4. Система факторів, що впливають на обсяг та рівень витрат виробництва і обігу ресторану.

Фактори, що залежать від діяльності:обсяг, склад, структура ТО, структура сировини і т-ів що використ у вир-ві, використання нф, виробнича програма, рівень продуктивн праці і ступінь механізації, форми і системи оплати праці, категорія ресторану, форма та рівень організації виробн та обслугов споживачів, раціональне використ осн та обігов коштів. НЕ ЗАЛЕЖАТь: зміна цін на сировину та т-ри, зміна тарифів на перевезення , орендні ставки, відсотки за кредит, митні збори. , проведення глибокого дослідження витрат по окреми статтях.

5. Особливості планування витрат ресторану методом техніко-економічних розрахунків.

Це є найскладнішим методом планування витрат по ресторану. Він потребує відповідної кваліфікації, але найточніший. Суть методу полягає у підсумовуванні витрат по статтях визнач, визначенні загальної планової величини витрат по ресторану. Витрати по статтях визнач шляхом прямого розрахунку використовуючи спускові нормативи витрат, ставки і тарифи.

6. Порівняльна характеристика методів ціноутворення на продукцію ресторану.

Економіко-математичний . При планувані витрат враховується залежність витрат від зміни ТО і від факторів. Економіко-статестичний – базується на визначенні загальної суми витрат на основі зміни їх обсягу за попередні періоди. Розрахунково –аналітичний – передбача поділ витрат на пост і змінні. Він є більш ефективним за попередн бо враховує змінні витрати, їх еластичність. Змінні витрати плануються за допомогою коефіц еластичності

№12

2. Контрольні запитання

Класифікація витрат виробництва та обігу готельного господарства.

Групування витрат за калькуляційними статтями відображає їх склад у залежності від напрямку витрат і місця їх утворення; застосовується для розрахунку собівартості одиниці послуг і встановлення тарифів. У готельному господарстві витрати класифікуються одночасно за статтями калькуляції та частково за економічними елементами.

Поелементна класифікація витрат дозволяє визначити загал суму витрат на надання всіх послуг. Економічні елементи витрат:1.осн.матеріали 2. допоміжні матеріали 3.паливо 4.енергія 5.з/п 6.відрахув на соц страх 7.амортизація осн фондів 8 інші. Калькуляційна класиці-я використ для розрахунку собіврт 1 послуг і встановлення тарифів. Калькуляційні статті: 1.Транспортні витрати 2. на оплату праці 3.Відрахув на держ соц страх 4.Амортизація осн фондів 5. Витрати на оренду та утримання буд. Споруд та інвентарю 6. знос санітарного та спецодягу МЦІ і посуду. 7. Інші прямі витрати (платежі за страхування, банк кредити, відраження) 8.Загальногоспод витрати

7. Формування ціни проживання за добу в готелі.

Прейскурант цін на прожив в готелі встановл самостійно готелм. У відповідності до загальн принципів ціноутворення. Ціна має перекривати витрати та забезпечув прибуток. Шляхом розрахунку вільних цін=СВ+П+ПДВ+ГЗ. Формуються виходячи з собі варт і прибутку. Та податків регіонального значення. До ВЦ можна дод варт сніданку. Ціни залеж від категорії місяця розташ номеру. В зарубіжній практиці: Великого пальця Метод «великого пальця» визначає вартість номеру в розмірі $1 на кожні $ 1000, витрачених на будівництво й умеблювання кожного номеру, виходячи з 70% завантаження готелю. Однак, такий підхід до визначення ціни має кілька недоліків. Якщо завантаження готелю нижче 70%, то для отримання запланованого доходу доведеться підвищувати ціни на номери. Крім того, такий метод ціноутворення не враховує внесок додаткових послуг до загального доходу готелю, а також вплив інфляції.

Формула Хаббарта спирається на бажаний прибуток, потім додається податок на доход, постійні витрати, пов'язані з оплатою праці управлінського персоналу, прямі та накладні витрати. Ця формула досить ефективна для розрахунку середніх стратегічних цін, виходячи з яких визначаються реальні ціни. Як правило, щойно збудований готель не приносить прибутку за перші два-три роки його функціонування. Ціни, розраховані за формулою Хаббарта, забезпечують готелю якнайшвидший вихід на стадію прибутковості.

№13