3.7.5. Наукова новизна одержаних результатів

Необхідно вказати, що нового представлено в роботі. Достатньо вказати одно з трьох положень: вперше (доказано, систематизовано, обґрунтовано, розроблено та інше), вдосконалено (процес, систему, механізм та інше), набуло подальший розвиток.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, методик, схем, алгоритмів і та інше. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку здобувача. Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в кваліфікаційній роботі магістра наукової задачі або наукової проблеми.

3.7.6. Практичне значення одержаних результатів

В кваліфікаційній роботі магістра, що має теоретичне значення, треба вказати прикладну цінність отриманих результатів, їх вплив на зріст ефективності підприємства. Практичне значення підтверджується довідкою про впровадження, яку необхідно надати в додатках. Приклад довідки у додатку М.

3.7.7. Особистий внесок автора

Автор освітньо-кваліфікаційної роботи магістра повинен указати на самостійність виконання роботи. Якщо де які результати роботи або наукові праці, з матеріалів роботи виконані в співавторстві, магістру обов'язково треба визначити конкретний особистий внесок в результати досліджень.

3.7.8. Апробація результатів кваліфікаційної роботи магістра

Вказується, на яких наукових конференціях, студентських семінарах, нарадах оприлюднені результати досліджень, що включені до кваліфікаційної роботи магістра.

3.7.9. Публікації

Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати кваліфікаційної роботи магістра (кількість в співавторстві), їх обсяг в друкованих аркушах, та посилання зі списку літератури.

Мінімальна необхідна кількість публікацій: 1 – стаття, 1 – тези з матеріалів роботи.

3.7.10. Структура та обсяг роботи

Слід перерахувати структурні елементи дипломної роботи (введення, кількість глав, висновки та пропозиції, список використаної літератури, додатки). Потрібно вказати загальний обсяг роботи (в сторінках комп’ютерного набору), кількість таблиць, рисунків, формул, а також кількість найменувань в списку використаної літератури.

3.8. Основна частина роботи

Основна частина дипломної роботи містить ґрунтовний виклад матеріалу дослідження та складається з розділів і підрозділів, їх заголовки мають відображати зміст викладеного у них тексту, не скорочуючи або розширюючи обсяг.

Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу виділити важливі положення, уникаючи другорядних подробиць. Матеріал роботи має містити дискусійні питання, пов'язані з переглядом усталених поглядів і уявлень, а також оригінальні погляди автора на вирішення досліджуваної проблеми.

Перший (теоретичний) розділ. У ньому висвітлюють теоретичний аспект обраної теми, який є результатом ґрунтовного аналізу та критичної оцінки наукової літератури. Стисло і критично проводять огляд інформаційних джерел за темою та визначають напрямки дослідження.

У цьому розділі можна зробити історичний екскурс у минуле, щоб краще зрозуміти та визначити тенденції розвитку досліджуваного явища чи процесу. Оскільки перший розділ – теоретичний, він повинен містити найбільшу кількість посилань на літературні джерела. При викладі матеріалу необхідно дотриматися принципу наочності.

У другому (аналітико-дослідницькому) розділі, дається кратка характеристика діяльності, структури підприємства, економічного середовища, в якому воно працює. Автором проводиться систематизація й узагальнення фактів, їх візуальна ілюстрація, інтерпретація виявлених тенденцій і закономірностей. Опираючись на бухгалтерську, статистичну та іншу звітність необхідно відмітити позитивні і негативні сторони досліджуваного процесу (явища), виразити до них своє відношення, визначити вплив рішення задач роботи на загальний стан діяльності підприємства. Доцільно проводити аналіз динаміки показників за ряд років (не менш трьох). Також необхідно порівнювати показники діяльності підприємства з аналогічними показниками діяльності конкурентів, галузевими показниками, чи нормативними.

Аналіз виконаний на достатньому рівні показує причини змін та відхилень показників, що розглядуються.

У третьому (проектно-рекомендаційному) розділі викладають результати досліджень автора з висвітленням новизни, яку він вносить у розробку проблеми. Студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, обґрунтувати перспективи подальшої розробки проблеми, можливості запровадження у практику та напрями вдосконалення. Обов’язковим є обґрунтування ефективності використання отриманих результатів. При цьому ефективність може бути економічною, соціальною, комунікаційною та іншою залежно від теми роботи і характеру отриманих результатів. Якщо очікується отримання декількох видів ефективності, то доцільно їх обґрунтованість оформити в окремий розділ.

Висновки та пропозиції містять узагальнену підсумкову оцінку проведеної роботи. Вони повинні містити найвагоміші наукові та практичні результати, що розкривають ступінь дослідження головної наукової ідеї роботи, авторські інтерпретації наукової новизни та ефективності результатів дослідження.

Висновки потрібно викладати стисло і лаконічно. Необхідно відмітити перспективи подальшого розвитку дослідницької роботи. Обсяг висновків та пропозицій складає 4-5 сторінок.

Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку чи у порядку зроблених посилань на них у роботі. Список формується виключно з тих джерел, на які в роботі є посилання. Кількість джерел - не менш 50 найменувань.

Додатки до дипломної роботи формуються за необхідністю. Додатки містять різний за змістом допоміжний матеріал, який має додаткове довідкове значення, але необхідний для повного висвітлення теми дослідження:

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• проміжні математичні доведення і розрахунки;

• інструкції і методики вирішення певних проблемних питань;

• ілюстрації допоміжного характеру.

За формою це можуть бути: текст, таблиця, рисунок, веб-сайт тощо.

Додатки розміщуються у порядку посилань на них у тексті. Якщо додатків більш 10, то вони об’єднуються за видами: первинна документація, статистичні таблиці, довідки про провадження тощо.