31.Класифікація нутрієнтів (харчових речовин)та їх функції в організмі (енергетична, пластична, каталітична, з ахисна)

Нутрієнти — складові частини натуральних харчових продуктів, які організм використовує для побудови, оновлення та нормального функціонування органів, тканин і клітин, а також як джерело енергії для виконання роботи і забезпечення життєдіяльності організму в період спокою. Серед них виділяють макро- і мікронутрієнти. Макронутрієнти, або основні харчові речовини, — білки, жири й вуглеводи, необхідні в десятках грамів, при асиміляції виділяють енергію для виконання всіх функцій організму. Менша їх кількість бере участь у процесах побудови клітин, тканин, для синтезу ферментів та інших фізіологічно активних сполук. Мікронутрієнти, беруть участь у засвоєнні енергії, регуляції функцій і здійсненні процесів росту й розвитку організму. Дефіцит поживних речовин і біологічно активних компонентів у раціоні знижує резистентність організму до шкідливого впливу довкілля, спричиняє імунодефіцитні стани, порушує функції систем антиоксидантного захисту, підвищує ризик розвитку поширених захворювань та перехід їх у хронічну форму (хвороби цивілізації), знижує якість життя та ефективність лікувальних заходів.

Нутрієнти виконують в організмі ряд функцій. 1. Пластична функція. Складові елементи їжі йдуть на побудову тканин і органів нашого тіла. Склад клітин тіла практично повністю оновлюється за дев'ять місяців. 2. Енергетична функція. Перетворення їжі в організмі супроводжується виділенням енергії, яка розсіюється у вигляді тепла і акумулюється у вигляді АТФ - універсального енергоносія, який бере участь у всіх фізіологічних процесах. Одна молекула АТФ акумулює 67-83,8 кДж енергії. 3. Інформаційна функція. З їжею в організм надходить хімічна та енергетична інформація про навколишню дійсність, що дозволяє йому реагувати на її зміни. Таким чином, людина інформаційно пов'язаний з неорганічним світом та іншими живими організмами. 4. Регуляторна функція. Багато складові їжі можуть впливати на діяльність окремих органів, тканин, водно-сольовий і енергетичний обмін, швидкість нервових процесів та інші фізіологічні функції організму.

32. Методика розрахунку енерговитрат людини за антропометричними та хронометричними даними.

1. Соматоскопічні: огляд тіла людини чи (вибірково) групи людей досліджуваного колек- тиву дозволяє виявити цілий ряд ознак, які кількісно і якісно характеризують їх харчування.

При загальному огляді тіла визначають конституційний тип (нормо-, гіпо-, гіперстенік), гармонійність статури, деформації скелета, ребер, плоскостопість, викривлення ніг (як ознаки перенесеного рахіту), вгодованість (норма, худорба, ожиріння), блідість, синюшність шкіри, слизових оболонок, нігтів, їх деформації, ламкості як ознак білкової, вітамінної, мікроелемент-ної недостатності в харчуванні. При огляді слизових оболонок очей можна виявити ксероз, кератомаляцію, блефарит, кон'юнктивіт, світлобоязнь як ознаки гіповітамінозу А та інші.

2. Соматометричні: вимірювання довжини, маси тіла, обводу грудної клітки, плеча, попереку, таза, стегна, товщини шкірно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота). На підставі цих вимірювань розраховують масово-ростові показники:

2.1. Індекс Брока - нормальна маса тіла (МТ) в кг дорівнює зросту (ЗР) в сантиметрах мінус 100(105 або 110): у чоловіків: при зрості 155-165 см МТ = ЗР - 100 при зрості 166-175 см МТ = ЗР - 105 при зрості більше 175 см МТ = ЗР — 110 У жінок у всіх випадках маса тіла повинна бути менша на 5 %, ніж у чоловіків.

2.2. Нормальна маса тіла може бути визначена також спеціальним номографом (рис. 23.1) за номограмою В. І. Воробйова (рис. 23.2).

На лівій шкалі "Н" знаходять точку, що відповідає зросту (см), а на правій шкалі "В" - об­від грудної клітки (см). З'єднавши ці точки прямою лінією, на середній шкалі "Р" знаходять масу тіла Р, (в кг). Далі, провівши від точки зросту на шкалі "Н" горизонтальну лінію до шкали Р, знаходять "ідеальну" масу тіла Р₂. А нормальна маса тіла Р_н визначається як середнє арифметичне від (Р₁ + Р₂) / 2.

3. Ідеальна (нормальна, рекомендована) маса тіла для чоловіків та жінок 25-30 років може бути визначена також за таблицею .

4. Масово-ростовий індекс Кетле - біомас-індекс (BMI) розраховують за формулою:

BMI = МТ / ЗР², де: МТ - маса тіла, кг; ЗР-зріст, м.

Оцінка стану харчування за величиною BMI, згідно рекомендацій ВООЗ приведена в таблиці.

2.5. Максимально допустиму масу тіла в залежності від віку, статі, зросту знаходять у таблиці

2.6. Конституційний тип визначають вимірюванням кута, утвореного реберними дугами з вершиною на кінці мечовидного відростка грудини. Оцінка результатів: кут 90° - нормостенічний тип; гострий (< 90°) - астенічний тип; тупий (> 90°) - гіперстенічний тип.

2.7. Гармонійність статури визначають за формулою: ГС = (А / ЗР) • 100, де: ГС - гармонійність статури, %

А - обвід грудної клітки в паузі, см ЗР - зріст, см

Оцінка результатів: ГС в межах 50-55 % - гармонійна;

ГС < 50 % - дисгармонійна, слабкий розвиток;

ГС > 55 % - дисгармонійна, надлишковий розвиток.

2.8. Відносна кількість жирового компоненту маси тіла по сумі чотирьох шкірно-жирових складок