48. Мікотоксикози, їх етіологія, профілактика.

Мікотоксикози -являють собою захворювання, обумовлені продуктами життєдіяльності мікроскопічних грибів. Класичним прикладом даної групи отруєнь служить ерготизм, викликуваний споживанням деяких продуктів рослинного походження, заражених мікотоксином ріжка. Найчастіше цей мікроскопічний гриб уражає жито, рідше - пшеницю і ячмінь, причому отрутним його початком є група алкалоїдів (ерготамин, ергометрин, ергобазин і ін.), стійких до нагрівання і зберігає свою токсичність при випічці хліба.

Основою профілактики мікотоксикозів сільськогосподарських тварин має бути комплекс заходів, спрямованих на запобігання ураженню кормів мікроскопічними грибами на всіх етапах їхньої заготівлі,транспортування, зберігання та використання. Найважливішим елементом у системі профілактичних заходів мікотоксикозів тварин є організація постійного контролю за вмістом метаболітів плісеневих грибів у кормах, а в разі виявлення в них грибного ураження — своєчасного та ефективного знешкодження мікотоксинів. Зерно після збирання врожаю слід негайно висушити до вмісту вологи 13–15% для припинення життєдіяльності грибів, а потім охолодити вентилюванням до температури зберігання. Основним профілактичним заходом щодо попередження ерготизма служить очищення посівного зерна від ріжка, причому її зміст у борошні не повинне перевищувати 0,05%.

49. Харчові отруєння немікробної природи їх етіологія та профілактика.

По своїй етіології немікробне отруєння дуже різноманітні, до них відносять:

1.Отруєння продуктами, отруйними по своїй природі а) тваринного походження (отруйні гриби, надниркові залози); б) рослинного походження (деякі гриби, ядра кісточкових плодів, квасоля тощо). 2. Отруєння продуктами, тимчасово придбали токсичні властивості (соланін картоплі, органи деяких риб) 3. Отруєння отруйними домішками, що містяться в продуктах а) отруєння домішками рослинного походження (різні бур'яни - кукіль, гірчак, пажитниця п'янка і льновий, геліотроп і ін); б) отруєннями домішками хімічної природи - органічними і неорганічними (миш'як, солі важких металів, пестициди, тетраетилсвинець).

Щодо профілактики грибних інтоксикацій необхідно насамперед указати на широке ознайомлення населення з основними видами їстівних і отрутних грибів. При цьому гриби, що заготовлюються, повинні сортуватися по видах і піддаватися експертизі досвідченого фахівця. Разом з тим забороняється їхній продаж у суміші, а тільки строго по окремих видах, без зміни зовнішніх відмітних ознак.

50. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-гігієністів

1.Організацію і проведення невідкладної медичної допомоги захворілим, організацію (при необхідності) госпіталізації.

2.Оформлення необхідних документів (екстреного повідомлення в санепідстанцію, направлення в стаціонар, направлення в лабораторію (разом з матеріалами потер­пілих) тощо).

3.Створення груп розслідування: санітарний лікар з CEC, лікар установи, де сталося отруєння, чи лікар лікувального закладу, куди звернулись постраждалі, представник адміністрації, повар харчоблоку.

4. Складання плану розслідування.

5.Опитування постраждалих (захворілих); осіб, які споживали ту саму їжу, але не за­хворіли; персоналу харчоблоку.

6.Санітарне обстеження харчоблоку і його персоналу, вивчення результатів лабора­торних аналізів, оформлення документів.

7.Складання висновку про результати розслідування.

8.Проведення оздоровчих і профілактичних заходів.

9. Організовує та проводить технічні й гігієнічні дослідження харчових продуктів в обсязі своїх функцій на території, яку контролює.

10. Розробляє схему аналізу: вибір методів дослідження, порядок відбору проб, транспортування, зберігання, розрахунок результатів, їх математичну обробку.

11. Аналізує хід дослідження та отримані результати.

12..Планує роботу та проводить аналіз її результатів.

13.. Веде лікарську документацію.

14. Керує роботою середнього медичного персоналу.

15.. Бере активну участь у поширенні медичних знань серед населення.