
- •2. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку
- •3. Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров’я. Основні показники
- •4. Методи оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.
- •5. Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
- •6. Порушення стану здоров’я та захворювання, що зумовлені дією факторів навколишнього середовища та навчально-виховного процесу.
- •7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відводиться під будівництво дитячих закладів.
- •8. Гігієнічні вимоги до будівлі навчальних закладів, системи забудови, їх
- •9. Принцип функціонального зонування ділянки навчального закладу та його значення.
- •10. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування, обладнання приміщень навчальних
- •11. Гігієнічні вимоги до мікроклімату, вентиляції та освітлення, а також санітарно-
- •12. Гігієнічні вимоги до планування шкільного класу. Гігієнічні вимоги до розміщення парт у шкільному класі.
- •13. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, їх фізіологічне обгрунтування.
- •14. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи та методика визначення
- •15. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховного процесу у сучасних
- •16. Гігієнічні принципи складання та оцінки режиму дня дітей і підлітків різних вікових груп.
- •17. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.
- •18. Гігієнічні вимоги до організації і методики проведення уроку.
- •19. Гігієнічні вимоги до шкільних підручників та навчальних посібників.
- •20. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання.
- •21. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання
- •22. Гігієнічні вимоги до сировини, матеріалів і фарб, які використовуються для
- •23. Вимоги до видавничого оформлення та поліграфічного виконання шкільних підручників.
- •24. Методика гігієнічної оцінки навчальних підручників для дітей шкільного віку.
- •25. Поняття, принципи та умови раціонального харчування.
- •26. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
- •27. Зміни в організмі людини при порушенні принципів раціонального харчування. Захворювання аліментарного походження.
- •28. Об’єктивні показники, за якими проводиться оцінка харчового статусу організму.
- •29. Фізіологічне значення та основні функції харчування. Види харчування.
- •30. Добова витрата енергії людини, її основні складові частини.
- •31.Класифікація нутрієнтів (харчових речовин)та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, з ахисна)
- •32. Методика розрахунку енерговитрат людини за антропометричними та хронометричними даними.
- •33. Методика розрахунку потреб людини в харчових речовинах.
- •34. Поняття про меню-розкладку, вимоги до її складання.
- •35. Методи оцінки харчування організованих і не організованих колективів їх переваги та недоліки.
- •36. Вітаміни (визначення поняття) їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
- •37. Найчастіші гіповітамінози в індивідуальному і колективному х-нні, їх принципи.
- •38. Гіповітаміноз с, його основні симптоми та функціональні проби діагностики. Фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •1. Визначення резистентності капілярів
- •3. Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса
- •4. Визначення аскорбінової кислоти в годинній кількості вранішньої сечі за
- •39. Гіповітаміноз а, методи його виявлення, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •40. Гіповітамінози групи в, методи їх діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •41. Гіповітаміноз д(кальциферол), заходи профілактики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •42. Методи і засоби діагностики гіповітамінозів та їх профілактика.
- •43. Методи відбору проб харчових продуктів та готових страв.
- •44. Методика проведення органолептичних досліджень харчових продуктів та готових страв.
- •45. Харчові отруєння, їх визначення та класифікація.
- •46. Харчові токсикоінфекції: визначення, етіологія, профілактика.
- •47. Бактерійні токсикози:ботулізм, стафілококовий токсикоз , їх етіологія, профілактика.
- •48. Мікотоксикози, їх етіологія, профілактика.
- •49. Харчові отруєння немікробної природи їх етіологія та профілактика.
- •50. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-гігієністів
- •51. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-клініцистів
- •52. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.
- •53. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь.
- •54. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.
- •55. Санітарне законодавство України, його основні елементи та складові.
- •56. Структура санітарно-епідеміологічної служби України та санітарно-епідеміологічних станцій різного рівня управління.
- •57. Задачі і зміст запобіжного санітарного нагляду, етапи роботи санепідслужби при проведенні запобіжного санітарного нагляду.
- •58. Поняття про проект будівництва, його основні частини, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •59. Основні види будівельних креслень, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •60. Мета та методика гігієнічної оцінки ситуаційного плану та генерального плану.
- •61.Задачі та зміст поточного санітарного нагляду.
- •63.Мета та методика проведення поглибленого санітарного обстеження і опису об’єкта.
- •67.Гігієнічні вимоги до розміщення, планування приймальних відділень.
- •68.Гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації відділень терапевтичного профілю.
- •70.Гігієнічні особливості планування та режиму експлуатації інфекційних відділень.
- •71.Гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації палатних секцій.
- •72.Санітарно-гігієнічні вимоги до збирання, видалення та знешкодження відходів, що утворюються у лікарні.
- •74.Професійні шкідливості, гігієна і охорона праці медичного персоналу терапевтичного профілю.
- •76.Сучасні системи забудови лікарень, їх порівняльна характеристика.
- •77.Радіаційна гігієна як галузь гігієнічної науки і санітарної практики, її мета та завдання.
- •78.Суть і природа радіоактивності. Одиниці вимірювання.
- •80.Класифікація та характеристика джерел іонізуючих випромінювань, які беруть участь у формуванні променевого навантаження людини.
- •Опромінювані особи поділяються на такі категорії:
- •81.Основи біологічної дії іонізуючих випромінювань. Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.
- •82.Основні нормативні документи в галузі радіаційної гігієни. Категорії осіб, що опромінюються.
- •83.Групи радіаційно-гігієнічних регламентованих величин, їх призначення.
- •84.Поняття ліміту дози опромінення організму людини. Ліміти доз опромінення для різних категорій населення та персоналу.
- •85.Методи та засоби радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації.
- •86.Якісні характеристики радіонуклідів. Визначення, одиниці вимірювання.
- •87.Кількісні характеристики радіонуклідів.
- •88.Основні якісні характеристики іонізуючих випромінювань. Визначення, одиниці вимірювання.
- •89.Кількісні характеристики іонізуючих випромінювань. Визначення, одиниці вимірювання.
- •90.Види радіаційного впливу (зовнішнє та внутрішнє опромінення) на організм, умови від яких вони залежать.
- •91. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.
- •92. Методи і засоби захисту від зовнішнього опромінення санітарно-гігієнічного характеру, їх організаційне і технічне вирішення.
- •93. Методи і засоби захисту від внутрішнього опромінення санітарно-гігієнічного характеру, їх організаційне і технічне вирішення.
- •94. Методи захисту від зовнішнього опромінення, основані на фізичних законах його послаблення, їх законодавчі та організаційно-технічні основи.
- •95. Принципи, покладені в основу вибору матеріалу й розрахунку товщини захисних екранів від β-, γ- та рентгенівського випромінювання.
- •96. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують відкриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •97. Особливості вимог до облаштування приміщень радіологічного відділення лікарні.
- •98. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують закриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •99. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують дистанційну гамма терапію.
- •100. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Вимоги до планування рентгенкабінету.
- •101. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів лікувальних закладів.
- •103. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах.
- •104. Загальні уявлення про аварії та наслідки радіаційних та ядерних аварій. Особливості аварії на чаес.
- •105. Принципи та критерії зонування територій України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •106. Характеристика основних дозостворюючих радіонуклідів.
- •107. Дайте визначення поняттям “Здоровий спосіб життя людини - ”, “Здоровий спосіб життя населення –
- •109. Дайте визначення поняття “Загартування”. Основні види, принципи і способи організації загартовування.
- •110. Назвіть основні складові програми здорового способу життя.
- •111. Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв
- •112. Гігієнічні вимоги до тканин і одягу.
- •113. Гігієнічні вимоги до взуття.
- •114. Індивідуальні засоби захисту зорового аналізатора. На яких виробництвах вони використовуються.
- •115. Індивідуальні засоби захисту слухового аналізатора. Назвіть їх види та перерахуйте виробництва на яких вони використовуються.
- •116. Психогігієна як наука. Мета, основні завдання, методи та засоби психогігієни.
- •117. Психогігієнічні принципи оптимізації повсякденної діяльності людини.
- •118. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми.
- •119. Поняття про десинхроноз. Види десинхронозів.
- •120. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.
7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відводиться під будівництво дитячих закладів.
На земельній ділянці дошкільно-шкільного навчального закладу слід передбачити (рис. 4): зону забудови (з навчальною зоною і з зоною групових універсальних осередків); фізкультурно-спортивну зону; спортивно-ігрову зону; зону ігрових майданчиків; зону відпочинку; господарську зону.
Зона забудови включає навчальні корпуси початкової школи, корпуси групових універсальних осередків та території, що прилягають до них; включає капітальні будинки, літні павільйони, криті переходи та інші споруди. Будинки повинні розташовуватись не ближче 25 м від червоної лінії вулиць. До всіх будинків зони забудови повинні передбачатись під'їзди завширшки не менше 3,5 м з твердим покриттям для пожежних машин, які мають забезпечувати доступ пожежних підрозділів у кожне приміщення.
Фізкультурно-спортивна зона включає криті та відкриті спортивні споруди та майданчики початкової школи і дитячого садка. Фізкультурно-спортивну зону належить розміщувати суміжно з навчальною зоною, але не з боку вікон приміщень початкових класів будинків шкіл. На фізкультурному майданчику для занять дошкільних груп повинні бути передбачені: місце для гімнастичних снарядів, бігова доріжка не менше 30 м, яма для стрибків і майданчики рухливих ігор. Майданчики для дітей дошкільного віку повинні мати трав'яне покриття.
Спортивно-ігрова зона дошкільних закладів місткістю 120 місць включає один фізкультурний майданчик. У зоні групових майданчиків слід передбачити майданчики для дітей дошкільного віку від 3-х до 6 років площею не менше 7 м2 на місце, тіньові навіси за кількістю групових майданчиків (6) площею не менше 40 м2 кожен.
Зона відпочинку містить майданчики активного та тихого відпочинку. Майданчики активного відпочинку можуть прилягати до фізкультурно-спортивної зони, розмішуватись біля входів та виходів з ділянки на вулицю. Майданчики для тихого відпочинку доцільно розміщувати у комплексі з озелененням.
Площа озеленення земельних ділянок повинна складати 45-50% загальної площі ділянки.
Господарська зона повинна розміщуватись біля входу до виробничих приміщень харчоблоку і пральні, відокремлюватись від групових і фізкультурних майданчиків, мати тверде покриття та самостійний в'їзд, ізольований від входів на ділянку навчального комплексу. В господарській зоні передбачається закритий сміттєзбірник (6 м2), місце для сушіння білизни і постільних речей (15 м2), гараж, складські приміщення їдальні.
8. Гігієнічні вимоги до будівлі навчальних закладів, системи забудови, їх
характеристика.
Кількість учнів не повинно перевищувати за мість мостів загальноосвітнього закладу, передбаченої проектом, за яким побудовано або пристосоване будівлю. Місткість споруджуваних міських загальноосвітніх закладів не повинна перевищувати 1000 чоловік, сільських малокомплектних установ для I ступеня навчання - 80 осіб. I і ІI ступенів - 250 осіб, I. II і III ступенів - 500 осіб.
Наповнюваність кожного класу не повинна перевищувати 25 осіб.
Навчальні приміщення не розміщуються в підвальних і цокольних поверхах будівлі. Висота будівлі загальноосвітньої установи не повинна перевищувати 3 поверхів.
При розміщенні установи в пристосованому приміщенні набір приміщень, їх площі визначаються за погодженням з територіальними центрами держсанепіднагляду в кожному конкретному випадку, виходячи з виду загальноосвітнього закладу, числа і віку учнів, кількості класів та іншого.
Гардероби розміщуються на 1 поверсі з обов'язковим обладнанням осередків для кожного класу. Гардероби оснащуються вішалками для одягу й осередками для взуття.
Навчальні класи не слід розташовувати поблизу приміщень, що є джерелами шуму і запахів (майстерень, спортивних і актових залів, харчоблоку)
Учнів I ступеня навчають у закріплених за кожним класом навчальних приміщеннях, виділених в окремий блок.
Для учнів II-III ступені допускається організація освітнього процесу за класно-кабінетної системи в будь-яких поверхах будівлі, крім підвальних та цокольних.
Навчальні приміщення включають: робочу зону (розміщення навчальних столів для учнів), робочу зону вчителя, додатковий простір для розміщення навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання (ТЗН), зону для індивідуальних занять учнів і можливої активної діяльності.
Площа кабінетів приймається з розрахунку 2,5 м на одного учня при фронтальних формах занять. 3,5 м2 - при групових формах роботи та індивідуальних заняттях.
Площа і використання, кабінетів інформатики повинні відповідати гігієнічним вимогам, що пред'являються до відеодисплейних терміналів, персональних електронно-обчислювальних машин та організації роботи.
Оптимальні розміри робочої зони навчаються залежать від кута видимості (пов'язаного з відстанню від дошки до перших бічних рядів - парт). Він повинен становити не менше 35 ° для учнів II-III ступені і не менше 45 ° для учнів 6-7 років.
При кожному кабінеті або групі з 2-3 кабінетів організується лаборантська (наявність лаборантської обов'язково в кабінетах хімії, фізики, біології, інформатики).
В установах з технічним профілем слід передбачити універсальне приміщення площею 108 м2 (90 + 18) для технічної творчості.
Спортивний зал слід розміщувати на 1 поверсі в прибудові. Його розміри передбачають виконання повної програми з фізвиховання і можливість позаурочних спортивних занять.
Кількість і типи спортивних залів передбачаються в залежності від виду загальноосвітнього закладу та його місткості.
Площі спортивних залів прийняті 9 x18 м, 12x24 м, 18 х 30 м при висоті не менше 6 м.
При спортивних залах повинні бути передбачені снарядні, площею 16 - 32 м 2 в залежності від площі спортзалу; роздягальні для хлопчиків і дівчаток, площею 10,5 м кожна; душові, площею 9 м2 кожна; вбиральні для дівчаток і хлопчиків, площею 8 м2 кожна; кімната для інструктора, площею 9 м2.
Розміри актового залу визначаються числом посадкових місць із розрахунку 0,65 м на одне місце і 60% від загальної кількості учнів закладу. При актовому залі передбачаються артистичні вбиральні, площею не менше 10 м2 кожна, кінопроекційна, площею 27 м 2. склад декорацій і бутафорії, музичних інструментів, площею 10м 2, склад зберігання костюмів, площею 10м2.
Тип бібліотеки залежить від виду загальноосвітнього закладу та його місткості.
У приміщенні бібліотеки передбачаються такі зони: читацькі місця, інформаційний пункт (видача та прийом літератури), місця для роботи з каталогами, фонди відкритого доступу, фонди закритого зберігання, зона з кабінками для індивідуальних занять.
Медичний пункт загальноосвітнього закладу включає наступні приміщення: кабінет лікаря завдовжки не менше 7 м (для визначення гостроти слуху та зору учнів), площею не менше 14 м2; кабінет зубного лікаря, площею 12 м2 обладнаний витяжною шафою; процедурний кабінет, площею 14 м 2; кабінет психолога, площею 10 м 2. При медпункті обладнується самостійний санвузол.
На кожному поверсі повинні розміщуватися санітарні вузли для хлопчиків і дівчаток, обладнані кабінами з дверима без запорів. Кількість санітарних приладів визначається з розрахунку 1 унітаз на 20 дівчаток, 1 умивальник на 30 дівчаток, 1 унітаз, 0,5 лоткового пісуара і I умивальник на 30 хлопчиків. Площа санітарних вузлів для хлопчиків і дівчаток слід приймати з розрахунку не менше 0,1 м2 на одного учня. Для персоналу виділяється окремий санвузол. Для учнів II і III ступенів навчання організовуються кімнати особистої гігієни для дівчаток з розрахунку 1 кабіна на 70 осіб площею не менше 3 м2.
У приміщеннях початковий класів, лабораторіях, навчальних кабінетах, майстернях, приміщеннях медичного призначення, учительській, кімнаті технічного персоналу обов'язково встановлюються умивальники.
Їдальня, яка працює на сировині, повинна мати наступний набір устаткування і приміщень: цехи - гарячий, холодний, м'ясо-рибний, кондитерський, овочевий; мийні для столового і кухонного посуду; комори для сухих продуктів та овочів; охолоджувані і низькотемпературні камери для зберігання м'ясних і особливо швидкопсувних продуктів; побутові приміщення для персоналу харчоблоку; завантажувальна-тарна; мийна для тари; холодильна камера для харчових відходів; санвузол для співробітників їдальні. При буфетах та їдальнях загальноосвітніх установ обов'язково передбачається обідній зал площею з розрахунку 0,7 м2 на одне місце в залі, виходячи з посадки 100% навчаються в 3 черги. При їдальнях встановлюються умивальники з рас подружжя 1 кран на 20 посадочних місць. Умивальники розташовують в розширених проходах, коридорах, що ведуть в обідній зал, або в окремому приміщенні поряд з обіднім залом._