103. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах.

При такому нагляді використовуються загальноприйняті суб’єктивні методи і засоби та об’єктивний інструментальний радіаційний контроль.

Власний санітарний нагляд включає:

- знайомство з документацією, санітарним паспортом об’єкта, санітарне обстеження і описання об’єкта, візуальний огляд, опитування персоналу;

- вивчення і оцінку санітарного обладнання, водопостачання, вентиляції, покриття поверхонь стін, підлоги;

- організацію збору, видалення, знешкодження відходів;

- дотримання санітарного режиму експлуатації, радіо септики тощо.

Об’єктивний інструментальний радіаційний контроль включає 4 розділи:

- визначення рівнів радіації, тобто потужності поглинутих доз радіації у повітрі за допомогою рентгенометрів та мікро-рентгенометрів (МРМ-1, МРМ-2, ДГР-3-01, СРП-68-01, СРП-88Р та ін.)

- визначення індивідуальних доз опромінення персоналу за допомогою індивідуальних дозиметрів – конденсаторних, термолюмінесцентних, фотографічних, хімічних;

- визначення забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, рук, одягу працюючих;

- визначення концентрації радіонуклідів в об’єктах середовища – атмосферному повітрі, повітрі робочої зони, ґрунті, воді вадойм, питній воді, харчових продуктах тощо;

104. Загальні уявлення про аварії та наслідки радіаційних та ядерних аварій. Особливості аварії на чаес.

Радіаці́йна ава́рія— подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.

В результаті аварії може відбутися:

*витік (викид) радіоактивних речовин у навколишнє середовище (наприклад, палива, охолоджуючої рідини, відходи атомних електростанцій)

*вибухи (хімічні або ядерні)

*радіоактивне забруднення навколишнього середовища, організму людини, продуктів харчування і т. д.

Часто в таких випадках повинні бути прийняті заходи для евакуації людей з зони лиха.

Ядерна аварія є більш вузьким поняттям — це подія, пов’язана з втратою контролю над матеріалом, що ділиться в ядерному реакторі, внаслідок чого виникає і розвивається некерована ланцюгова реакція ядерного поділу з виходом радіоактивних продуктів і самого випромінювання за межі передбачених захисних бар’єрів, що призводить або може призвести до аварійного опромінення людей.

ЧАЕС була устаткована ядерними енергетичними реакторами великої потужності канальними РВПК-1000, сповільнювачем в яких служить графіт, а теплоносієм — вода. В процесі роботи реактора відбувається вигорання ядерного палива з розпадом урану-235 на уран-236 (15 % всієї маси) та інші радіоактивні елементи. При цьому утворюється до 400 різних радіонуклідів. Внаслідок неполадок в управлінні та ряду порушень правил експлуатації на четвертому блоці ЧАЕС 26 квітня 1986 року виник перегрів активної зони і стався паровий вибух, в результаті якого відбулося часткове руйнування стін реакторного та даху машинного залів і викид РР в навколишнє середовище. У реакторному залі виникла пожежа. Через пролом у споруді на територію станції була викинута значна кількість твердих матеріалів: уламків робочих каналів, таблеток двоокису урану, шматків графіту та частин конструкцій. Утворилася гідроаерозольна хмара з потужною радіаційною дією.