканин і органів. Лазерне випромінювання діє вибірково на різні органи. Контролюється згідно ГОСТ 12.1.031-81 "Лазеры. Методы дозиметрического контроля лазерного излучения" (зміни 1988).