2. Методологічні основи педагогічної психології

В педагогічній психології найчастіше використовуються такі поняття як навчання, навчальна діяльність, учбова діяльність, учіння, научіння та виховання.

Під навчальною діяльністю розуміють спільну діяльність вчителя та діяльність учня. Діяльність учня у навчальному процесі називають учбовою. Учбова діяльність передбачає засвоєння соціального досвіду під керівництвом вчителя. Засвоєння - це процес переходу елементів соціального досвіду в індивідуальний досвід. Діяльність вчителя у навчальному процесі називають навчанням. Вчитель навчає, а учень вчиться.

Найчастіше у вітчизняній психології термін “научіння” прийнято використовувати по відношенню до тварин. “Научіння” - це засвоєння певного соціального досвіду тваринами. Процес засвоєння соціального досвіду людиною називається учінням. Процес засвоєння таких видів соціального досвіду, як моральний та естетичний, називають вихованням.

На сучасному етапі розвитку педагогічна психологія розвивається на основі трьох теоретичних напрямів: 1) біхевіоризм; 2) когнітивна теорія, 3) діяльнісна теорія.

3. Завдання та проблеми педагогічної психології.

Перед педагогічною психологією стоїть ряд наступних проблем і завдань, що потребують не лише теоретичного, але й практичного розв’язання:

1. Психологічне забезпечення навчального процесу для дітей 6-річного віку (режим, навантаження, використання ігрового підходу у навчанні: з’ясування особливостей їх навчання в школі чи в ДНЗ).

2. Психологічне обґрунтування змісту і методів навчання, групових форм навчальної діяльності, попередження навчального перенавантаження.

3. Проблема забезпечення всебічного розвитку особистості дитини крізь призму навчання і виховання.

4. Проблема психодіагностики навчально-виховного процесу, створення психологічної служби установ освіти.

5. Врахування сенситивних періодів у розвитку окремих психічних функцій та процесів.

6. Проблема обдарованих дітей.

7. Розвиток здібностей, особистісних якостей, окремих психічних функцій під впливом навчання.

8. Врахування індивідуальних здібностей дитини, творчі здібності забезпечення умов для саморозвитку дитини.

9. Проблема соціально-психологічних механізмів забезпечення розвитку навчання та виховання.

10. Проблема педагогічної взаємодії: стратегії, стилі саморегулювання, характеристика педагогічного впливу.

Завдання педагогічної психології.

Конкретними проблемами на сучасному етапі розвитку педагогічної психології є:

- проблема забезпечення різнобічного і несуперечливого розвитку в умовах навчання та виховання;

- проблема обдарованих дітей; розвиток здібностей, особистісних якостей, становлення окремих психічних функцій,

- індивідуальні відмінності дітей, творчі здібності;.

- проблема психодіагностики навчально-виховного процесу, створення психо­логічної служби установ освіти;

- психологічне забезпечення навчання шестирічок: режим, навантаження, умо­ви використання ігрового методу, з’ясування особливостей їх навчання в школі чи дошкільній установі;

- вияв сензитивних періодів у розвитку особистості та окремих психічних функцій;

- психологічне обгрунтування змісту і методів навчання, групових форм на­вчальної діяльності, попередження навчального перевантаження;

- педагогічна взаємодія: стратегії, стилі саморегулювання, характеристика педагогічного впливу;

- проблема соціально-психологічних механізмів забезпечення розвитку, навчан­ня та виховання;

- психологічні умови забезпечення саморозвитку та ін.

На сучасному етапі потребують не тільки теоретичного вивчення, а й практи­чного розв’язання проблеми попередження дитячого алкоголізму, наркоманії, пра­вопорушень та дитячого сексу, бізнесу, рекету. У зв’язку із соціально-психологіч­ними змінами у нашому суспільстві нового характеру набуває проблема взаємин дітей і старших, негативного впливу масової культури та засобів масової інформа­ції на розвиток дітей.

Завдання педагогічної психології:

• виявлення механізмів і закономірностей засвоєння особистістю соціокультурного досвіду, особливостей його структурування, збереження в індивідуаль­ній свідомості та використання у різних ситуаціях;

• розкриття механізмів і закономірностей впливу навчання та виховання на інтелектуальний та особистісний розвиток людини;

• виявлення зв’язку між рівнем інтелектуального та особистісного розвитку людини й формами, методами навчання та виховання;

• встановлення особливостей організації та управління навчальною діяльністю, виявлення їх, впливу на інтелектуальний, особистісний розвиток та навчально-пізнавальну активність людини;

• вивчення психологічних засад педагогічної діяльності;

• виявлення механізмів і закономірностей розвивального навчання;

• встановлення закономірностей, умов, критеріїв розвитку теоретичного мис­лення, засвоєння знань, формування на їх, основі операційного складу діяль­ності у процесі розв’язання різноманітних завдань;

• виявлення психологічних засад визначення рівня та якості засвоєння матеріа­лу та його відповідності освітнім стандартам;

• розробка психологічних засад удосконалення навчально-виховного процесу на всіх рівнях освітньої системи.