Розділ іі. Дослідження механізму формування політичниих стереотипів студентської молоді ну «оа»

2.1 Методологічні основи вивчення процесів формування політичних стереотипів

На сьогоднішній день вивчення явища стереотипізації, на жаль, не можна віднести до сфери зацікавлень науковців як психологічної, так і політичної науки. Свідченням цього є факт відсутності належним чином розроблених та випробуваних на практиці методів та методик. Не можна однак категорично говорити про те, що не було здійснено жодної спроби застосувати певні проективні методики, наприклад, для виявлення політичних стереотипів – методики незакінчених речень або асоційованого аналізу. Але навіть якщо зазначати успішність таких досліджень, то просте виявлення політичних стереотипів не дає можливості розглянути його структурні елементи та їх взаємодію, розглянути, яким чином відбувається стереотипізація.

Оскільки нам необхідно пам’ятати, що ми маємо дослідити два набори сукупностей понять, загальною кількістю по 18 одиниць кожна, то відповідно і методика має бути пов’язана з визначенням політичних орієнтацій або ціннісних орієнтацій та потреб людини. Тому ми пропонуємо звернути увагу на методику вивчення ціннісних орієнтацій за М. Рокічем[10].

Автор та розробник цього методу – американський соціолог польського походження Мілтон Рокіч, професор соціальної психології Мічіганського університету. У 1973 році він видав працю під назвою «Природа людських цінностей», в якій подав опис інструментарію опитування респондентів, що отримав назву «Rokeach Value Survay» (RVS). Запропонована методика набула великої популярності серед дослідників цінностей, адже в її суті закладене розуміння цінностей як стандартів, критеріїв бажаного, що регулюють дії, судження, вибір, оцінювання, аргументи, раціоналізацію, казуальну атрибуцію. Першим чином методика Рокіча націлена на виявлення ієрархії індивідуально поділених цінностей. При цьому Рокіч поділяв цінності на інструментальні та термінальні. Інструментальні, за його визначенням, визначають бажаний модус поведінки, а термінальні – кінцевий очікуваний стан існування.

М. Рокіч пропонує застосовувати у методі два набори даних по 18 цінностей, які респондентам було запропоновано прорангувати у відповідності до важливості даних принципів у житті кожного. Найменший ранг (1) потрібно було присвоїти найбільш значущому поняттю, а найбільший (18) – найменш значущому[5].

Звісно у даному вигляді методика передбачує виникнення певних труднощів, наприклад:

1) виникнення ефекту «гаманця Міллера», коли свідомість середньостатистичного респондента не здатна одночасно оперувати більше, ніж дев’ятьома поняттями за один раз;

2) формулювання позицій, яке використовується, може бути достатньо складним для розуміння людьми, що мають низький рівень освіти;

3) ми не можемо розглянути компетентність респондента в рангуванні позицій так, щоб не виникало внутрішніх суперечностей.

Проте, зважаючи на те, що ми маємо відповідно до поняття «політичний стереотип» модифікувати цю методику так, щоб можна було розглянути механізм його формування, ми будемо намагатись, щоб будь-які недоліки модифікованого підходу були виправдані з уваги на те, що він застосовується у площині політичної науки вперше.

Ми підставляємо в схему методики класифікацію політичних потреб Юр’єва та систему політичних цінностей Розенбаума, описані вище. Кожен з цих сукупностей (наборів) понять має загальну кількість позицій, що дорівнюється 18, що дозволяє нам в майбутньому порівняти отримані дані та відповідає оригінальній методиці Рокіча.

Респонденту пропонуються дві картки із відповідними наборами. В кожній картці респондент має прорангувати позиції від 1 до 18 за критерієм значущості для респондента. При цьому ранг 1 присвоюється найбільш значущій позиції, а ранг 18 – найменш значущій.

Зауваження до проведення дослідження:

1) Порядок заповнення карток (спочатку перша картка, а потім друга чи навпаки) респондент обирає самостійно.

2) Респондент не може надавати певним позиціям однакових рангів (дублювати ранги). Один ранг присвоюється тільки одній позиції.

3) Респондент має самостійно розібратись у розумінні запропонованих йому в картках понять, без жодної допомоги з боку дослідника або інших респондентів.

4) Найкращий вихід для дослідника – працювати із кожним респондентом окремо, ізольовано від впливу сторонніх осіб, якщо є така змога.

Інтерпретація методики була складена нами у такій формі:

1. Звести дані по кожному з 318-ти респондентів відповідно до того, які ранги вони надали кожній з категорій потреб та цінностей, у загальну таблицю за допомогою програми Microsoft Excel.

2. Обрахувати суму рангів кожної категорії відповідно до відповідей респондентів.

3. Отримані суми прорангувати вже у відповідності від найменшого отриманого результату (1 ранг) до найбільшого (18 ранг).

4. Звести загальний рейтинг по обом наборам понять, щоб визначити, яким позиціям респонденти надають важливішого значення у своєму житті, а яким – менш важливого.

5. Обрахувати відсоток респондентів відповідно до того, заповненню якої картки у першу чергу вони надали перевагу, зробити розбивку за статтю.

6. Пояснити отримані дані.

У нашому дослідженні генеральною сукупністю були представлені студенти НУ «ОА» очної форми навчання 1- 4 курсу п’ятьох факультетів та Інституту права ім. І. Малиновського у кількості 1850 осіб. Обравши фактор районування по групах, загальна кількість яких – 74, ми застосували механічний відбір за кількістю студентів у кожній групі, інтервалом n = 3 студенти.

Врахувавши похибку в 5%, ми отримали вибіркову сукупність, яка складає 318 студентів.

Загалом усі респонденти успішно впорались із методикою та прорангували набори понять відповідно до умов дослідження. Під час дослідження труднощі виникали лише у тому випадку, коли респонденти неуважно читали вимоги, які були визначені на початку карток. Питань щодо розуміння понять у картках респонденти не задавали. Під час дослідження ми намагались якомога індивідуальніше підійти до опитування кожного респондента, щоб виключити можливість користування будь-чиєю допомогою. В основному труднощів із цим не виникало, і це дає нам змогу стверджувати, що методика була модифікована успішно.