1.2.5. Обчислення координат точок теодолітного ходу

Для обчислення координат точок необхідно виписати у відомість обчислення координат координати X і Y вихідної точки. Координати решти точок теодолітного полігону обчислюються за формулами:

, ,

де – шукані координати точки, , – відомі координати передньої точки; , – прирости координат.

Після послідовного обчислення координат всіх точок полігону одержуємо координати початкової точки, що є контролем обчислень. Результати обчислень заносимо у відомість обчислення координат замкненого теодолітного ходу (додаток 1).

1.2.6. Побудова координатної сітки. Нанесення на план точок за координатами

На аркуші креслярського паперу формату А-1 треба побудувати координатну сітку 2 х 2 см через 2 см. Точність побудови сітки ±0,2 мм.

Перед нанесенням на план точок за координатами сітку потрібно цифрувати. Для симетричного розміщення плану обчислюються розміри плану, тобто його протяжність відносно осей X та Y за формулами:

, ,

де – протяжність плану по осям X та Y;

– максимальна і мінімальна абсциси (X);

– максимальна і мінімальна ординати (Y);

т – кількість метрів на місцевості, що відповідають 1 см на плані заданого масштабу.

Наносимо за координатами точки теодолітного ходу від найближчих ліній координатної сітки . Контроль нанесення точок за координатами здійснюється порівнянням довжин ліній, взятих із плану, з їх горизонтальним прокладанням за відомістю обчислених координат.

Накол, що відповідає положенню точки на плані, обводимо кружком і поряд підписуємо номер точки (додаток 3).

1.2.7. Обчислення площі полігону за координатами його вершин

Для обчислення площі полігону за координатами його вершин у відомість обчислення площ випишіть з відомості обчислення координат, координати точок теодолітного полігону з точністю до 0.01 м. Обчислення площ виконується за формулами:

, ,

де і – номер точки теодолітного полігону.

Проміжним контролем при обчисленні площі за координатами є те, що суми різниць абсцис та суми різниць ординат повинні дорівнювати нулю. Значення площі полігону, обчислене за різницею абсцис і ординат, повинно співпадати. Результати обчислень заносимо у відомість обчислення площ за координатами (додаток 2).

Розділ 2. Геометричне нівелювання

2.1. Суть і способи нівелювання поверхні

2.2. Камеральні роботи

2.2.1. Обробка журналу нівелювання

Нівелювання проводиться для визначення висот точок земної поверхні, необхідних для вивчення рельєфу місцевості і зображення його на планах і картах.

У польовій практиці геодезистів передбачається нівелювання для побудови профілю місцевості.

При виконанні геометричного нівелювання особливу увагу слід звертати на сутність і формули геометричного нівелювання, на проведення нівелювання поверхні та обробку його результатів, на побудову профілю місцевості.

Обробка результатів польових вимірювань складається з перевірки польових журналів (додаток 4), обчислення висот точок профілю і викреслювання профілю.

Порядок обчислення висот точок

1. Виписуємо в журнал нівелювання номери станцій і пікетів точок.

2.Виписуємо відліки по рейках у графи журналу “задні”, “передні”. Для контролю відліки на кожній станції беруться по чорній і червоній сторонах рейки.

3. Обчислюємо на кожній станції перевищення між зв’язуючими пікетами:

, ,

де а – відлік по задній рейці;

b – відлік по передній рейці;

– перевищення, обчислене по чорній стороні рейки;

– перевищення, обчислене по червоній стороні рейки.

4. Обчислюємо середнє перевищення:

.

5. Вираховуємо нев’язку в перевищенні в нівелірному ході:

а) підраховуємо суму всіх середніх перевищень ходу, ;

б) для здійснення посторінкового контролю знаходять суми всіх чисел у відповідних графах журналу нівелювання місцевості. Контролем правильності обчислень на кожній сторінці журналу є додержання рівностей

,

де сума всіх задніх відліків на чорному та червоному боках рейок, мм

,

сума всіх передніх відліків на чорному та червоному боках рейок, мм

,

де – алгебраїчна сума обчислених перевищень – алгебраїчна сума середніх перевищень.

В замкненому нівелірному ході сума перевищень повинна дорівнювати нулю, тобто нев’язка ходу

6. Для приведення практичних результатів вимірювання до теоретичних у середні перевищення вносимо поправки, які обчислюються за формулою , де п – кількість станцій.

7. Перевищення виправляємо за формулою .

8. Обчислення відміток зв’язуючих точок виконуємо за формулою:

,

де – відмітка наступної точки, – відмітка попередньої точки, – виправлене перевищення між наступною і попередньою точками.