7. Як відбувається наплавлення дугою прямої дії і незалежною дугою.

Наплавлення з припадочним дротом чи стрічкою може бути здійснене дугою прямої дії і незалежною дугою. В першому випадку дуга горить між вольфрамовим електродом і виробом, а припадочний матеріал є електрично нейтральний або підключається через баластний опір до джерела живлення. В цьому випадку відбувається значне проплавлення металу, тому його використовують для наплавлення металу, який не суттєво відрізняється від металу виробу

1 - вольфрамовий електрод; 2 - сопло; 3 - вода для охолодження; 4 - обмежуючий опір; 5 - ДЖ; 6 - баластний реостат; 7 - припадочний дріт: 8 - виріб; 9 - плазмова дуга; 10 - плазмоутворюючий газ; 11 - плазмовий струмінь;

Другий пристрій реалізує наплавлення плазмовим струменем, де джерело теплоти для наплавочного матеріалу є незалежний від виробу дуговий розряд. Одна дуга горить між вольфрамовим електродом 1 і соплом 2. Друга - між вольфрамовим електродом і струмопровідним наплавочним матеріалом 7. Для живлення двох дуг достатньо одного ДЖ 5. Електрична схема дозволяє розподіляти енергію ДЖ між першою і другою дугою за допомогою за допомого баластного реостата 4. Основним джерелом теплоти для основного металу є рідкий матеріал для наплавлення, додатковим є плазмовий фактор.

8. Що таке плазма. Як вона утворюється в плазмотроні.

Плазма - це четвертий стан речовини, який складається з заряджених частинок, наприклад з іонів та електронів. Плазма створюється між двома електродами, через які протікає у вузькому просторі, який спів мірний з розмірами дуги. Газ проходячи через дуговий розряд іонізується і створює плазмовий струмінь.

Переваги використання плазми для наплавлення:

висока концентрація теплової енергії; стабільність дугового розряду; можливість легкого роздільного регулювання степені нагріву основного матеріалу і матеріалу, шо наплавляється.

9. Два типи плазмового струменя. Їх відмінності і використання.

Наплавлення з припадочним дротом чи стрічкою може бути здійснене дугою прямої дії і незалежною дугою. В першому випадку дуга горить між вольфрамовим електродом і виробом, а припадочний матеріал є електрично нейтральний або підключається через баластний опір до джерела живлення. В цьому випадку відбувається значне проплавлення металу, тому його використовують для наплавлення металу, який не суттєво відрізняється від металу виробу

1 - вольфрамовий електрод; 2 - сопло; 3 - вода для охолодження; 4 - обмежуючий опір; 5 - ДЖ; 6 - баластний реостат; 7 - припадочний дріт: 8 - виріб; 9 - плазмова дуга; 10 - плазмоутворюючий газ; 11 - плазмовий струмінь;

Другий пристрій реалізує наплавлення плазмовим струменем, де джерело теплоти для наплавочного матеріалу є незалежний від виробу дуговий розряд. Одна дуга горить між вольфрамовим електродом 1 і соплом 2. Друга - між вольфрамовим електродом і струмопровідним наплавочним матеріалом 7. Для живлення двох дуг достатньо одного ДЖ 5. Електрична схема дозволяє розподіляти енергію ДЖ між першою і другою дугою за допомогою за допомого баластного реостата 4. Основним джерелом теплоти для основного металу є рідкий матеріал для наплавлення, додатковим є плазмовий фактор.

В дуговому розряді плазма є речовиною в сильно іонізованому стані. В 1 см2 плазми міститься 104 - Ю'° і більше заряджених частинок (іонів і електронів). Іонізація проходить за рахунок втрати одного чи декількох електронів з оболонки атомів. У всякому дуговому розряді утворюється плазма. Між електродний простір заповнений іонами, електронами і випарами електродних матеріалів.

Так як ми електроди знаходяться під напругою під дією електричного поля виникає спрямований рух частинок досягає 300 - 1000 м/с. В результаті зіткнень на великій швидкості з нейтральним атомами степінь іонізації значно зростає і по своїй суті потік заряджених частинок між електродами є потоком плазми. Інтенсифікувати процес плазмоутворення можна шляхом обдування дуги співвісним струменем газу, якщо частину дуги помістити у вузький канал зі стінками, які охолоджуються то буде досягнута інтенсифікація утворення плазми. Так як із-за обмежуючої дії стінка каналу дуга розширюватись не може то температура газу і степінь іонізації різко збільшується, практично весь газ, який проходить через стиснутий стовп дути іонізується і переходить в плазму. На цьому принципі основана будова плазмотронів чи головок, які використовуються для плазмового наплавлення. Температура плазмового потоку струменя досягає від 10000 до 15000 °К. Температура стовпа плазмового струменя рівна просіченню стовпа, чим деталі від осі стовпа тим температура нижча.