3. Страхування всіх монтажних ризиків.

Страхування всіх монтажних ризиків (страхування EAR - erection all risks) є досить поширеним видом страхування технічних ризиків. В основу цього виду страхування покладено ідею забезпечення страхувальнику необхідного і якомога повнішого страхового покриття всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій.

Об'єктом страхування виступає монтаж та пробний пуск усіх видів машин, механізмів та конструкцій, наприклад:

• турбін, генераторів, парових котлів, компресорів двигунів внутрішнього згоряння, електродвигунів, трансформаторів, випрямлячів, комутаційних пристроїв;

• верстатів, насосів, підйомників, кранів, транспортерів, канатних доріг;

• сталевих мостів, повітряних ліній, трубопроводів, ємностей, посудин, друкарських, паперовиробних машин, текстильних верстатів, цехів.

Крім того, страховий захист надається для монтажу та пробного пуску електростанцій, сталеплавильних заводів, доменних печей, паперових та текстильних фабрик, а також установки для виробництва інших споживчих товарів.

Страховий захист може поширюватися і на такі об'єкти:

- машини, пристрої та обладнання для проведення монтажу;

- предмети, що перебувають на монтажному майданчику та взяті на зберігання страхувальником;

- витрати з розчищення території після страхового випадку;

- відповідальність перед третіми особами, що виникла в результаті матеріального збитку або тілесного ушкодження, які пов'язані з виконанням монтажних робіт.

Страхування всіх монтажних ризиків забезпечує досить повне страхове покриття. До страхових ризиків, крім класичних, як правило належать:

- помилки під час монтажу;

- халатність, необачність, необережність, злий намір;

- коротке замикання, надмірна напруга, електричні дуги;

- підвищений і знижений тиск, пошкодження внаслідок дії відцентрової сили та інші аварійні події.

Страховою сумою є вартість установок згідно з договором про постачання, включаючи витрати з перевезення, митний збір, інші збори та витрати з монтажу.

При встановленні страхових тарифів береться до уваги така інформація: технічний опис споруджуваного об'єкта, його вартість, виробничий процес, план розташування, геологічні, гідрологічні та метеорологічні дані про місце монтажу, наявність охорони, засобів пожежогасіння, досвід монтажної фірми з монтажу аналогічних об'єктів і т. ін.

Лекція 9. Страхування фінансово-кредитних ризиків.

План лекції.

1. Сутність та види страхування кредитних ризиків.

2. Добровільне страхування виданих та прийнятих гарантій (поручительств).

3. Добровільне страхування фінансових ризиків.

Ключові слова: кредитні ризики, фінансові ризики, кредитор, позичальник, фінансовий кредит, товарний кредит, авансовий кредит, гарантований кредит, гарантія (поручительство), видані гарантії, прийняті гарантії

1. Сутність та види страхування кредитних ризиків.

Будь-яка кредитна угода будується на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов'язаний небезпекою для кредитора втрати грошей, наданих у кредит. |3 цієї причини існує об'єктивна потреба в захисті майнових інтересів кредитора. Одним із засобів такого захисту є страхування.

Взаємовідносини між двома сторонами в рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному. Розглянемо чотири можливих варіанти таких взаємовідносин:

• кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через дея­кий час від позичальника гроші з відсотками - це фінансо­вий кредит;

• продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отрима­ти від покупця гроші - це товарний кредит;

• кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від ньо­го товари чи послуги - це авансовий кредит;

• у деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичальника постає третя особа, яка відіграє роль гаран­та і тим самим сприяє підвищенню довіри до позичальни­ка - це гарантований кредит.

З точки зору цих варіантів взаємовідносин між боржником та кредитором можна виділити такі види страхових послуг, які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредитної угоди:

1) фінансовий кредит (страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту; страхування кредитів (страхувальником виступає креди­тор));

2) авансовий і товарний кредит (страхування комерційних кредитів; страхування на випадок невиконання зобов'язань контра­гентом);

3) гарантований кредит (страхування виданих та прийнятих гарантій (поручи­тельств); страхування заставного майна).

При укладанні кредитної угоди її сторони потрапляють у протилежне правове становище: у кредитора виникає право на по­вернення виданої позички у визначеній сумі та у визначений час, а в позичальника виникає зобов'язання повернути позику в обу­мовленому розмірі і в обумовлений термін. Це, у свою чергу, впливає і на характер страхових угод, які обслуговують кредитні угоди. Якщо страхувальником виступає кредитор, то страхова угода відноситься до майнового страхування, а якщо страхуваль­ником виступає позичальник, то договір страхування відноситься до галузі страхування відповідальності. У будь-якому випадку страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи неплатоспроможності позичальника, який формується в процесі кредитування.