57. Задачі і зміст запобіжного санітарного нагляду, етапи роботи санепідслужби при проведенні запобіжного санітарного нагляду.

До запобіжного санітарного нагляду відносяться:

1. Розробка і наукові обґрунтування основ санітарного законодавства:

• участь у розробці Державних стандартів України (ДСУ) на різноманітну продукцію промислового виробництва, у першу чергу на продукцію харчової промисловості, воду, продукцію легкої промисловості;

• участь у розробці Державних будівельних норм і правил (СНиП, ДБН);

• розробка Санітарних правил і норм (СанПіН), граничнодопустимих концентрацій (ГДК), граничнодопустимих рівнів (ГДР), граничнодопустимих доз (ГДД), лімітів доз (ЛД), мінімальних допустимих рівнів (МДР), орієнтовно-безпечних рівнів впливу (ОБРВ), технічних умов (ТУ), Норм радіаційної безпеки України (НРБУ), Системи стандартів безпеки праці, Системи "людина-машина", охорони природи та інших.

2. Організація і проведення:

• санітарної експертизи проектів різного призначення на всіх етапах проектування - населених місць, житлових, навчальних, громадських, виробничих будівель, а також проектів технологічних ліній, конвеєрів, систем вентиляції, конструктив­них рішень захисту від шуму, вібрації, теплового, електромагнітного, лазерного, ультрафіолетового, іонізуючого випромінювання, хімічних, пилових забруднень повітря робочої зони:

• експертизи проектів різноманітних станків, механізмів, машин, транспортних засобів;

• експертна оцінка проектів санітарно-технічного та ергонометричного обладнання інтер'єру приміщень різного призначення (житлових, навчальних, лікарняних, виробничих, оцінка робочих місць, кабін транспортних засобів, інших об'єктів, засобів управління механізмами тощо).

Організація і проведення експертизи проектної документації виконується у відповідності з нормами, правилами, інструкціями, державними стандартами, перерахованими вище, та іншими офіційними документами.

При вивченні технології проектованого промислового виробництва у першу чергу звер­тають увагу на характер і ступінь впливу виробництва на умови праці і побуту робітників- сировини, продуктів виробництва, побічних продуктів, відходів, газо-, паровикидів, стічних вод, твердих відходів, забруднення ними повітря, водойм, ґрунту, оцінку методів і засобів знешкодження цих відходів, визначають розміри зон санітарної охорони. При цьому вивчають вихідні дані:

• акт про вибір ділянки для даного будівництва;

• будівельний паспорт, відомості про існуючу забудову, наземні споруди, підземні комунікації, достатність їх потужності;

• дані про геологічні та гідрологічні характеристики ділянки;

• технічні умови приєднання до існуючих комунікацій водо-, енерго-, газопоста­чання чи створення (будівництво) нових, потужніших комунікацій;

• дані про стан водоймищ, ґрунту, джерел забруднення атмосферного повітря.

Мета запобіжного санітарного нагляду в будівництві - контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва.

На першому етапі проектування - при розгляді проектного завдання та техніко-економіч-ного обґрунтування (ТЕО) будівництва завданням медичної служби є оцінка екологічної та санітарно-гігієнічної доцільності планування задуму того чи іншого будівництва, з урахуван­ням гігієнічних характеристик існуючих об'єктів та об'єктів, що проектуються (їх взаємний негативний чи позитивний вплив один на одного).

Другий етап:

- санітарна експертиза проектних матеріалів: ескізного проекту (зображення ді­лянки та будівель в аксонометричній, косокутовій проекції, тобто їх загальний вигляд);

- експертиза генерального плану, тобто плану території забудови;

- експертиза архітектурно-будівельного проекту (креслення фасадів, розрізів, по-поверхових планів будівель з експлікаціями та пояснювальною запискою, тобто текстовою частиною проекту, креслень елементів санітарного благоустрою венти­ляції, холодного і гарячого водопостачання, каналізації, електро-, газопостачання, низькострумних комунікацій);

- техніко-будівельних робочих креслень, по яких безпосередньо ведеться будівни­цтво.

Третій етап - прив'язка індивідуального чи типового проекту до земельної ділянки: участь у роботі комісії з відведення і оцінки цієї ділянки, експертиза ситуаційного плану - збільшеної у масштабі копії топографічної карти з зображенням ділянки забудови та існуючих оточуючих об'єктів.

Четвертий етап - санітарний нагляд за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту. При необхідності яких-небудь змін у проекті (із-за економічних, технічних чи інших причин) ці зміни повинні бути узгодженні з санітарною службою.

П'ятий етап - участь у роботі комісії з приймання побудованого об'єкта в експлуатацію, оформлення технічного, санітарного паспортів.

До цього комісія перевіряє повноту закінчення будівництва, визначає необхідні доробки чи виправлення дефектів, а потім, після усунення встановлених недоліків, державна комісія приймає об'єкт в експлуатацію. При цьому оформляється акт приймання об'єкта в експлуа­тацію з підписами усіх членів комісії, у тому числі санітарного лікаря.