
- •Хімічна кінетика і каталіз хі. Хімічна кінетика хі. І. Основні поняття хімічної кінетики
- •Хі.2. Швидкість хімічних реакцій
- •Хі.3. Кінетична класифікація реакцій. Молекулярність і порядок реакцій
- •Хі.4. Необоротні реакції першого порядку
- •4Nо2 2n2о4 (швидка)
- •Хі.5. Необоротні реакції другого, третього та n-го порядків
- •Хі.6. Визначення порядку і константи швидкості реакції
- •Хі.7.Складні реакції
- •Хі.8. Реакції в газовому потоці
- •Хі.9. Вплив температури на швидкість реакції
- •Можна передбачити, що взагалі
- •Таким чином
- •Хі.10. Тепловий вибух
- •Хі.11. Теорія активних зіткнень
- •Наприклад, це може бути розклад гідроген йодиду
- •Хі.12. Теорія активного комплексу або перехідного стану
- •Хі.13. Мономолекулярні реакції
- •Хі.14. Тримолекулярні реакції
- •Хі. 15. Реакції в розчинах
- •Хі.16. Ланцюгові і фотохімічні реакції
- •Хі.17. Гетерогенні процеси
Хі. 15. Реакції в розчинах
Теоретичний розгляд хімічних реакцій, що протікають у розчинах, значно складніші за реакції в газах. Це пояснюється тим, що молекули рідини знаходяться на більш близьких віддалях, коли сили взаємодії між ними не можна вважати малими або навіть відсутніми, що часто припустимо в газах. Не можна також нехтувати взаємодією молекул реагентів з молекулами розчинника, а також молекулами сторонніх речовин, що безпосередньої участі в даній реакції не беруть. Закономірності швидкостей реакцій, що експериментально спостерігаються в розчинах, неоднакові для реакцій різних типів. У деяких із них розчинник не відіграє значної ролі, в інших, навпаки, сильно впливає на швидкість реакції. Сторонні речовини прискорюють, сповільнюють або не впливають на реакцію. Швидкості реакцій у розчинах можуть сильно відрізнятись від розрахованих за теорією активних зіткнень як у той, так і інший бік. Стеричний фактор при цьому може бути як більшим, так і меншим одиниці.
Р
озчинник,
взаємодіячи з молекулами вихідних
речовин і з активним комплексом, веде
до їх сольватації. Енергія
сольватованих частинок внаслідок
самовільності процесу сольватації
зменшується. Через це змінюється також
енергія активації. Якщо сольватація
вихідних частинок у порівнянні з
сольватацією активного комплексу
виражена сильніше, то висота енергетичного
бар’єру підвищується, а швидкість
реакції зменшується. При значній
сольватації активного комплексу,
навпаки, зменшується енергія активації
(рис. 62)
Для ряду мономолекулярних реакцій, що протікають у розчинах, спостерігаються майже такі ж швидкості, як і у випадку їх протікання в газовій фазі. Природа розчинника на швидкість таких реакцій впливає мало. На противагу цьому багато бімолекулярних реакцій у розчинах протікають значно швидше, ніж у газах. Швидкість таких реакцій помітно залежить від природи розчинника. Ці особливості реакцій у розчинах якісно неважко пояснити з позиції теорії активного комплексу.
Розглянемо бімолекулярну реакцію
А
+ В (АВ)
D
За теорією активного комплексу константа швидкості рівна
(ХІ.15.1)
Через те, що термодинамічні властивості розчинів слід характеризувати не концентраціями, а активностями, вводять у це рівняння константу рівноваги Ка.
Враховуючи, що активність і концентрація якої-небудь речовини пов’язані співвідношенням аі = γі сі (де γі − коефіцієнт активності), одержуємо
(ХІ.15.2)
Тому
(ХІ.15.3)
В ідеальній системі всі коефіцієнти активності рівні 1, значить, у цьому випадку константа швидкості
(ХІ.15.4)
Співставляючи цей вираз з попередньою формулою, одержуємо рівняння Бренстеда-Б’єрума, що зв’язує константи швидкості в реальній і ідеальній (k0) системах
(ХІ.15.5)
Вважаючи газ ідеальною системою, одержуємо константу швидкості деякої реакції в розчині в такому вигляді:
(ХІ.15.6)
Приймаючи, що коефіцієнти активності вихідних речовин і активного комплексу приблизно однакові γA ≈ γB ≈ γ≠ ≈ γm, то в розчині реакція повинна протікати в γm раз швидше.