3.6. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в кваліфікаційній роботі магістра вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

3.7. Вступ

Розкриває сутність і стан проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику кваліфікаційної роботи магістра в рекомендованій нижче послідовності. Загальний обсяг вступу 4 – 5 сторінок.

3.7.1 Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для економічного та соціального розвитку відповідної галузі науки чи індустрії, регіону.

3.7.2 Мета і завдання дослідження

Мета роботи повинна формуватися на підставі обґрунтованої актуальності, а також узгоджуватися з назвою наукової роботи і містити не тільки очікувані результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона ґрунтується. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на результати наукової розробки.

Результати наукового дослідження слід формулювати як: «розв'язання наукової проблеми, розробка теоретичних положень, науково обґрунтованих рішень», впровадження яких є значним внеском в розвиток певної сфери діяльності.

Мета наукового дослідження реалізується через конкретні завдання, які формулюють у формі переліку дій: "систематизувати…", проаналізувати...", "встановити...", "пояснити...", "узагальнити...", "обґрунтувати...", "описати...", "визначити..." тощо. Не потрібно використовувати такі дії як «вивчити…», «оволодіти…» тощо, оскільки вони характеризують навчальний процес, а не науковий.

Рекомендовано формулювати три завдання (по однієї на кожну главу), але їх може бути і більше. Слід пам'ятати, що по кожному завданню, в процесі їх вирішення, необхідно зробити висновки чи (та) пропозиції.

3.7.3. Об'єкт та предмет дослідження

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага здобувача магістерського ступеню, оскільки предмет дослідження визначає тему праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

3.7.4. Методи дослідження.

Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами й метою конкретного дослідження. Від уміння науковця вибрати найрезультативніші методи дослідження значною мірою залежить успіх наукової роботи, оскільки саме вони дають можливість досягти поставленої мети.

Перелік рекомендованих методів дослідження представлений у додатку Л.

Також слід указати, що послужило інформаційною базою при написанні роботи (нормативні та статистичні дані, фінансова, бухгалтерська, маркетингова звітність, періодичні видання, наукові праці, навчальні та методичні роботи, та інше).