95. Принципи, покладені в основу вибору матеріалу й розрахунку товщини захисних екранів від β-, γ- та рентгенівського випромінювання.

ЗАХИСТ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКРАНУВАННЯ заснований на здібності матеріалів поглинати радіоактивне випромінювання. Інтенсивність поглинання випромінювання прямо пропорціональна питомій вазі матеріалів та їх товщині і обернено пропорціональна енергії випромінення. В умовах зовнішнього опромінення β - частинками в екрануванні немає потреби так як γ - частинки мають невеликий пробіг у повітрі та добре затримуються будь якими матеріалами, наприклад, листок паперу.

Для захисту від β - випромінювання слід передусім застосувати легкі матеріали; наприклад: алюміній, скло, пластмаси тощо. Зокрема, шар алюмінію товщиною 0,5 см повністю затримує -частинки.

Для захисту від γ - випромінювання слід застосовувати екрани з важких металів: свинцю, чавуну, бетону тощо, або використовувати грунт або воду.

Товщину захисного екрану, що зменшує потужність випромінювання до гранично-допустимих рівнів, можна розрахувати двома способами:

1) за таблицями (з урахуванням енергії та кратності послаблення дози випромінювання);

2) за числом шарів половинного послаблення (без врахування енергії випромінювання).

РОЗРАХУНОК ТОВЩИНИ ЕКРАНУ ЗА ЧИСЛОМ ШАРІВ ПОЛОВИННОГО ПОСЛАБЛЕННЯ. Шаром половинного послаблення називають товщину матеріалу, що послаблює потужність випромінювання в 2 рази. Визначення товщини захисного екрана за цим методом передбачає розрахунок кількості шарів половинного послаблення, необхідної товщини одного шару та реальної товщини екрана шляхом помноження товщини одного шару половинного послаблення на кількість шарів.

96. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують відкриті джерела іонізуючого випромінювання.

Відкриті джерела випром.– це радіоактивні речовини (препарати) у вигляді розчинів, газів або сипучих речовин, які знаходяться в тимчасовій тарі і в результаті  експлуатації можуть забруднювати навколишнє середовище. Відкриті можуть розлитись, випаритись, розсипатись, потрапити на поверхню тіла та до організму через органи травлення, дихання. Тому захист від них складніший, потрібні більш жорсткі умови. Для кожного із видів роботи з джерелами іонізуючих випромінювань складаються інструкції.

До складу відділення для лікування відкритими джерелами входять:

• Блок радіонуклідного забезпечення у складі:сховища радіонуклідів, фасовочної, процедурної, мийної, кімнати тимчасового зберігання радіоактивних відходів, відстійних резервуарів системи каналізації;

• Радіологічні палати;

• Санітарно-побутові приміщення.

Радіаційна небезпека у відділенні хар-ся можливістю зовнішнього і внутрішнього опромінення персоналу, можливістю винесення радіонуклідів за межі відділення.

Протирадіаційний захист суміжних приміщень забезпечується системою заходів з радіаційної асептики, які попереджують можливість винесення радіонуклідів за межі виробничих приміщень.

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

• Використанням усіх засобів захисту від зовнішнього опромінення;

• Дотримання вимог радіаційної асептики, які попереджують можливість внутрішнього опромінення;

• Дотримання правил особистої гігієни. Радіаційна безпека забезпечується дотриманням вимог радіаційної асептики в межах відділення

Кафедра радіології НМУ має відділення змішаного типу, тут використовуються для діагностики відкриті радіоактивні препарати і рентгено-терапевтичні апарати.