4Nо2  2n2о4 (швидка)

2N₂О₅  2N₂О₄ + О₂

Перша, повільна, мономолекулярна стадія визначає перший порядок реакції, що спостерігається.

Прикладом реакції першого порядку в розчині  гідролітичний розпад тростинного цукру у воді на глюкозу і фруктозу:

С₁₂Н₂₂О₁₁ + Н₂О  С₆Н₁₂О₆ + С₆Н₁₂О₆

Реакція гідролізу цукру за своїм механізмом бімолекулярна. Згідно з законом діяння мас для такої реакції:  = kс(цук.)с(Н₂О); але в розбавленому розчині кількість води, що йде на гідроліз, настільки незначна, що її концентрацію можна вважати сталою. Тоді

Н₂О цук. цук. (ХІ.4.11)

Це відповідає рівнянню першого порядку. Реакції такого типу називаються псевдомолекулярними.

Хі.5. Необоротні реакції другого, третього та n-го порядків

Швидкість реакції другого порядку визначається рівнянням:

, (ХІ.5.1)

або коли реагенти мають однакові концентрації, кінетичне рівняння має вигляд

(ХI.5.2)

Кінетичне рівняння для реакцій другого порядку виведемо на прикладі реакції

А + В = D + R

Нехай у момент часу t = 0 концентрації речовин А і В відповідно рівні а і b. Припустимо, що до моменту часу t в одиниці об’єму прореагує х молей А і, відповідно, х молей В. Тоді на цей час залишаться непрореагованими (а  х) молей А і (b  х) молей В, і швидкість реакції визначатиметься за таким рівнянням:

(ХІ.5.3)

Інтегрування диференціального рівняння (ХІ.5.3) з урахуванням початкових умов (t = 0, х = 0) дає

, (ХІ.5.4)

де k має розмірність: k = t^1 моль^1.

Якщо вихідні концентрації речовин А і В рівні, тобто а = b, то диференційне рівняння швидкості записується так:

(ХІ.5.5)

Розділивши змінні в цьому рівнянні і проінтегрувавши його в межах від 0 до t і від 0 до х, одержимо

. (ХІ.5.6)

Якщо прореагує половина вихідної речовини, тобто коли х = а/2, тоді . Після того, як замінимо значення х в (ХІ.5.6) це рівняння прийме вигляд

, (ХІ.5.7)

тобто час напіврозпаду для реакцій другого порядку обернено пропорційний кількості концентрації вихідної речовини. Таким чином час розпаду для гомогенних реакцій, що протікають у розчині, залежить від концентрації, а в газовому середовищі  від тиску. Слід також враховувати, що константи швидкості реакцій різного порядку мають різну розмірність, і співставляння їх абсолютних значень позбавлено фізичного змісту.

Приклад реакції другого порядку в розчині  омилення складного ефіру лугом:

СН₃СООС₂Н₅ + NаОН  СН₃СООNа + С₂Н₅ОН

Кінетика реакцій третього порядку: 3А  ; або 2А + В  ; або А + В + С   при рівних початкових концентраціях реагуючих речовин описується рівнянням:

, (ХІ.5.8)

, (ХІ.5.9)

(ХІ.5.10)

В загальному випадку для реакцій n-го порядку

; (ХІ.5.11).

; (ХІ.5.12)

. (ХІ.5.13)

Неважко помітити, що час повного перетворення (_{100 %}) для реакції першого і більш високих порядків теоретично рівні безкінечності.