1.Назвіть основні етапи розвитку охорони праці. Як дослідили українські вчені у розвиток охорони праці значний вклад внесли1: Арістотель (387-322 pp. до н. є.), Гіпократ (400-377 pp. до н. є.), у епоху відродження - Агрікола, Парацельс. У 1700 р. вийшла книга Бернардино Рамацині "Роздуми про хвороби ремісників", приділяв увагу цьому питанню і М. В. Ломоносов, Ф.Ф. Ерисман (1842-1915 pp.) написав книгу "Професійна гігієна фізичної та розумової праці" (1877 p.). Ці питання досліджували вчені Д. П. Нікольський (1855-1918 pp.), О.О. Прес (1857-1930 pp.). В. О.Левицький (1867-1943 pp.), М. О. Вигдорчик (1875-1955 pp.) та ін. Проведенням фундаментальних та прикладних наукових досліджень, з вищеназваних питань в даний час займаються: Національний науково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці, Державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв, Інститут медицини праці, Український НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.

2Розкрийте зміст поняття "охорона праці".Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. "Основи охорони праці" - це комплексна дисципліна, яка '- базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загально- технічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва). Особливо тісно дисципліна "Основи охорони праці" пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплін єдина мета - сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров'я, зменшенню впливу несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.Багатовікова історія людства завжди супроводжувалася проблемами здоров'я і безпеки праці, які посідали чільне місце в соціальному та економічному житті суспільства що охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, мають місце соціальні результати впливу умов праці на працівника. Позитивними в цьому плані є: ступінь сприятливого впливу процесу праці на здоров'я людини та розвиток її особистості; стан здоров'я, ставлення до праці; соціальну активність; максимальне задоволення однієї з найвагоміших потреб людини - потреби в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов'язаної з цим потреби в змістовній, творчій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров'я. Проте є і негативний соціальний результат, який включає: зниження творчої активності, зацікавленості в праці, зниження трудової дисципліни, зростання плинності кадрів внаслідок несприятливих умов праці. Особливо важливо осмислити економічне значення, адже здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив, як на економічні, так і соціальні результати праці.

3.У чому полягає соціально-економічне значення охорони праці? Особливо важливо осмислити економічне значення, адже здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив, як на економічні, так і соціальні результати праці. Так, Денисенко Г.Ф приводить дані, що комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст родуктивності праці на 15-20 %, а нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6-13 % та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%, раціональне фарбування робочих приміщень - на 25%.

4.Які права на охорону праці має працівник під час роботи на підприємстві? Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці. За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку. Працівника, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства. На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

5. Як законодавство охороняє працю жінок і еповнолітніх? Забороняється застосування праці жінок згідно ст.10 Закону на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із j шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством. Не допускається (ст.П.) залучення неповнолітніх до праці на " важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.

6. Назвіть основні причини нещасних випадків в Україні. зі смертельними наслідками пояснюється п'ятьма основними причинами: незадовільною підготовкою робітників і роботодавців з питань охорони праці; відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням встановлених норм; недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту; повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах; спрацьованістю (у деяких галузях до 80%) засобів виробництва.

7 Назвіть основні законодавчі акти з охорони праці.Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України. В ст. 43 Конституції України записано: "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", "Кожен має право на належні безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", "Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється". Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист. Закон України "Про підприємства в Україні" (ст. 25) визначає, що підприємство зобов'язано забезпечити всім працівникам безпечні та нешкідливі умови праці. Закон України "Про колективні договори і угоди" (ст.7.) передбачає, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо охорони праці, а ст. 8 визначає, що в угодах на державному, галузевому та регіональному рівнях регулюються основні принципи та норми реалізації соціально-економічної політики, зокрема щодо умов праці. Кодекс законів про працю України (КЗпП), який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності. Глава XI вищеназваного кодексу повністю присвячена охороні праці, але студентам слід звернути увагу на такі статті, як: "Трудовий договір", "Робочий час", "Час відпочинку", "Професійні спілки", "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про '• працю". Питанню охорони праці приділяють увагу і Закони України: "Про пожежну безпеку", "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист","Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про охорону] здоров'я". Проте особливу увагу слід зосередити на Законі України "Про охорону праці", який прийнятий 21 листопада 2002 року та ііведеному в дію 18 грудня 2002 року, і є основоположним іаконодавчим документом в галузі охорони праці, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно під форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

8.Які права і компенсації має працівник під час роботи у важких та шкідливих умовах? Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством. У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором. Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством. Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

9. Дайте визначення основних понять у галузі охорони праці. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Виробниче середовище - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних чинників, що діють на людину в процесі її трудової діяльності. Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її трудової діяльності. Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника. Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.

10. Назвіть основні статистичні дані з питань охорони праці світі, Україні, області. За статистичними даними МОП, кількість нещасних випадків на виробництві становить щорічно 125 млн. чол., з них близько 220 тис. гине. В Україні щорічно на виробництві травмується до 50 тис. чол. (з них до 1,5 тис смертельно), отримують професійні захворювання до 3,5 тис. чол. За останні чотири роки від пожеж і дорожньо-транспортних пригод, утоплень і нещасних випадків на виробництві та в побуті загинуло більше 200 тис. чол. У Рівненській області в 2002 році сталося 3 тис. нещасних випадків, щорічно тут травмується смертельно 20 осіб. Фахівці МОП, які за програмою працювали в Україні, встановили, що велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється п'ятьма основними причинами: незадовільною підготовкою робітників і роботодавців з питань охорони праці; відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням встановлених норм; недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту; повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах; спрацьованістю (у деяких галузях до 80%) засобів виробництва.

11. Розкрийте сутність створення всеохоплюючої правової основи для роботи з охорони праці в Україні.

12. Які закони України, що регламентують питання охоронипраці ви знаєте? Назвіть закони які становлять правову основу законодавства щодо охорони праці. Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України. В ст. 43 Конституції України записано: "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", "Кожен має право на належні безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", "Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється". Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист. Закон України "Про підприємства в Україні" (ст. 25) визначає, що підприємство зобов'язано забезпечити всім працівникам безпечні та нешкідливі умови праці. Закон України "Про колективні договори і угоди" (ст.7.) передбачає, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо охорони праці, а ст. 8 визначає, що в угодах на державному, галузевому та регіональному рівнях регулюються основні принципи та норми реалізації соціально-економічної політики, зокрема щодо умов праці. Кодекс законів про працю України (КЗпП), який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності. Глава XI вищеназваного кодексу повністю присвячена охороні праці, але студентам слід звернути увагу на такі статті, як: "Трудовий договір", "Робочий час", "Час відпочинку", "Професійні спілки", "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про '• працю". Питанню охорони праці приділяють увагу і Закони України: "Про пожежну безпеку", "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про охорону] здоров'я". Проте особливу увагу слід зосередити на Законі України "Про охорону праці", який прийнятий 21 листопада 2002 року та введеному в дію 18 грудня 2002 року, і є основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно під форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

13.Які державні та громадські органи здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці? Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.

14/Які види відповідальності існують за порушення законодавства про охорону праці? За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи {гідно ст.44 притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

15/ Які основні нормативні акти підприємств ви знаєте? Держнаглядохоронпраці від 12. 12. 1993 року № 132, до основних нормативних актів підприємства належать: -Положення про систему управління охороною праці на підприємстві; -Положення про службу охорони праці підприємства; - Положення про комісію з питань охорони праці підприємства; - Положення про роботу уповноважених трудового колективу з питань охорони праці; -Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;-Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, - а також пожежно-технічного мінімуму;-Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативних актів про охорону праці;-Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників;!< -Положення про санітарну лабораторію підприємства;-Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт;- Інструкції про порядок зварювання і проведення іншихвогневих робіт на підприємстві;-Загальнооб'єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки;-Перелік робіт з підвищеною небезпекою;-Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці;-Наказ про організацію безкоштовної видачі працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування;-Наказ про організацію безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємства, що працюють у шкідливих умовах;-Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

16/ Розкрийте зміст поняття "умови праці". Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її трудової діяльності.

17/ Назвіть статті Конституції України які регламентуютьпитання охорони праці. В ст. 43 Конституції України записано: "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", "Кожен має право на належні безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", "Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється". Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист.