- •2. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку
- •3. Фізичний розвиток як важливий критерій оцінки стану здоров’я. Основні показники
- •4. Методи оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.
- •5. Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
- •6. Порушення стану здоров’я та захворювання, що зумовлені дією факторів навколишнього середовища та навчально-виховного процесу.
- •7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, яка відводиться під будівництво дитячих закладів.
- •8. Гігієнічні вимоги до будівлі навчальних закладів, системи забудови, їх
- •9. Принцип функціонального зонування ділянки навчального закладу та його значення.
- •10. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування, обладнання приміщень навчальних
- •11. Гігієнічні вимоги до мікроклімату, вентиляції та освітлення, а також санітарно-
- •12. Гігієнічні вимоги до планування шкільного класу. Гігієнічні вимоги до розміщення парт у шкільному класі.
- •13. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, їх фізіологічне обгрунтування.
- •14. Поняття про шкільну зрілість. Гігієнічні основи та методика визначення
- •15. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховного процесу у сучасних
- •16. Гігієнічні принципи складання та оцінки режиму дня дітей і підлітків різних вікових груп.
- •17. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.
- •18. Гігієнічні вимоги до організації і методики проведення уроку.
- •19. Гігієнічні вимоги до шкільних підручників та навчальних посібників.
- •20. Фізіолого-гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять з фізичного виховання.
- •21. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання
- •22. Гігієнічні вимоги до сировини, матеріалів і фарб, які використовуються для
- •23. Вимоги до видавничого оформлення та поліграфічного виконання шкільних підручників.
- •24. Методика гігієнічної оцінки навчальних підручників для дітей шкільного віку.
- •25. Поняття, принципи та умови раціонального харчування.
- •26. Визначення та класифікація харчового статусу організму.
- •27. Зміни в організмі людини при порушенні принципів раціонального харчування. Захворювання аліментарного походження.
- •28. Об’єктивні показники, за якими проводиться оцінка харчового статусу організму.
- •29. Фізіологічне значення та основні функції харчування. Види харчування.
- •30. Добова витрата енергії людини, її основні складові частини.
- •31.Класифікація нутрієнтів (харчових речовин)та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, з ахисна)
- •32. Методика розрахунку енерговитрат людини за антропометричними та хронометричними даними.
- •33. Методика розрахунку потреб людини в харчових речовинах.
- •34. Поняття про меню-розкладку, вимоги до її складання.
- •35. Методи оцінки харчування організованих і не організованих колективів їх переваги та недоліки.
- •36. Вітаміни (визначення поняття) їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
- •37. Найчастіші гіповітамінози в індивідуальному і колективному х-нні, їх принципи.
- •38. Гіповітаміноз с, його основні симптоми та функціональні проби діагностики. Фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •1. Визначення резистентності капілярів
- •3. Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса
- •4. Визначення аскорбінової кислоти в годинній кількості вранішньої сечі за
- •39. Гіповітаміноз а, методи його виявлення, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •40. Гіповітамінози групи в, методи їх діагностики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •41. Гіповітаміноз д(кальциферол), заходи профілактики, фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
- •42. Методи і засоби діагностики гіповітамінозів та їх профілактика.
- •43. Методи відбору проб харчових продуктів та готових страв.
- •44. Методика проведення органолептичних досліджень харчових продуктів та готових страв.
- •45. Харчові отруєння, їх визначення та класифікація.
- •46. Харчові токсикоінфекції: визначення, етіологія, профілактика.
- •47. Бактерійні токсикози:ботулізм, стафілококовий токсикоз , їх етіологія, профілактика.
- •48. Мікотоксикози, їх етіологія, профілактика.
- •49. Харчові отруєння немікробної природи їх етіологія та профілактика.
- •50. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-гігієністів
- •51. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обов’язки медиків-клініцистів
- •52. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.
- •53. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь.
- •54. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.
- •55. Санітарне законодавство України, його основні елементи та складові.
- •56. Структура санітарно-епідеміологічної служби України та санітарно-епідеміологічних станцій різного рівня управління.
- •57. Задачі і зміст запобіжного санітарного нагляду, етапи роботи санепідслужби при проведенні запобіжного санітарного нагляду.
- •58. Поняття про проект будівництва, його основні частини, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •59. Основні види будівельних креслень, мета та методика їх гігієнічної оцінки.
- •60. Мета та методика гігієнічної оцінки ситуаційного плану та генерального плану.
- •61.Задачі та зміст поточного санітарного нагляду.
- •63.Мета та методика проведення поглибленого санітарного обстеження і опису об’єкта.
- •67.Гігієнічні вимоги до розміщення, планування приймальних відділень.
- •68.Гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації відділень терапевтичного профілю.
- •70.Гігієнічні особливості планування та режиму експлуатації інфекційних відділень.
- •71.Гігієнічні вимоги до планування та режиму експлуатації палатних секцій.
- •72.Санітарно-гігієнічні вимоги до збирання, видалення та знешкодження відходів, що утворюються у лікарні.
- •74.Професійні шкідливості, гігієна і охорона праці медичного персоналу терапевтичного профілю.
- •76.Сучасні системи забудови лікарень, їх порівняльна характеристика.
- •77.Радіаційна гігієна як галузь гігієнічної науки і санітарної практики, її мета та завдання.
- •78.Суть і природа радіоактивності. Одиниці вимірювання.
- •80.Класифікація та характеристика джерел іонізуючих випромінювань, які беруть участь у формуванні променевого навантаження людини.
- •Опромінювані особи поділяються на такі категорії:
- •81.Основи біологічної дії іонізуючих випромінювань. Основні види променевих уражень організму (детерміністичні, стохастичні) та умови їх виникнення.
- •82.Основні нормативні документи в галузі радіаційної гігієни. Категорії осіб, що опромінюються.
- •83.Групи радіаційно-гігієнічних регламентованих величин, їх призначення.
- •84.Поняття ліміту дози опромінення організму людини. Ліміти доз опромінення для різних категорій населення та персоналу.
- •85.Методи та засоби радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації.
- •86.Якісні характеристики радіонуклідів. Визначення, одиниці вимірювання.
- •87.Кількісні характеристики радіонуклідів.
- •88.Основні якісні характеристики іонізуючих випромінювань. Визначення, одиниці вимірювання.
- •89.Кількісні характеристики іонізуючих випромінювань. Визначення, одиниці вимірювання.
- •90.Види радіаційного впливу (зовнішнє та внутрішнє опромінення) на організм, умови від яких вони залежать.
- •91. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань.
- •92. Методи і засоби захисту від зовнішнього опромінення санітарно-гігієнічного характеру, їх організаційне і технічне вирішення.
- •93. Методи і засоби захисту від внутрішнього опромінення санітарно-гігієнічного характеру, їх організаційне і технічне вирішення.
- •94. Методи захисту від зовнішнього опромінення, основані на фізичних законах його послаблення, їх законодавчі та організаційно-технічні основи.
- •95. Принципи, покладені в основу вибору матеріалу й розрахунку товщини захисних екранів від β-, γ- та рентгенівського випромінювання.
- •96. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують відкриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •97. Особливості вимог до облаштування приміщень радіологічного відділення лікарні.
- •98. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують закриті джерела іонізуючого випромінювання.
- •99. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують дистанційну гамма терапію.
- •100. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Вимоги до планування рентгенкабінету.
- •101. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів лікувальних закладів.
- •103. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах.
- •104. Загальні уявлення про аварії та наслідки радіаційних та ядерних аварій. Особливості аварії на чаес.
- •105. Принципи та критерії зонування територій України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •106. Характеристика основних дозостворюючих радіонуклідів.
- •107. Дайте визначення поняттям “Здоровий спосіб життя людини - ”, “Здоровий спосіб життя населення –
- •109. Дайте визначення поняття “Загартування”. Основні види, принципи і способи організації загартовування.
- •110. Назвіть основні складові програми здорового способу життя.
- •111. Гігієнічні вимоги до обладнання і режиму роботи соляріїв, фотаріїв
- •112. Гігієнічні вимоги до тканин і одягу.
- •113. Гігієнічні вимоги до взуття.
- •114. Індивідуальні засоби захисту зорового аналізатора. На яких виробництвах вони використовуються.
- •115. Індивідуальні засоби захисту слухового аналізатора. Назвіть їх види та перерахуйте виробництва на яких вони використовуються.
- •116. Психогігієна як наука. Мета, основні завдання, методи та засоби психогігієни.
- •117. Психогігієнічні принципи оптимізації повсякденної діяльності людини.
- •118. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми.
- •119. Поняття про десинхроноз. Види десинхронозів.
- •120. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.
5. Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
Вивчення стану здоров’я є одним найважливіших розділів роботи лікаря, що обслуговує дітей та підлітків. Важливість цієї роботи полягає, насамперед в тому, що саме у дитячому віці формується фізичне та психічне здоров’я людини, її стійкість до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.
Нині прийняті наступні критерії комплексної оцінки стану здоров’я:
1. Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.
2. Рівень функціонального стану основних систем організму.
3. Ступінь опірності організму несприятливому впливу.
4. Рівень досягнутого розвитку і ступінь його гармонійності.
Відповідно до указаних критеріїв розроблена схема розподілу дітей за групами здоров’я.
Виділяють 5 груп здоров’я:
Перша група здоров’я – Здорові діти з нормальним розвитком та нормальним рівнем функцій.
Друга група здоро’я – Здорові діти, що мають функціональні та деякі морфологічні відхилення, а також знижену опірність до гострих та хронічних захворювань.
Третя група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями в стані компенсації, зі збереженням функціональних можливостей організму.
Четверта група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації, зі зниженими функциональними можливостями організму.
П’ята група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані декомпенсації, зі значно зниженими функциональними можливостями організму.
За результатами оцінки стану здоров'я, рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості, обстежувані особи виділяються в медичні групи,. регулюють обсяг їх занять за курсом фізичного виховання. Медична характеристика зазначених груп приводиться в таблиці 4. При виведенні медичної групи, лікар повинен відповісти на наступні питання:
- Чи може обстежуваний виконати вимоги, які пред'являються навчальними програмами з фізичного виховання, або йому необхідні обмеження і які?
- Чи потребує обстежуваний в заняттях фізичними вправами з лікувальною метою (коригуючої гімнастикою і т. д.)?
- Чи може обстежуваний займатися в спортивних секціях, брати участь в тренувальних заняттях і змаганнях, в яких саме і за яких умов.
6. Порушення стану здоров’я та захворювання, що зумовлені дією факторів навколишнього середовища та навчально-виховного процесу.
фактори, що здійснюють несприятливий вплив на здоров'я людини можна розділити їх на дві великі групи: фактори, безпосередньо пов'язані з освітнім процесом, освітніми закладами, та всі інші фактори, потенційно здійснюючі вплив на здоров'я студентів.
Перелік загально патогенних факторів, що наносять шкоду здоров'ю студентів:
1. Низький рівень мотивацій на збереження та укріплення індивідуального здоров'я.
2. Звуження поняття здоров'я. Не дивлячись на те, що більшість спеціалістів тримаються визначення здоров'я, даного ВООЗ, часто мають на увазі його фізичну складову, забуваючи про соціально-психологічну та духовно-моральну складову поняття. Психологічну складову здоров'я ми маємо можливість оцінити, але розрізнено. На сьогодні ще не розроблена комплексна система оцінки рівня здоров'я людини, що охоплює всі його складові.
3. Вплив несприятливих для здоров'я екологічних факторів. За даними екологів, більша частина нашої країни — зони екологічної неблагополуччя. А це зумовлює шкоду для здоров'я людей и питної води, і продуктів харчування, що зростають на цих територіях.
4. Вплив несприятливих для здоров'я антропогенних факторів. До них належить широкий спектр патогенних впливів — від впливу електромагнітних полів, в «павутині», де ми проводимо більшість життя, та частих поїздок у транспорті до соціально-психологічних впливів засобів масової інформації. Саме ці атрибути міського життя визначають походження значної частини неврозів, депресивних станів, психосоматичних захворювань, проявів агресії, зросту споживання алкоголю та наркотиків.
5. Відсутність цілісної та цілеспрямованої системи формування культури здоров'я населення.
- відсутність послідовної та безперервної системи навчання здоров'ю;
- низький рівень санітарно-гігієнічної роботи;
- відсутність моди на здоров'я;
6.Недосконалість законодавчої, нормативно-правової бази, що регламентує діяльність з охорони здоров'я населення,асаме дітейіпідлітків шкільного віку
7.Не сформованість культури здоров'я у викладачів, неблагополуччя їх стану здоров'я.
Разом з такими факторами, як генетична обумовленість, несприятливі соціальні, екологічні умови розвитку та їм подібні, несприятливий і суттєвий вплив на здоров'я студентської молоді здійснює інша група факторів - «внутрішньо вузова», що має безпосереднє відношення до проблеми здоров'я зберігаючих освітніх технологій. З негативним впливом саме цих факторів, до яких відносяться інтенсифікація та нераціональна організація учбового процесу, невідповідність методик навчання віковим можливостям студентів та ін., спеціалісти зв'язують до 40% підліткової патології. Слід відмітити, що стомливість у навчанні не є наслідком якоїсь однієї причини (складності матеріалу або психологічної напруженості), а певним поєднанням, сукупністю різноманітних факторів
Інтенсифікація освітнього процесу йде різноманітними шляхами. Перший — збільшення кількості учбових. Суттєве збільшення учбового навантаження в подібних закладах не проходить безслідно: у цих юнаків частіше відмічається більша поширеність і виразність нервово-психічних порушень, більша втомлюваність, що супроводжується імунними та гормональними дисфункціями, більш низька опірність хворобам та інші порушення.
Частий наслідок інтенсифікації — виникнення в студентів станів втоми, стомлення, перевтоми. Саме перевтома створює передумови розвитку гострих та хронічних порушень здоров'я, розвитку нервових, психосоматичних та інших захворювань.
Фізіологічна основа стомлення — пригнічення діяльності коркових центрів. В подальшому - гальмування поширюється на підкоркові центри, пригнічується судинна активність, затрудняється робота умовних рефлексів. З гострого стану стомлення, якщо його не компенсувати, може стати хронічним. Особливо часто хронізація стомлення виникає у студентів які захоплюються навчанням та погано його контролюють.
Стомлення не пояснюється якимось одним фактором - воно визначається комбінацією різноманітних причин, серед яких значне місце займають розумові та фізичні перевантаження, не адекватні можливостям даного організму, статичне положення тіла під час роботи, «моногонія». Фоном розвитку стомлення звичайно є байдужий чи пригнічений емоційний стан. Охорона здоров'я молоді потребує суворого нормування різноманітних видів їх діяльності та правильної організації режиму доби.
Зміна рівнів показників розумової працездатності залежить і від кількості занять. Наприклад, при шести і навіть п'яти заняттях рівень показників становить на 18-22% нижче, ніж при чотирьох. Швидкість роботи залишається відносно високою:. до кінця навчання при чотирьох заняттях і зменшується при шести.
Виділяють три групи психолого-педагогічних факторів, що впливають на об'єм та зміст учбового навантаження студентів. Перша з них визначає, що характеризують учбовий процес з даного предмету та включають програму, підручники, планування занять, діяльність викладача ту студента, які визначаються прийнятою методикою навчання. До другої відносяться фактори, що зумовлюють умови навчання у конкретному закладі (розклад занять, додаткові роботи). Третю групу складають фактори, що характеризують самого студента з точки зору сформованості учбових вмінь та навичок, а також рівня психічного розвитку і фізіологічного стану його організму. Авжеж, фактори, що відносяться до різних груп, взаємопов'язані між собою і цей зв'язок необхідно враховувати, якщо роздивлятися учбовий процес та супутні йому явища в динаміці.
