1.8. Організаційно-технологічна надійність будівельних процесів

Організаційно-технологічна надійність будівельних процесів залежить від багатьох випадкових факторів, які дають відмови. Надійність – ймовірність збереження працездатності. Оцінюють її кількісно спочатку щодо кожного елемента. Збирають інформацію про відмови і витрати часу на відновлення нормальної роботи. Узагальнюючий показник надійності – коефіцієнт готовності

,

де – термін безаварійної роботи;

– термін простоїв;

– для технічних засобів 0,86…0,92; трудових ресурсів 0,78…0,83; матеріальних елементів 0,8…0,85.

,

де , , – відповідно коефіцієнти готовності технічних засобів, матеріальних елементів, трудових ресурсів.

Тому розрахунки реальних ресурсів, як і будівельного процесу в цілому, треба вести з урахуванням надійності їх виконання.

1.9. Інженерна підготовка будівельного майданчика до будівництва

Виконанню робіт на об’єкті повинен передувати комплекс заходів і робіт із підготовки будівельного виробництва, які забезпечують можливість здійснення будівництва відповідно до умов контракту. Підготовка будівельного виробництва включає загальну організаційно-технічну підготовку, підготовку до будівництва об’єкта, підготовку будівельної організації до виконання будівельно-монтажних робіт. Перші три види підготовки будуть детально розглядатися у відповідному курсі «Організація будівельного виробництва». Зараз слід тільки коротко зазначити, що на цьому етапі підготовки необхідно замовнику в установленому порядку відвести будівельний майданчик і передати його за актом підряднику, а також отримати дозвіл в органах державного архітектурно-будівельного нагляду (ДАБН) на виконання робіт в установленому порядку відповідно до діючих нормативних документів. Замовник у складі документації на право використання будівельного майданчика передає підряднику також необхідні умови на виконання робіт у зоні повітряних ліній електропередач і зв’язку, у смузі діючих залізничних колій, у місцях проходження підземних комунікацій, користування електроенергією, газом, водою та ін.; дозвіл на вирубку лісу, пересадку дерев, знесення чи перенесення будівель, споруд, комунікацій і т. ін. Замовник передає також підряднику за актом документацію на геодезичну основу для будівництва та на закріплені на території будівництва пункти та знаки цієї основи з оглядом її в натурі. Склад і об’єм розбивної основи повинні відповідати вимогам нормативних документів із будівництва.

Підготовка до виконання будівельно-монтажних робіт повинна виконуватися у повному обсязі перед початком усіх видів робіт. До початку будь-яких основних будівельно-монтажних робіт необхідно:

– відвести в установленому порядку в натурі майданчик (трасу) для будівництва;

– влаштувати необхідну огорожу будівельного майданчика (охоронну , захисну, сигнальну);

– виконати геодезичні розмічувальні роботи із закріпленням головних знаків;

– розчистити територію;

– виконати зрізування рослинного шару ґрунту з обов’язковим його збереженням для подальшого використання;

– зробити вертикальне планування будівельного майданчика з улаштуванням водовідводу;

– виконати влаштування постійних і тимчасових доріг і під’їздів на будівельному майданчику, інженерних мереж;

– забезпечити будівельний майданчик протипожежним водопостачанням, зв’язком, засобами пожежогасіння.

При розчищенні території, якщо можливо, то пересаджують дерева та кущі або огороджують ті, що можна зберегти. Решту, відповідно до узгодженого з зеленбудом проекту, викорчовують, використовуючи кущорізи, механічні та електричні пили, бульдозери. Будівлі та споруди розбирають та переносять або руйнують, використовуючи автокрани або екскаватори, оснащені кулею. При розбиранні опрацьовують схему, забезпечуючи стійкість конструкції. Послідовність розбирання повинна бути зворотною послідовності монтажу. Поверхневий водовідвід «чужої води» виконують нагорними канавами або обвалуванням вздовж межі будівельного майданчика зі сторони вищої частини з ухилом не менш 0,003.

«Свою воду» відводять за рахунок ухилу при плануванні, а при необхідності – відкритого або закритого водостоку. При необхідності додатково влаштовують відкритий або закритий дренаж.

Геодезичні розмічувальні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві».

Геодезична розмічувальна основа на будівельному майданчику повинна влаштовуватись замовником або за його замовленням спеціалізованими організаціями та передаватися за актом підряднику.

Наступні геодезичні розмічувальні роботи в процесі будівництва та геодезичний контроль точності виконання будівельно-монтажних робіт повинен виконувати підрядник.

Утворюють будівельну мережу на будівельному майданчику з повздовжніми та поперечними осями, які визначають місцезнаходження будівель і споруд на місцевості:

– вершини основи мережі;

– головні осі будівель;

– вершини додаткової сітки.

Приклад влаштування окремих елементів геодезичної мережі приведений на рис. 1.1. Довжина сторін головної мережі 200...400 м, додаткової 20...40 м. Будівельну мережу планують на будгенплані або (а також) топографічному плані. Указують місцезнаходження та спосіб закріплення пунктів мережі на місцевості. Умови: зручність, збереженість, стійкість, розміщення будівлі всередині мережі; паралельність сіток осям будівель; можливість прямого вимірювання з усіх сторін мережі.

Для розбивки використовують геодезичну мережу. Згідно з координатами розраховують кути та відстані, а потім виносять в натуру мережу. Кути мережі закріплюють знаками з забетонованих рейок або труб. Підошва знака занурюється нижче глибини промерзання. Таким же чином закріплюють головні осі будівлі. Висотне закріплення  реперами. Замовник передає підрядникам всю необхідну документацію та закріплені на місцевості головні знаки. Створними знаками закріплюють головні осі будівлі.

Закінчення підготовчих робіт як у межах, так і за межами будівельного майданчика підтверджується актом, який складають замовник і підрядник (якщо необхідно, то і субпідрядник), профком підрядника та представника органів Державного нагляду за охороною праці.

Рис. 1.1. Схеми винесення на місцевість та закріплення будівельної геодезичної основи: а – будівельної сітки; б – основних осей будівлі від будівельної сітки; в – основних осей будівлі від червоної лінії; г – закріплення основних осей та реперів; д – ґрунтовий геодезичний знак; е – дерев'яне будівельне обнесення; є – металеве будівельне обнесення; 1 – репери державної геодезичної мережі; 2 – будівельна сітка; 3 – осі умовної координатної сітки; 4 – будівля; 5 – червона лінія; 6 – пункти закріплення основних осей будівлі; 7 – те саме, контрольні; 8 – репер від нівелірної сітки; 13 – стояк; 14 – цвях; 15 – дошка; 16 – інвентарний елемент закріплення осі