57. Жіночий і молодіжний рух України

Одним із головних різновидів сучасного руху є феміністичний. Феміністські рухи не були відокремлені від інших суспільних рухів. Перші значні феміністські рухи виникли в середині XIX ст. Вони приділяли велику увагу, зокрема, здобуттю жінками права голосу-вати. Після занепаду фемінізму у 1920-х pp. він знову поширився у 1960-х pp. і набув впливу в багатьох сферах суспільного життя та інтелектуальної діяльності більшості країн світу. *Сучасний жіночий рух в широкому розумінні означає різно-манітність форм боротьби жінок за свої права і інтереси. Це -спільні дії різних соціальних, демографічних, національних жіночих груп, об'єднаних єдиною метою, спільними духовними цінностями.

Політизація українського жіноцтва викликана об'єктивними причинами:1. Усвідомленням жінками свого становища, що поступово та неухильно призводить до зміни змісту та структури потреб жіноцтва. 104 2. Існуванням основних соціальних протиріч між правом жінок на рівність в суспільстві, на роботі, в сім 'ї та його реалізацією. Дискримінація жінок у різних сферах суспільно-політичного жит-тя зберігається. 3. Ігноруванням інтересів жіноцтва, як з боку держави, так і різних громадсько-політичних об'єднань. Зараз в Україні існує понад 40 жіночих об'єднань громадян. їх діяльність різноманітна: соціальна реабілітація жіноцтва, відродження національної культури та традицій, професійна перепідготовка жінок, захист інтересів пенсіонерів, подолання наслідків аварії на ЧАЕС, встановлення зв'язків із світовою жіночою громадськістю. В масштабах країни широку підтримку отримали Союз українок. Спілка жінок Українн, Міжнародна благодійна федерація ділових жінок "Либідь", Жіноча громада. Стали помітними: Ліга "Матері і сестри - воїнам України", єврейське жіноче товариство милосердя "Рахімім". З'явилися перші жіночі партії: Партія жінок України (ПАЖУ), Українська християнська партія, Жіночий ліберальний союз "Жінки України", Всеукраїнські жіночі інститути. В кінці 1990-х pp. в Україні активно проходив процес онов-лення і організаційного оформлення дитячих та молодіжних організацій. Відновлення молодіжного руху розпочалось в нових соціально-політичних умовах, але з урахуванням досвіду попередніх поколінь. Виділяють три періоди у його становленні: - з початку 80-х до кінця 1989 р.\ - з кінця 1989 р. до кінця 1991 р. \ - з кінця 1991 р. до початку XXI ст. Перший період розпочався з виникнення неформальних груп і об'єднань. З'явилися "панки", "хіппі", "рокери", "металісти" тощо, які об'єднувались на основі спільного інтересу, дозвілля, захоплень. Це був своєрідний протест молоді проти формалізму в роботі комсомолу як монопольної на той час молодіжної організації. Але в молодіжному русі республіки ще не склалася багатопартійність, не було створено жодної партійної організації, альтернативної комсомолу. Формами роботи молодіжних об'єднань, які виникли в Україні, було проведення дискусій з молоддю, участь у мітингах з захисту національної культури, рідної історії. Політичні проблеми не висували-ся на перший план. Другий період становлення молодіжного руху в Україні характери-зується все більшою політизацією, що знайшла свій прояв у період виборів до Верховної Ради України весною 1990 року. У Київському національному університеті ім. Т. Шевченка у грудні 1989 р. пройшов установчий з'їзд Української студентської спілки, на якому було за-105 тверджено статут і програмну декларацію спілки. В Івано-Франківську в травні 1990 р. відбувся перший

Всеукраїнський установчий з'їзд Спілки української молоді. У квітні 1991 р. пройшов установчий з'їзд української молодіжної організації "Пласт". Третій етап розвитку молодіжного руху пов'язаний з розмежу-ванням питання про необхідність об'єднання зусиль з вирішення соціальних проблем, що хвилюють молодь, більш активного залучен-ня молоді у міжнародний молодіжний рух. Для представлення інтересів молоді перед державною владою і в різних міжнародних організаціях створено Український національний комітет молодіжних організацій (УНКМО), що об'єднав практично всі молодіжні структури країни. На всеукраїнському рівні функціонує "Молодіжний парламент". *Факти На сьогодні в Україні діє 30 всеукраїнських та міжнародних, 200 обласних та понад 1000 районних та міських жіночих організацій, 4 жіночі партії. З березня 1999 р. діє Національна рада жінок України, до якої входить 12 жіночих організацій.