
- •Розділ 1
- •1.1. Виникнення та історія розвитку маркетингу
- •1.2. Сутність маркетингу, його визначення, підходи до розуміння предмета
- •Маркетинг
- •1.3. Еволюція концепції маркетингу, основні тенденції її розвитку
- •В исновки до розділу 1
- •Ключові терміни
- •К онтрольні тести
- •II. Що з переліченого вивчає маркетинг?
Частина І
Основи маркетингу
СРозділ 1
УТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ І ЙОГО
КОНЦЕПЦІЯ
Після вивчення розділу Ви зможете:
зрозуміти сутність маркетингу і усвідомити його роль у сучасній економіці;
з’ясувати зміст маркетингової діяльності і визначити механізм її впливу на ринкові можливості підприємства;
порівняти існуючі концепції, на яких загалом можна будувати взаємовідносини між виробниками, споживачами і суспільством в умовах ринку.
1.1. Виникнення та історія розвитку маркетингу
Маркетинг, що частіш за все розглядається як філософія і інструментарій підприємницької діяльності, розвивався внаслідок колективної творчості підприємців, менеджерів, вчених різних країн, котрі діяли у конкретних політичних і соціально-економічних умовах (табл.1.1).
Еволюція маркетингу супроводжується змінами змісту, форм і інструментарію (табл.1.2).
На першому етапі маркетинг розглядався як сфера прикладної економіки, практика організації збуту. Усі теоретичні дослідження базувались на аналізі і узагальненні емпіричного матеріалу, що пов’язаний зі збутом, реалізацією товарів на рівні фірми.
На другому етапі з’являються різні концепції маркетингу. Найбільше використання знаходить розподільна концепція, котра ототожнює маркетинг з аналізом механізму товароруху. У цей період виділяється функціональна сторона маркетингу, коли він розглядається як одна з функцій комплексу функцій виробничого підприємства. Ця функція включає, наприклад, вивчення ринку, рекламу і стимулювання збуту, планування торговельних операцій тощо.
Таблиця 1.1
Хронологія зародження і розвитку маркетингу
Головні події та їх зміст |
Період |
Поява перших елементів маркетингу (реклами, ціни, збуту) |
середина XVII ст. |
Використання перших принципів маркетингу в крамниці сім’ї Міцуї (Токіо, Японія) |
1650 р. |
Створення основних інструментів маркетингу (дослідження і аналіз ринку, принципи побудови цін, організація сервісної політики) |
Маккормік Сайрус (1809-1884 рр.) |
Предмети «Маркетинг продукції» та «Методи маркетингу» з’явилися у навчальних програмах Мічиганського, Каліфорнійського і Ілінойського університетів США |
1902 р. |
Організовано першу маркетингову дослідницьку фірму (США) |
1908 р. |
Проникнення маркетингу в бізнес (організація відділів маркетингу у складі фірм США) |
1910 р. |
Видано перші публікації, автори яких намагаються сформувати підвалини маркетингу як уміння управляти збутом |
1925 р. |
Створено Американську національну асоціацію викладачів маркетингу і реклами, а на її базі – Американське товариство маркетингу |
1926 р. |
Створено Американську маркетингову асоціацію (АМА) |
1937 р. |
Маркетинг почали розглядати як здійснення різних видів господарчої діяльності, що спрямовують потік товарів і послуг від виробника до кінцевого споживача |
1948 р. |
Маркетинг стає відомим і практично використовується у країнах Європи |
кінець 50-х– початок 60-х рр. ХХ ст. |
Запропоновано модель, що пояснює зміст маркетингу (модель «чотирьох Р», Джером Маккарті) |
1960 р. |
Організовано інститути і асоціації маркетингу, які виконують маркетингові дослідження, формують термінологію і понятійний апарат |
початок 70-х рр. ХХ ст. |
Обґрунтовано поняття мікро- і макромаркетингу (Котлер Філіп, США) |
1972 р. |
Визначено поняття мегамаркетингу ( Котлер Філіп, США) |
1986 р. |
Остаточно встановлено, що маркетинг є наукою про процеси обміну ( Хант Шелбі, США) |
1976 р. |
Відбувається процес глобалізації маркетингу |
кінець 80-х – початок 90-х рр. ХХ ст. |
Запропоновано концепцію маркетингу взаємодії (стосунків) |
з 1995 р. по наш час |
Таблиця 1.2
Еволюція маркетингу як науки [4]
-
Етапи
Роки
Теоретичні підвалини
Методи
Сфери використання
І
1900-1950
Вчення про товар, орієнтація на розподіл, теорія експорту і збуту.
Спостереження; аналіз купівлі і продажу; розрахунок ймовірності; споживчі панелі.
Виробництво масових товарів, сільськогосподарська галузь.
ІІ
1960
Вчення про збут, орієнтація на обсяг продажів, на товар і функції. Теорія дистриб’юторства.
Аналіз мотивів, дослідження операцій, моделювання.
Споживачі засобів споживання.
ІІІ
1970
Наукові основи поведінки і прийняття рішень. Маркетинг як рецепт. Орієнтація на торгівлю, збут і частково на споживача.
Факторинг, дискримінантний аналіз, математичні моделі, маркетингові моделі.
Споживачі засобів виробництва і засобів споживання.
IV
1980-1990
Ситуаційний аналіз. Вчення про маркетинг як функцію менеджменту. Теорія конкурентного аналізу. Основи екології. Стратегічний маркетинг.
Позиціювання, кластерний аналіз, типологія споживачів, експертиза, причинно-слідчий аналіз.
Споживачі засобів споживання, засобів виробництва, сфера послуг, безприбуткові організації.
V
з 1990 р. по наш час
Вчення про маркетинг як функцію і інструментарій підприємства. Теорія ринкових мереж, теорія комунікацій і взаємодії. Орієнтація на соціальний і екологічний ефект.
Моделі поведінки споживачів і конкурентів, бенчмаркинг, теорія ігор.
Споживачі засобів виробництва, засобів споживання, сфера послуг, безприбуткові організації, сфера державного підприємництва.
На третьому етапі маркетинг розглядався як рецепт (тобто використання інструментів маркетингу-міксу) і ринкова концепція управління. Виникла необхідність розвитку теоретичних підвалин і методичного забезпечення маркетингу.
Четвертий етап еволюції маркетингу пов’язаний з розробкою загальної теорії управління маркетингом, методів вивчення ринку, методів здійснення товарної, цінової, збутової, комунікативної політики, методики і технології розробки і прийняття маркетингових рішень.
П’ятий етап – це розвиток теорії маркетинг-менеджменту, що базується на методології ринкових мереж, теорії взаємодії і комунікацій та використанні комплексу сучасних інформаційних технологій.
В умовах розвинутої конкуренції особливу увагу стали приділяти кваліметричним характеристикам маркетингу, підвищенню якості товарів, якості обслуговування споживачів товарів і послуг. Особлива увага спрямовується на вимоги суспільства до охорони здоров’я людини і охорони довкілля.