- •2. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку
- •3. Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров’я. Основні показники
- •4. Методи оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.
- •5. Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
- •6. Порушення стану здоров’я та захворювання, що зумовлені дією факторів навколишнього середовища та навчально-виховного процесу.
- •7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відводиться під будівництво дитячих закладів.
- •8. Гігієнічні вимоги до будівлі навчальних закладів, системи забудови, їх
- •9. Принцип функціонального зонування ділянки навчального закладу та його значення.
- •10. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування, обладнання приміщень навчальних
- •11. Гігієнічні вимоги до мікроклімату, вентиляції та освітлення, а також санітарно-
- •12. Гігієнічні вимоги до планування шкільного класу. Гігієнічні вимоги до розміщення парт у шкільному класі.
- •13. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, їх фізіологічне обгрунтування.
- •14. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи та методика визначення
- •15. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховного процесу у сучасних
- •16. Гігієнічні принципи складання та оцінки режиму дня дітей і підлітків різних вікових груп.
- •17. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.
- •18. Гігієнічні вимоги до організації і методики проведення уроку.
- •19. Гігієнічні вимоги до шкільних підручників та навчальних посібників.
- •20. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання.
- •21. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання
- •22. Гігієнічні вимоги до сировини, матеріалів і фарб, які використовуються для
- •23. Вимоги до видавничого оформлення та поліграфічного виконання шкільних підручників.
- •24. Методика гігієнічної оцінки навчальних підручників для дітей шкільного віку.
- •25. Поняття, принципи та умови раціонального харчування.
- •26. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
- •27. Зміни в організмі людини при порушенні принципів раціонального харчування. Захворювання аліментарного походження.
- •28. Об’єктивні показники, за якими проводиться оцінка харчового статусу організму.
- •29. Фізіологічне значення та основні функції харчування. Види харчування.
- •30. Добова витрата енергії людини, її основні складові частини.
- •31.Класифікація нутрієнтів (харчових речовин)та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, з ахисна)
- •32. Методика розрахунку енерговитрат людини за антропометричними та хронометричними даними.
- •33. Методика розрахунку потреб людини в харчових речовинах.
- •34. Поняття про меню-розкладку, вимоги до її складання.
- •35. Методи оцінки харчування організованих і не організованих колективів їх переваги та недоліки.
- •36. Вітаміни (визначення поняття) їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
- •37. Найчастіші гіповітамінози в індивідуальному і колективному х-нні, їх принципи.
- •38. Гіповітаміноз с, його основні симптоми та функціональні проби діагностики. Фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •1. Визначення резистентності капілярів
- •3. Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса
- •4. Визначення аскорбінової кислоти в годинній кількості вранішньої сечі за
- •39. Гіповітаміноз а, методи його виявлення, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •40. Гіповітамінози групи в, методи їх діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •41. Гіповітаміноз д(кальциферол), заходи профілактики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •42. Методи і засоби діагностики гіповітамінозів та їх профілактика.
- •43. Методи відбору проб харчових продуктів та готових страв.
- •44. Методика проведення органолептичних досліджень харчових продуктів та готових страв.
- •45. Харчові отруєння, їх визначення та класифікація.
- •46. Харчові токсикоінфекції: визначення, етіологія, профілактика.
- •47. Бактерійні токсикози:ботулізм, стафілококовий токсикоз , їх етіологія, профілактика.
- •48. Мікотоксикози, їх етіологія, профілактика.
- •49. Харчові отруєння немікробної природи їх етіологія та профілактика.
- •50. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-гігієністів
- •51. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-клініцистів
- •52. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.
- •53. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь.
- •54. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.
- •55. Санітарне законодавство України, його основні елементи та складові.
- •56. Структура санітарно-епідеміологічної служби України та санітарно-епідеміологічних станцій різного рівня управління.
- •57. Задачі і зміст запобіжного санітарного нагляду, етапи роботи санепідслужби при проведенні запобіжного санітарного нагляду.
- •58. Поняття про проект будівництва, його основні частини, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •59. Основні види будівельних креслень, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •60. Мета та методика гігієнічної оцінки ситуаційного плану та генерального плану.
- •61.Задачі та зміст поточного санітарного нагляду.
- •63.Мета та методика проведення поглибленого санітарного обстеження і опису об’єкта.
- •67.Гігієнічні вимоги до розміщення, планування приймальних відділень.
- •68.Гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації відділень терапевтичного профілю.
- •70.Гігієнічні особливості планування та режиму експлуатації інфекційних відділень.
- •71.Гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації палатних секцій.
- •72.Санітарно-гігієнічні вимоги до збирання, видалення та знешкодження відходів, що утворюються у лікарні.
- •74.Професійні шкідливості, гігієна і охорона праці медичного персоналу терапевтичного профілю.
- •76.Сучасні системи забудови лікарень, їх порівняльна характеристика.
- •77.Радіаційна гігієна як галузь гігієнічної науки і санітарної практики, її мета та завдання.
- •78.Суть і природа радіоактивності. Одиниці вимірювання.
- •80.Класифікація та характеристика джерел іонізуючих випромінювань, які беруть участь у формуванні променевого навантаження людини.
- •Опромінювані особи поділяються на такі категорії:
- •81.Основи біологічної дії іонізуючих випромінювань. Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.
- •82.Основні нормативні документи в галузі радіаційної гігієни. Категорії осіб, що опромінюються.
- •83.Групи радіаційно-гігієнічних регламентованих величин, їх призначення.
- •84.Поняття ліміту дози опромінення організму людини. Ліміти доз опромінення для різних категорій населення та персоналу.
- •85.Методи та засоби радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації.
- •86.Якісні характеристики радіонуклідів. Визначення, одиниці вимірювання.
- •87.Кількісні характеристики радіонуклідів.
- •88.Основні якісні характеристики іонізуючих випромінювань. Визначення, одиниці вимірювання.
- •89.Кількісні характеристики іонізуючих випромінювань. Визначення, одиниці вимірювання.
- •90.Види радіаційного впливу (зовнішнє та внутрішнє опромінення) на організм, умови від яких вони залежать.
- •91. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.
- •92. Методи і засоби захисту від зовнішнього опромінення санітарно-гігієнічного характеру, їх організаційне і технічне вирішення.
- •93. Методи і засоби захисту від внутрішнього опромінення санітарно-гігієнічного характеру, їх організаційне і технічне вирішення.
- •94. Методи захисту від зовнішнього опромінення, основані на фізичних законах його послаблення, їх законодавчі та організаційно-технічні основи.
- •95. Принципи, покладені в основу вибору матеріалу й розрахунку товщини захисних екранів від β-, γ- та рентгенівського випромінювання.
- •96. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують відкриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •97. Особливості вимог до облаштування приміщень радіологічного відділення лікарні.
- •98. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують закриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •99. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують дистанційну гамма терапію.
- •100. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Вимоги до планування рентгенкабінету.
- •101. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів лікувальних закладів.
- •103. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах.
- •104. Загальні уявлення про аварії та наслідки радіаційних та ядерних аварій. Особливості аварії на чаес.
- •105. Принципи та критерії зонування територій України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •106. Характеристика основних дозостворюючих радіонуклідів.
- •107. Дайте визначення поняттям “Здоровий спосіб життя людини - ”, “Здоровий спосіб життя населення –
- •109. Дайте визначення поняття “Загартування”. Основні види, принципи і способи організації загартовування.
- •110. Назвіть основні складові програми здорового способу життя.
- •111. Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв
- •112. Гігієнічні вимоги до тканин і одягу.
- •113. Гігієнічні вимоги до взуття.
- •114. Індивідуальні засоби захисту зорового аналізатора. На яких виробництвах вони використовуються.
- •115. Індивідуальні засоби захисту слухового аналізатора. Назвіть їх види та перерахуйте виробництва на яких вони використовуються.
- •116. Психогігієна як наука. Мета, основні завдання, методи та засоби психогігієни.
- •117. Психогігієнічні принципи оптимізації повсякденної діяльності людини.
- •118. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми.
- •119. Поняття про десинхроноз. Види десинхронозів.
- •120. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.
16. Гігієнічні принципи складання та оцінки режиму дня дітей і підлітків різних вікових груп.
З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв'ювання та хронометражних спостережень.
В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов'язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров'я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.
У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну.
17. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.
Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. Тому , в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2 , 3 уроках. Розумова діяльність учнів неоднакова і в різні дні навчального тижня : її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку ( понеділок ) і наприкінці ( п’ятниця ) тижня. Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. Виклад нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2-4 –му уроках посеред тижня. У разі одного з можливих способів оцінювання знань можна використовувати рангову шкалу складності предметів ( Сивко І.Г. 1075 )
Математика, рос. мова ( для нац. шкіл ) – 11 Іноземна мова – 10 Фізика, хімія – 9 Історія – 8 Рідна мова, література – 7 Природознавство, географія – 6 Фізкультура – 5 Праця – 4 Креслення - -3 Образотворче мистецтво – 2 Музика – 1. Шкалою складності уроків можна скористатися для гігієнічної оцінки шкільного розкладу. При цьому підраховується сума балів за днями тижня. Шкільний розклад оцінюється позитивно в тому разі, якщо утворювана крива з підйомом припадає на середу – четвер.
18. Гігієнічні вимоги до організації і методики проведення уроку.
Основними елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування. Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група - хімія, фізика; 3 група - рідна мова, історія, географія; 4 група - природознавство, література; 5 група - фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика - 11 балів; іноземна мова - 10; фізика, хімія - 9; історія - 8; рідна мова, література - 7; природознавство, географія - 6; фізична культура - 5; праця - 4; креслення - 3; малювання - 2; музика - 1). Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина). До особливостей гігієнічної оцінки урока фізичної культури слід віднести проведення хронометражних спостережень (вводна, підготовча, основна (формування рухових навичок та рухлива гра) і заключна частини), визначення загальної та моторної щільності уроку, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне-Кушелевського, проба з дозованим м'язовим навантаженням, модифікована проба Летунова тощо), контроль за повітряно-тепловим режимом шкільного середовища.
Санітарно-гігієнічна оцінка уроку трудового навчання школярів передбачає проведення хронометражних спостережень, здійснення контролю за характером, режимом та умовами навчання, визначення відповідності обладнання майстерень росту учнів, оцінку функціонального стану дітей та підлітків у ході трудової діяльності.