3.4. Аналіз логістичної політики збуту

Логістика (як господарська діяльність) – напрямок господарської діяльності, який полягає в управлінні матеріальними потоками у сферах виробництва і обігу, тобто процес управління рухом і збереженням сировини, компонентів і готової продукції в господарському обігу з моменту сплати грошей постачальникам до моменту отримання грошей за доставку готової продукції споживачу.

Логістичні витрати – це затрати на виконання логістичних операцій (складування, транспортування, збір, збереження і передача даних про замовлення, запаси, поставки і т.д.).

Логістичний канал в інтегрованій (макро- чи мікро-) логістичній системі – це упорядкована множина ланок логістичної системи, що включає в себе всі логістичні ланцюги або їх дільниці, які проводять матеріальні потоки від постачальників матеріальних ресурсів, що необхідні для виробництва конкретного виду продукції (асортименту продукції), до її кінцевих споживачів.

Логістичний ланцюг – це ланцюг по якому проходить товарний, інформаційний, фінансовий і сервісний потоки від постачальника до споживача, в якому можна виділити наступні основні ланки: поставка матеріалів, сировини і напівфабрикатів; збереження продукції і сировини; виробництво товарів; розподіл, включаючи відправку товарів зі складу готової продукції; споживання готової продукції.

Логістична мережа – повна множина ланок логістичної системи, взаємозв’язаних між собою по матеріальним і супутнім їм інформаційним і фінансовим потокам в рамках досліджуваної логістичної системи.

Збут в широкому сенсі слова - це всі операції з моменту виходу товару за ворота підприємства до моменту передачі купленого товару споживачеві.

Збут у вузькому розумінні - це лише кінцева операція, тобто відносини між продавцем і покупцем.

Роль збуту:

- Визначається остаточно результат всіх зусиль підприємства, спрямованих на розвиток виробництва і отримання максимального прибутку;

- Пристосовуючи збутову мережу до запитів покупців, виробник має набагато більше шансів для виграшу в конкурентній боротьбі;

- збутова мережа продовжує процес виробництва, здійснюючи підготовку товару до продажу;

- Під час збуту ефективніше відбувається виявлення і вивчення смаків та вподобань споживачів.

Збут виконує такі основні функції: транспортування, складування, зберігання, доробка, просування до оптових і роздрібних торгових ланкам.

Збутова політика - це тип поведінки або загальні принципи діяльності, яких фірма збирається дотримуватися в сфері побудови каналів розподілу свого товару і переміщенні товарів у часі і просторі.

Таким чином, збутова політика всіх учасників збутової діяльності повинна в максимальній мірі задовольняти потреби покупців, причому з найбільшою зручністю для них, і одночасно враховувати фактор тиску з боку конкурентів, що виявляється в їх збутової політиці й практиці.

Якщо збутова політика конкурентів більш ефективна, виробнику слід або піти з ринку, або докорінно модернізувати всю систему збуту з метою підвищення її конкурентоспроможності, або змінити свою виробничу і збутову спеціалізацію.

Розглянемо аспекти проходження шляху чаю ТМ «Бесіда» від вирощування та збирання його на плантаціях до розповсюдження його в магазинах для отримання насолоди споживачами (рис.3.41-3.44).

Р ис. 3.41. Вирощування та збирання чаю

Рис. 3.42. Виробництво чаю Бесіда

Рис.3.43. Розміщення ТМ «Бесіда» в магазинах

Рис. 3.44. Вибір споживачем ТМ «Бесіда»

З чайного куща починають збирати урожай, коли він досягає висоти 60 см. Як правило, це відбувається на третій (у тропіках) – п'ятий (у субтропіках) рік. Сировину для чаю «Бесіда» збирають на плантаціях в Індонезії (Ява і Суматра), Малаві, В'єтнамі, Аргентині та Південній Індії.

 Щоб активізувати зростання нових паростків і полегшити збір урожаю, кущ підрізують щороку. Йому не дають зростати вище 80 см.

Збір чайного листа зазвичай проводиться навесні, коли сонце вже досить активне, але ще не пекуче, ще не встигло «загрубити» чайний лист.

Збиральники чаю з кошиками в руках проводять обробку чайного куща вручну.

Для майбутнього пакетованого чаю збирається чайне листя, яке потім дбайливо нарізується.

Після збору листя при виробництві зеленого і чорного чаю проводиться процес зав'ялення. В результаті зав'ялення чайне листя стає еластичнішим, менш ламким, втрачаючи до 55% вологи. Збільшується вміст кофеїну.

Наступний етап – скручування. Даний етап допоможе у майбутньому забезпечити найбільш повне виділення чайних ферментів при заварюванні.

Ферментацію проводять для виробництва чорного чаю. Чайний лист поміщають в прохолодне, вологе, затемнене приміщення на 1-5 годин, внаслідок чого лист змінює свій колір – стає червоно-коричневим.

Головною задачею наступного етапу – сушки чаю – є зниження вологості листа до 5-7%, зупинка процесу ферментації та підготовка чаю до подальшого зберігання.

Після сортування чай оцінюють фахівці-дегустатори, привласнюючи стандарт і маркування.

Далі чай упаковується в тришарові мішки на фабриках з виробництва чаю, які знаходяться поряд із плантаціями. Чайну сировину загортають у 2 шари спеціального паперу, один шар фольги, укладають на піддони і завантажують в контейнери. На кораблях чай транспортується до Росії, на чайну фабрику в Санкт-Петербурзі.

Контейнери з «балком» (нефасованим чаєм) з різних країн світу прибувають на фабрику, де на складі формуються купажні суміші, згідно з рецептурними листами. Зі складу підготовлена купажна суміш поступає на виробництво до цеху купажування.

На складі, де зберігається чай, постійно контролюється вологість повітря, працюють прилади для боротьби з комахами.

Безпосередньо перед завантаженням чаю до фасувальних бункерів, дегустації піддаються перша перемішана купажна суміш і готовий продукт. Так відбувається впродовж всього виробництва, при переході з одного продукту на іншій, з однієї партії сирцю на іншу.

Зі складу купажна суміш потрапляє до купажного цеху, де чай купажується.

Перш ніж потрапити до купажного барабану, чай проходить через систему для видалення можливих сторонніх включень, а також через систему магнітів – для видалення можливих метало-магнітніх домішок.

При виробництві чаю на фабриках компанії «Unilever» діє система гарантії якості, яка полягає в тому, що спочатку всі постачальники сировини і витратних матеріалів проходять строгий відбір і аудит на відповідність високим стандартам, прийнятим у компанії. Вся сировина перевіряється на безпечність ще до потрапляння на фабрику, постійно узгоджуються специфікації на сировину. Відповідність сировини цим специфікаціям повинні гарантувати постачальники, які регулярно перевіряються аудиторами компанії і зовнішніми незалежними відомствами.

 Прямо на фабриці обладнано спеціальний цех з виробництва круглих пакетиків для чаю «Бесіда».

 Технології виробництва ароматизованого і неароматизованого чаю розділені. При переході від купажування одного виду чаю до іншого проводять чистку фасувальної машини, щоб уникнути домішок смаків і запахів.

Процес пакування готової продукції повністю автоматизований, хоча для фасування деяких промо-продуктів все ще використовуються ручні методи.

 У завершенні виробничого циклу, упакований чай поміщається в ящики і доставляється прямо на склад підприємства.

 Зі складу чай розвозиться на реалізацію і потрапляє на стіл до цінителів і любителів чаю «Бесіда» уже у вигляді ароматного гарячого напою.

Рис. 3.45. Регіональні центри ТМ «Бесіда»

В усьому світі щодня випивається 3 мільярди чашок чаю. Більше двох мільйонів чашок чаю на землі випивають кожну секунду. Ресторани світу в рік продають близько 351 644 000 чашок чаю. Це складає приблизно більше як 527 466 000 дол. виручки. Щорік 15 грудня у всіх країнах, що утримують статус провідних світових виробників чаю, проголошується Міжнародний день чаю (International Tea Day).