27. Зміни в організмі людини при порушенні принципів раціонального харчування. Захворювання аліментарного походження.

Неправильне харчування впливає на розвиток організму, знижує його захисні сили, може бути причиною багатьох хвороб. В.І.Смоляр вважає, що більше ніж половина випадків передчасної смерті ( до 65 років ) чоловіків і жінок в Україні зумовлена хворобами, в виникненні яких харчування відіграє важливу роль.

Порушення харчування вважають факторами “ризику” у розвитку захворювань серцево-судинної системи, в тому числі і атеросклеротичного процесу. Наукові дані засвідчують зв’язок між неправильним харчуванням, захворюваністю і смертністю від найбільш поширених хвороб, в першу чергу серцево-судинних, багатьох форм раку, жовчно-кам’яної хвороби, ожиріння, подагри, цукрового діабету. Доведено, що поширення багатьох дегенеративних захворювань співпадає з надмірним споживанням калорій за рахунок жирів тваринного походження, простих вуглеводів та недостатнім надходженням вітамінів, поліненасичиних жирних кислот, харчових волокон. Їжа може бути також причиною і фактором передачі різних захворювань інфекційної і неінфекційної природи.

Згідно з оцінками експертів ВООЗ, здоров’я громадян на 8-12% залежить від системи охорони здоров’я в країні, на 18-20% від генетичної схильності людини, на 68-74% - від способу життя, однією з найважливіших складових якого є харчування. Проблеми “харчування і здоров’я” та “харчування і хвороби” тісно взаємопов’язані. Науково обґрунтовані та доведені взаємозв’язки між харчуванням та найважливішими хронічними неінфекційними хворобами. Нераціональне харчування є визначальним у виникненні та розвитку таких факторів ризику, як надлишкова маса тіла, артеріальна гіпертензія тощо. Харчування має численні складові, пов’язані з ризиком для здоров’я. Їжа – не лише необхідність, але й одне з найбільших задоволень у житті. Люди їдять, щоб отримати насолоду та втамувати голод. В той же час їжа - носій та джерело величезної кількості біологічно та фармакологічно активних речовин, потужний лікувальний та оздоровчий фактор.

28. Об’єктивні показники, за якими проводиться оцінка харчового статусу організму.

Стан здоров'я, що склалося на тлі конституціональних особливостей організму під впливом фактичного харчування характеризується терміном «харчовий статус». Вивчення харчового статусу засноване на вивченні стану здоров'я як показника адекватності індивідуального харчування. Узагальнена характеристика стану здоров'я та особливостей харчування конкретної людини необхідна для визначення обсягу та характеру лікувально-діагностичних, дієтичних і гігієнічних заходів. Методологія оцінки харчового статусу включає визначення показників функції харчування, харчової адекватності (виявлення ознак харчової недостатності, надмірності або незбалансованості раціону) і захворюваності. Функція харчування оцінюється за показниками процесів травлення та обміну речовин: білкового, жирового, вуглеводного, вітамінного, мінерального, водного. Оцінку харчової неадекватності виробляють на підставі показників росту, маси тіла і масо-ростового показника, обміну речовин, функціонального стану окремих систем організму. На підставі досліджень виявляють ранні симптоми харчової неадекватності. Захворюваність тісно пов'язана з харчовим статусом і обумовлена ​​різними порушеннями харчування, зокрема недостатнім або надмірним харчуванням.

Знання законів оптимального харчування, правильний підбір продуктів і приготування, що дозволяє максимально зберігати в них корисні речовини, при обмежених фінансових можливостях дозволяють забезпечити здорове харчування. Як вже згадувалося, під оптимальним, збалансованим харчуванням слід розуміти правильно організоване і відповідне фізіологічним ритмам (сніданок, обід, вечеря) постачання організму добре приготовленою, живильної і смачною їжею, що містить адекватні кількості незамінних харчових речовин, необхідних для розвитку і функціонування організму. Як насправді дотримуються закони здорового харчування?

Значна частина населення порушує закон відповідності між споживаної і витрачається енергією, споживаючи з їжею значно більше кілокалорій, ніж витрачає. Сучасний чоловік, що живе в місті, в середньому витрачає за добу 2300 - 2500 ккал, жінка - 2000 - 2200 ккал. Це необхідно враховувати при виборі продуктів.

Організму необхідно отримувати величезну кількість певних речовин, з яких будуються клітини, тканини і органи. На думку вчених-дієтологів таких речовин приблизно 600. Споживана їжа повинна містити білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, воду, клітковину, ферменти, смакові і екстрактивні речовини, мінорні компоненти - біофлавоноїди, індоли, антоціанидів, ізофлавони та багато інших. У разі недостатності хоча б одного з цих компонентів організм виявляється в стані «голоду при повному шлунку», що може призвести до серйозних порушень здоров'я. І щоб цього не сталося, добовий раціон повинен включати приблизно 32 найменування різних харчових продуктів.

Потреба в кількості харчових речовин у різних людей різна і залежить від статі, віку, фізичної активності, стану обміну речовин і здоров'я. Однак, як уже стверджувалося в даний час намітилася тенденція до порушення харчового статусу та структури харчування, що виражається в дефіциті таких харчових речовин:

- Повноцінних (тварин) білків;

- Поліненасичених жирних кислот;

- Вітамінів С, В1, В2, Е, фолієвої кислоти, ретинолу, β-каротину та інших;

- Макро-і мікроелементів: Ca, Fe, Zn, F, Se, I та інших;

- Харчових волокон;

І навпаки, надмірне споживання:

- Тваринних жирів;

- Легкозасвоюваних вуглеводів.

Дефіцит споживання білка становить у середньому 20%, зміст більшості вітамінів і мікроелементів на 15 - 55% менше розрахункових величин потреби в них, а харчових волокон - на 30% нижче.