Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gigiyena_vidpovidi_2_omdul_33_33_33.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
239.47 Кб
Скачать

41. Гіповітаміноз д(кальциферол), заходи профілактики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.

Дефіцит у раціоні вітаміну Д (кальциферолу) та ультрафіолетової радіації сонця (роботи в шахтах, метро, закритих приміщеннях, особливо взимку) проявляється у дратівливості, слабкості, пітливості, болях у м'язах, крихкості зубів, кісток (часті переломи), у дітей - за­тримка розвитку зубів, схильність до захворювання дихальних шляхів. При авітамінозі Д розвивається рахіт.

Вітамі́н D має кілька форм. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітаміну D2), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D3), який отримано із тканин тварин. В організмі людини обидві ці речовини перетворюються в активні форми вітаміну. Потреба в кальциферолах складає в середньому 100 МО (міжнародних одиниць) на добу.

42. Методи і засоби діагностики гіповітамінозів та їх профілактика.

У комплекс показників харчового статусу організму входять також ознаки його забезпече­ння вітамінами.

Фізіологічна роль вітамінів визначається їх біокаталітичними характеристиками - участю в регуляції обміну речовин в організмі. Найчастішими гіповітамінозами, які зустрічаються се­ред населення, є гіповітамінози С, А, рідше групи В, особливо у ранньовесняний період, коли запаси овочів зменшуються, а вміст аскорбінової кислоти та каротину в них знижується.

Однак психоемоційні навантаження, характерні для сучасних умов життя, сприяють під­вищеним потребам організму в вітамінах, через що розвиток гіповітамінозів трапляється і в інші пори року.

Гіповітамінозні стани можуть бути виявлені за клініко-фізіологічними, біохімічними показниками та функціональними тестами.

Профілактика гіповітамінозів досягається збагаченням раціону відповідними продукта­ми - (носіями вітамінів) або використанням вітамінних препаратів натурального походження та синтетичних, а щодо гіповітамінозу Д - перебування під відкритим сонцем або використанням штучного ультрафіолетового опромінення тіла.

43. Методи відбору проб харчових продуктів та готових страв.

Методи відбору проб для лабораторного аналізу залежать від виду продуктів (сипучі,

поштучні, рідкі, в тарі, без тари і т.д.). Вибирають середню пробу, яка відображала б якість всієї партії продовольства.

Сипучі та тверді харчові продукти (крупа, зерно, борошно.) відбирають спеціальними щупами, ножами з різних місць тари чи партії продовольства (до 10 зразків, з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг).

Рідкі і м'які харчові продукти спочатку розмішують, відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу.

Закриті консервовані продукти відбирають з партії поштучно, у першу чергу - підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою).

Проби м'яса відбирають зрізанням з туші, напівтуші та з обов'язковим відбором кісток, суглобів.

Сипучі, тверді продукти без тари та поштучні відбирають у поліетиленові мішечки, рідкі у скляну тару. Проби обов'язково опечатують, пломбують. Складається акт відбору проб, який підписується особою, що відібрала пробу, та відповідальною особою продовольчого об'єкту. До проби додається супровідний бланк, в якому наводяться паспортні дані продовольчого об'єкту, маса чи кількість зразків проб, мета лабораторного дослідження, адреса лабораторії, куди зразок направляється, дата і година відбору проби, підпис особи, яка відібрала пробу.

Органолептичні дослідження харчових продуктів (і готових страв) не потребують спеці­ального оснащення, а тому можуть виконуватися не лише в лабораторії, а й на самому продо­вольчому об'єкті, при відборі проб.

Спочатку слід ознайомитися з документацією продовольчого об'єкту, з накладними, сертифікатами на партію продовольства, дату поставки. Далі оглядають умови зберігання, обробки продуктів, наявність холодильників, санітарний стан об'єкта, стан тари, маркіровку (терміни зберігання та реалізації продукта та ін.).

Вивчають зовнішній вигляд зразків продуктів (при денному світлі), їх колір, відтінки, як ознаки несвіжості, псування чи фальсифікації, підозрілі вкраплення, плями, що за кольором відмінні від продукту кольору та ін. За допомогою лупи виявляють наявність амбарних шкід­ників, фіни, а з компресоріумом - личинки трихінел

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]