89

	Львівський державний університет внутрішніх справ
Навчально-методична література Серія: Методичні матеріали. Випуск: 08.00.08
СТРАХОВІ ПОСЛУГИ Конспект лекцій для студентів бакалаврату спеціальності 6.030508 „Фінанси і кредит” всіх форм навчання Розроблено: к.е.н., доц. кафедри фінансів Жабинець О.Й. Львів – 2009

ЗМІСТ

Лекція 1. Страхова послуга та особливості її реалізації ………………………..3

Лекція 2. Порядок укладення та ведення страхової угоди ……………………..9

Лекція 3. Страхування життя та пенсій …………………………………………12

Лекція 4. Страхування від нещасних випадків …………………………………17

Лекція 5. Медичне страхування ………………………………………………….23

Лекція 6. Страхування майна та відповідальності підприємств ……………….32

Лекція 7. Сільськогосподарське страхування …………………………………..40

Лекція 8. Страхування технічних ризиків ………………………………………47

Лекція 9. Страхування фінансово-кредитних ризиків ………………………….51

Лекція 10. Автотранспортне страхування ……………………………………….59

Лекція 11. Морське страхування …………………………………………………70

Лекція 12. Авіаційне страхування ………………………………………………..75

Лекція 13. Страхування майна та відповідальності громадян ………………….82

Лекція 1. Страхова послуга та особливості її реалізації.

План лекції.

1. Поняття страхової послуги та визначення ціни на неї.

2. Специфіка продажу страхових послуг. Страховий маркетинг.

3. Формування цінової політики на страховому ринку України.

Ключові слова: страхова послуга страховий платіж страховий тариф, нетто-ставка, навантаження, страховий маркетинг, комунікаційна політика страховика, реклама, стимулювання збуту, паблік рілейшинз, семплінг

1. Поняття страхової послуги та визначення ціни на неї.

Страхова послуга – це специфічний товар, який пропонується на страховому ринку і характеризується:

1) нематеріальністю, похідними якої є:

• неподільність на частини з метою передачі для використання іншим;

• неможливість зберігання (нагромадження, складування);

• ускладнення оцінки якісних характеристик тощо.

2) неналежністю до послуг першої необхідності (як наприклад, медичні чи транспортні послуги), внаслідок чого їх реалізація утруднена.

Особливості страхової послуги пов’язані з тим, що, по-перше, можливість отримання страхової виплати від страховика має ймовірний характер, тобто ні страховик, ні страхувальник у момент підписання договору страхування не знають настане чи ні страховий випадок, а тому буде чи ні проведено страхову виплату. По-друге, на відміну від інших послуг страхувальник (застрахований) не зацікавлений в настанні страхового випадку, і відповідно – у страховій виплаті, тобто він може її і не отримати. По-третє, страхувальник, придбавши страхову послугу, не може передати її для користування іншим особам, якщо таке право не передбачене договором страхування.

Ціна страхової послуги відображається у страховому платежі або страховому тарифі.

Страховий платіж (СП) – це ціна страхової послуги, виражена в грошових одиницях (наприклад, СП = 40 грн.).

Страховий тариф (СТ) – це ціна страхової послуги, виражена у відсотках від страхової суми (наприклад, СТ = 4 %).

Знаючи страховий тариф, завжди можна розрахувати платіж, і навпаки.

, де

СП – величина страхового платежу, грн.

СТ – страховий тариф, %

СС – страхова сума, грн.

, де

СТ – величина страхового тарифу, %

В основі страхового платежу лежить тарифна ставка, яка складається з 2-х частин: нетто-ставки та навантаження.

Нетто - ставка (НС) – це ціна страхового ризику (вибуху, пожежі) – кошти, з яких формуються страхові резерви для страхових виплат страхувальникам.

Навантаження (Н) - це витрати страховика на організацію та ведення справи (В) та його прибуток (П).

СП = ТС = НС + Н = НС + В+П

3. Специфіка продажу страхових послуг. Страховий маркетинг.

В економіці розвинутих країн інтенсивне застосування маркетингу в сфері послуг і зокрема в страхуванні розпочалося лише у 80-ті роки минулого століття. Звернення страховиків до маркетингу було пов’язано із насиченням страхових ринків та істотним загостренням конкуренції.

Тобто, як і на товарних ринках, страховий маркетинг зародився як інструмент конкурентної боротьби, що спрямований на більш повне задоволення потреб клієнтів у страховому захисті.

Під маркетингом у страхуванні переважно розуміють комплекс заходів, спрямованих на формування та постійне вдосконалення діяльності страховика, а саме:

• розробку конкурентоспроможних страхових продуктів для конкретних категорій споживачів;

• впровадження раціональних форм реалізації цих продуктів за належного сервісу та реклами;

• збір та аналіз інформації щодо ефективності діяльності страховика.

Маркетингові технології реалізовуються через такі основні інструменти:

1. канали реалізації страхових продуктів;

2. комунікаційну політику страховика.

Існують наступні канали реалізації страхових продуктів:

• безпосередньо з офісу страхової компанії, коли клієнт самостійно приймає рішення про укладення договору страхування;

• через страхових агентів (фізичних чи юридичних осіб);

• через страхових брокерів;

• через систему багаторівневого маркетингу.

Комунікаційна політика страховика, або просування товару – це створення і підтримування постійних зв’язків між страховою компанією та ринком з метою активізації продажу страхових послуг і формування іміджу страхової компанії на ринку через інформування, переконування та нагадування про свою діяльність.

До комплексу комунікаційної політики відносять: