
- •Поняття якості. Якість об'єкту (продукції, процесу, послуги), якість кулінарної продукції.
- •Вимоги до якості. Відповідність, невідповідність. Відповідальність за якість продукції.
- •3. Дати визначення таким поняттям: «система якості», «управління якістю», «забезпечення якістю».
- •Настанови з якості. Політика в області якості.
- •Коло якості.
- •Нагляд за якістю та перевірка якості.
- •Дати визначення понять: властивість продукції, ознака продукції, параметри продукції, показник якості продукції.
- •Показник – Вимірювана величина, що служить для опису технічних, економічних або функціональних властивостей об'єкту.
- •Формування якості харчової продукції. Чинники, що впливають на якість продукції.
- •Еволюція управління якістю. Основні етапи розвитку управлянні якістю.
- •Управління якістю в україні. Радянський період.
- •Управління якістю в україні. Пеіод незалежності україни.
- •12. Диференційний і комплексний методи оцінювання якості промислової продукції.
- •Кваліметрія. Принципи кваліметрії.
- •Алгоритм комплексної кількосної оцінки якості промислової продукції.
- •Класифікація показників якості промислової продукції.
- •Властивості кулінарної продукції. Їх класифікація (диференціація).
- •17. Ієрархічна структура показників якості кулінарної продукції
- •18. Вплив характеру технологічного процесу виготовлення кулінарної продукції на ієрархічну структуру показників її якості
- •19. Ієрархічна структура номенклатури показників якості кулінарної продукції в залежності від схеми технологічного процесу
- •20.Методи визначення значень показників якості кулінарної продукції
- •22. Способи оцінювання показників якості кулінарної продукції
- •23. Використання функції бажаності Харрингтона для оцінювання показників якості кулінарної продукції
- •24. Перетворення абсолютних показників якості кулінарної продукції в оцінки за допомогою графіка функції бажаності Харрингтона
- •25. Коефіцієнти вагомості показників якості. Методи їх визначення.
- •26. Визначення коефіцієнтів вагомості компонентів при кількісній оцінці харчової цінності кулінарної продукції (добових раціонів)
- •27. Математичні моделі комплексного показника якості продукції ресторанного господарства
- •28.Адитивний і мультиплікативний способи об’єднання одиничних показників якості в комплексний показник
- •29.Відтворення математичною моделлю комплексного показника якості кулінарної продукції її ієрархічної структури системи показників якості
- •30. Вимоги гост 30390-95 до показників якості сировини, що використовується при виготовленні кулінарної продукції
- •31. Вимоги гост 30390-95 до переліку органолептичних і фізико – хімічних показників при оцінці якості кулінарних напівфабрикатів і готової продукції
- •33. Нормовані значення показника куо для різних груп кулінарної продукції
- •36. Вимоги гост 30390-95 щодо наявності в кулінарній продукції патогенних мікроорганізмів. (35. Вимоги гост 30390-95 щодо наявності в кулінарній продукції потенційно-патогенних мікроорганізмів.
- •34. Вимоги гост 30390-95 щодо наявності в кулінарній продукції бактерій групи кишкової палички (бгкп).
- •37. Вимоги гост 30390-95 до реалізації кулінарної продукції.
- •38. Базові (елементарні) статистичні методи контролю якості. Їх стисла характеристика.
- •39. Сучасні статистичні інструменти оперативного управління якістю. Їх стисла характеристика.
- •40. Політика закладу ресторанного господарства в області якості. Цілі і завдання закладу ресторанного господарства в області якості.
- •41. Загальна функціональна схема системи управління якістю закладу ресторанного господарства.
- •42. Процеси системи управління якістю продукції ресторанного господарства на стадії маркетингових досліджень ринку.
- •43. Процеси системи управління якістю продукції ресторанного господарства на стадії проектування та розробки продукції.
- •44. Процеси системи управління якістю продукції ресторанного господарства на стадії розробки виробничих процесів.
- •45. Процеси системи управління якістю продукції ресторанного господарства на стадії матеріально-технічного забезпечення діяльності закладу.
- •46. Процеси системи управління якістю продукції ресторанного господарства на стадії виробництва продукції.
- •47. Процеси системи управління якістю продукції ресторанного господарства на стадії контролю якістю.
- •48. Загальні відомості про систему управління безпечністю харчових продуктів (насср).
- •49. Сім принципів системи насср.
- •50. Процеси системи насср, їх стисла характеристика.
50. Процеси системи насср, їх стисла характеристика.
Дослідження і планування в системі НАССР повинні здійснюватися за допомогою таких процедур.
Опис продукту - передбачає опис сировини і самого продукту або його категорії.
Опис сировини може містити таку інформацію:
- хімічні, біологічні і фізичні характеристики;
- походження;
- метод доставки, упаковка і умови зберігання;
- підготовка до використання.
Опис продукту або його категорії повинен містити інформацію, необхідну для оцінювання ризиків:
- використаної сировини;
- хімічних, біологічних і фізичних характеристик;
- умов зберігання і розподілу.
Для визначення істотних ризиків опис повинен бути достатній повним.
Ідентифікація використання продукту за призначенням. Необхідно визначити потенційних споживачів для продукту або його категорії і вказати групу найуразливіших (що особливо мають потребу) споживачів.
Діаграма послідовності операцій може бути підготовлена для всіх продуктів і їх категорій, охоплених системою НАССР, і повинна включати:
- послідовність всіх етапів виробничого процесу;
- етап, на якій сировина і проміжні матеріали включаються в процес (в т.ч. субпідрядна робота) ;
- етап, на якому здійснюється виправлення і переробка;
- етап, на якому виготовляються проміжні, побічні продукти і відходи.
Діаграма послідовності операцій і всі необхідні схеми проходження сировини, проміжних і готових продуктів повинні бути чіткими і повними для можливості визначення потенційних ризиків.
Ідентифікація ризиків. Всі потенційні ризики, які мають відношення до сфери використання системи НАССР, повинні бути ідентифіковані, задокументовані і оцінені залежно від їх значущості і вірогідності виникнення. Істотні ризики, які вимагають управління, ідентифікуються з урахуванням політики у сфері харчової безпеки. Істотні ризики потрібно оцінювати залежно від вірогідності їх виникнення, живучості або повторення на кожному з етапів виробничого процесу.
Встановлення заходів щодо управління. Заходи щодо управління повинні бути встановлені для кожного істотного ризику, вони повинні попереджати або усувати ризик, або знижувати його до допустимого рівня. Якщо це неможливо, то продукт або процес необхідно модифікувати.
Критичні точки управління (КТУ). Всі істотні ризики повинні управлятися за допомогою заходів щодо управління в одній або декількох встановлених КТУ. Для всіх існуючих ризиків повинна бути в наявності документація, яка підтверджує, що КТУ встановлені з використанням системного методу. Для кожної КТУ необхідно вибрати відповідні характеристики, які підлягають моніторингу і чітко свідчать про те, що заходи щодо управління сприяють очікуваному результату.
Критичні межі для кожної КТУ. Для вибраних характеристик, які підлягають моніторингу, в кожній КТУ повинні бути встановлені критичні межі і мати можливість демонстрації того, що вони впливають на ризик (зменшують, попереджають, усувають). Критичні межі, засновані на суб'єктивних даних, таких як візуальний контроль продукту, процесу, обігу, споживання (використання) продукту і т.п., повинні підтверджуватися інструкціями, специфікаціями, зразками-еталонами чи навчанням (атестуванням) персоналу. Критичні межі повинні бути затверджені відповідними членам групи НАССР.
Система моніторингу для кожної КТУ. Процес моніторингу повинен складатися з послідовності запланованих вимірювань або спостережень таким чином, щоб своєчасно виявляти вихід показників за критичні межі, а також щоб була можливість оцінити. чи перебуває під контролем ідентифікований небезпечний чинник.
Система моніторингу з необхідними інструкціями може включати:
- метод моніторингу;
- періодичність моніторингу;
- персонал, відповідальний за моніторинг;
- персонал, відповідальний за оцінювання результатів моніторингу;
- вказівки на те, де задокументовані або записані результати моніторингу.
Методи моніторингу і періодичність його проведення повинні бути здатними своєчасно ідентифікувати будь-які невідповідності щодо критичних меж для того, щоб ізолювати продукт до його споживання.
Результати моніторингу повинні оцінюватися персоналом, який уповноважений ініціювати коригувальні дії.
Результати моніторингу повинні бути підписані персоналом, відповідальним за моніторинг, і персоналом, відповідальним за оцінювання результатів моніторингу.
Коригувальні дії для кожної КТУ. Для кожної КТУ необхідно встановити характерні задокументовані коригувальні дії, які використовуються в тих випадках, коли результат моніторингу показує, що КТУ вийшла за критичні межі.
Коригувальні дії повинні забезпечувати повернення управління в КТУ і гарантувати, що управління продукцією, яка була виготовлена тоді, коли КТУ була поза управлінням, проводиться відповідно до процедур, встановлених для управління невідповідною продукцією.
Проведені коригувальні дії повинні бути задокументовані.