3. Роль церкви у розвитку Освіти

Церква відіграла велику роль у становленні освіти в Україні на усіх без виключення етапах її розвитку. Починаючи з Київської Русі, з часу введення християнства і зародження шкільництва, саме церква взяла на себе піклування про освіту. За князювання Володимира Святославовича у Києві вже існувала державна школа. Метою її, як зазначав Б. Греков, була не тільки підготовка паламарів і священиків, а й освічених людей і державних діячів, здатних підтримувати спілкування з Візантією та іншими країнами. Школа для підготовки духівництва була відкрита Ярославом Володимировичем у Новгороді. У 1086 р. дочка Всеволода Ярославовича Янка заснувала при Андріївському монастирі школу для дівчат (першу в Європі).

При монастирях і церквах створювалися бібліотеки, які сприяли продовженню і поглибленню освіти. Давньоруські князі Ярослав Мудрий, Святослав, Миколай Святоша, Володимир Василькович а також освічені ченці були великими шанувальниками книг і засновували свої бібліотеки. Відомо, що першою на Русі і найбільшою в Європі була бібліотека, заснована Ярославом Мудрим при Софіївському монастирі з найбільшою книгописною майстернею, в якій працювали писарі як духовного звання, так і миряни.

http://dds.edu.ua/ua/articles/2/slovo/2005/289-churchrole.html

4. Архітектура та іконо писання Київської Русі

Основним будівельним матеріалом на Русі довго лишалося дерево, рідко застосовувався природний камінь. До кінця X ст. кам'яної архітектури на Русі не існувало. Першим кам'яним грамом, спорудженим за проектом болгарських «майстрів, була, мабуть, Десятинна церква (989— 996 рр.) — копія церкви в Охриді. У ній, згідно із задумом замовників, мала знаходитися резиденція митрополита. Побудований за 26 років Софійський собор Києва мав 13 бань, і на його зразок у XI — на початку XII ст. було зведено :' колонних соборів, серед яких вирізнялися будівлі в Полоцьку, Чернігові, Новгороді. Пізніше будували, як правило, одноглаві, а не хрестово-купольні собори. Будівельним матеріалом для них у Галицько-Волинському князівстві слугував камінь розміром 50x50x50 см, в інших регіонах — цегла 31x31 см, завтовшки приблизно 2,5—4 см. Усередині храми прикрашалися фресками (живопис водяними фарбами по сирій штукатурці) та «о заїкою (візерунок або зображення із шматочків каменю, мармуру, смальти — сплаву свинцю зі склом).

До ансамблю київського центру XI ст. входили, крім Софійського собору, не три храми, які не збереглись. Київська, чернігівська та переяславська шко­лі зодчих створили єдиний архітектурний напрям.

У 30-х роках XI ст. збудовано головну міську браму Києва — Золоті во­рота, увінчані церквою Благовіщення. Частково зруйновані монголами, вони до XVII ст. майже втратили свій вигляд, і тільки у 80-х роках XX ст. були реставровані. Шедевром церковного будівництва став Успенський собор XII ст., засаджений у повітря в листопаді 1941 р. спецгрупою НКВС. Онук Ярослава Мудрого Святополк Ізяславович 1108 р. заклав Михайлівський Золотоверхий собор на честь архістратига Михайла — вождя небесного воїнства. Собор було добудовано в рік смерті князя — 1113 р. на Михайлівській горі (нині — Володимирська гірка). Протягом 1934—1936 рр. собор розібрали, а залишки стін та фундаментів підірвали. Лише на початку XXI ст. його було відбудовано.

Наприкінці XII — на початку XIII ст. монументальна архітектура Русі розвивалася шляхом ускладнення зовнішніх форм. Будівлі цього період стрункі вертикальні композиції, нагадуючи башти.

На Волині вперше на Русі в системі оборони міст застосували вежі ни, а також балтійську систему кладки стін.

Після прийняття християнства були штучно перервані традиції і скульптури, і в XII ст. вже не існувало мистецтва мозаїки. Але поступ розвивався іконопис, хоча перші ікони надходили з Візантії, у тому числі найвідоміша з них — ікона Володимирської Богоматері (кінець XI — початок Малювали ікони на дерев'яних дошках, обов'язково розміщали їх у чекаючи від них дива, ставили над міськими воротами, брали з собою в походи. На жаль, більшість ікон цього часу втрачена для нащадків. О перших руських майстрів іконопису вважаються Григорій та Алімпій. Останній близько 1114 р. створив ікону «Богоматір Велика Панагія» (Оранта).

Історія України. Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Володимир Володимирович Петровський, Людмила Олексіївна Радченко, Валерій Іванович Семененко . – 2-ге, випр.. та доп. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2008. – 608 с., {18} арк. іл.