3 Розробка обєкту авторського права «методичні рекомендації – оптимальне планування виробництва спідниць жіночих на основі маркетингових досліджень ринка харкова»

3.1 Постановка проблеми

Основною формою підготовки кваліфікованих робітників з числа молоді є навчання у навчальних закладах різного типу, що стають нині важливою ланкою системи безперервної освіти в Україні. Вони мають здійснювати важливу функцію задоволення поточних і перспективних потреб виробництва у кваліфікованих спеціалістах, які відповідали б вимогам науково-технічного прогресу, володіли широким політехнічним світоглядом, мали професійну мобільність. Отже, навчальні заклади мають забезпечувати належні умови для опанування учнями професійної кваліфікації, включення їх до суспільно корисної, продуктивної праці у відповідності до інтересів і можливостей майбутніх спеціалістів.

На сучасному етапі все більш актуальними стають факультативні заняття, на яких бажаючі учні мають змогу здобути додаткову інформацію. Тому для полегшення підготовки майбутніх інженерів-педагогів до факультативного заняття з дисципліни «Проектування швейних підприємств» та зручності користування літературою при підготовці по темі «Оптимальне планування виробництва спідниць жіночих на основі маркетингових досліджень ринка Харкова» необхідно розробити методичні рекомендації щодо вибору оптимальної програми випуску спідниць жіночих. Адже, діяльність будь-кого підприємства спрямована на отримання максимального прибутку.

Користуючись розробленими методичними вказівками студентам буде легше розрахувати матеріальні витрати на одиницю виробу, засвоїти метод лінійного програмування для вибору оптимальної програми випуску спідниць жіночих.

3.2 Аналіз останніх досліджень та постановка задачі

З метою досягнення найбільшого ефекту, маючи обмежені засоби, потрібно скласти план чи програму дій. Сучасне математичне програмування передусім розглядає властивості та розв’язки математичних моделей економічних процесів досягнення найкращого результату з урахуванням обмежень. Початком його розвитку як самостійного наукового напрямку слід вважати перші спроби застосування методів математичного програмування у прикладних дослідженнях, насамперед в економіці.

Засновником теорії математичного програмування в сучасному розумінні вважають праці радянського вченого Л. В. Канторовича. Наприкінці 30-х років у Ленінградському університеті ним уперше були сформульовані та досліджувались основні задачі, критерії оптимальності, економічна інтерпретація, методи розв’язання та геометрична інтерпретація результатів розв’язання задач лінійного програмування (1939 року Л. В. Канторович оприлюднив монографію «Математичні методи організації і планування виробництва»). Термін «програмування» потрібно розуміти в значенні «планування». Він був запропонований в середині 1940-х років Джорджем Данціґом, одним із засновників лінійного програмування, ще до того, як комп’ютери були використані для вирішення лінійних задач оптимізації. Для розв’язання задач лінійного програмування з великою кількістю змінних та обмежень використовують методи декомпозиції, які дають змогу замість вихідної задачі розв’язувати послідовність задач меншого обсягу. Сам термін «лінійне програмування» був введений дещо пізніше, 1951 року, у працях американських вчених Дж. Данцига та Г. Кумпанса. Однак у своїй монографії Дж. Данциг зазначає, що Л. В. Канторовича слід визнати першим, хто виявив, що широке коло важливих виробничих задач може бути подане у чіткому математичному формулюванні, яке уможливлює підхід до таких задач з кількісного боку та розв’язання їх чисельними методами. Лінíйне програмувáння — один з важливих розділів дослідження операцій, що зводиться до оптимізації лінійної цільової функції на множині, яка описується лінійними рівняннями і нерівностями. [6]

1947 року Дж. Данцигом був розроблений основний метод розв’язування задач лінійного програмування — симплексний метод, що вважається початком формування лінійного програмування як самостійного напрямку в математичному програмуванні. Наступним кроком стали праці Дж. Неймана (1947 р.) щодо розвитку концепції двоїстості, що уможливило розширення практичної сфери застосування методів лінійного програмування.

Л. В. Канторовичем разом із М. К. Гавуриним в 1949 р. розроблено метод потенціалів, що застосовується при розв’язанні транспортних задач. У наступних роботах Л. В. Канторовича, В. С. Немчинова, В. В. Новожилова, А. Л. Лур’є, А. Брудно, А. Г. Аганбегяна, Д. Б. Юдіна, Е. Г. Гольштейна й інших математиків і економістів отримали подальший розвиток як математична теорія лінійного і нелінійного програмування, так і застосування її методів до дослідження різних економічних проблем. Методам лінійного програмування присвячено багато робіт зарубіжних учених. В 1941 р. Ф. Л. Хітчкок сформулював транспортну задачу. [6]

Періодом інтенсивного розвитку математичного програмування є п’ятдесяті роки. У цей час з’являються розробки нових алгоритмів, теоретичні дослідження з різних напрямків математичного програмування: 1951 року — праця Г. Куна і А. Таккера, в якій наведено необхідні та достатні умови оптимальності нелінійних задач; 1954 року — Чарнес і Лемке розглянули наближений метод розв’язання задач з сепарабельним опуклим функціоналом та лінійними обмеженнями; 1955 року — ряд робіт, присвячених квадратичному програмуванню. У п’ятдесятих роках сформувався новий напрямок математичного програмування — динамічне програмування, значний вклад у розвиток якого вніс американський математик Р. Белман.

На сучасному етапі математичне програмування включає широке коло задач з відповідними методами розв’язання, що охоплюють різноманітні проблеми розвитку та функціонування реальних економічних систем. Розробляються банки економіко-математичних моделей, які в поєднанні з потужною, швидкодіючою обчислювальною технікою та сучасними програмними продуктами утворюватимуть системи ефективної підтримки прийняття рішень у різних галузях економіки. [6]

Найбільш яскравим прикладом одним із перших використань лінійного програмування приведена у військовій справі, а саме: завдання про перевезення (транспортна задача), завдання на розподіл сил і засобів (розподіл сил і засобів ураження за цілями, розподіл сил і засобів розвідки і ін.). Але на сьогоднішній день за допомогою найпрогресивніших комп’ютерних програм лінійне програмування стало простіше та доступніше і дозволяє керівникам підприємства вирішувати різні задачі оптимізації в умовах обмежень.

До цього часу ще ніхто з вчених не розробляв методичні рекомендації оптимального планування для швейного виробництва, а саме для випуску спідниць жіночих в зв’язку з тим, що задачі лінійного програмування дуже громіздкі для ручного рахунку, мають великі інтелектуальні витрати та важкість отримання вихідних даних. Їх рішення було можливе за допомогою ЕОМ, попередньо склавши програму, а швидкодіючих обчислювальних машин у той час не існувало. Тому їх використовували тільки для стратегічних обчислень, наприклад у військовій справі , як це було вказано вище. В даний час новітні досягнення все більш широко застосовуються в плануванні виробництва. Цьому сприяє розвиток таких розділів математики, як математичне програмування, теорія ігор, теорія масового обслуговування, а також бурхливий розвиток швидкодіючої електронно-обчислювальної техніки. Вже накопичений достатній досвід постановки та вирішення економічних завдань за допомогою математичних методів. Особливо успішно розвиваються методи оптимального планування, які й становлять сутність лінійного програмування.

Постановка задачі полягає у вивченні вже існуючих та розроблених методів лінійного програмування для вивчення теми «Оптимальне планування виробництва спідниць жіночих на основі маркетингових досліджень ринка Харкова», вибору методу, математичних розрахунків на основі появи ризиків, що модель буде продаватися по тій чи іншій ціні при аналізу ринку. Вирішивши цю задачу ми зменшимо витрати часу студентів на обробку джерел інформації по даній темі, що значно підвищить їх рівень знань та практичних умінь.