
- •Класифікація природних резервуарів за генезисом і складом.
- •Генезис теригенних порід-колекторів. Їх основні генетичні групи.
- •3.1. Класифікація теригенних порід.
- •4.1 Поширення теригенних порід в геологічних формаціях
- •5.1 Грубоуламкові теригенні породи. Генезис, поширення, мінеральний склад
- •6.1 Дрібноуламкові теригенні породи. Класифікація, генезис, поширення в геологічних формаціях
- •7.1. Мінеральний склад піщаних порід
- •8.1. Мінеральний склад алевритових порід
- •9.1. Склад уламкових породоутворювальних мінералів у піщаних породах
- •10. Склад аутигеннх породоутворювальних мінералів в піщаних та алевритистих породах.
- •11. Мінеральні типи цементів теригенних порід колекторів
- •12.Хімічний склад основних типів уламкових порід
- •13.1. Класифікація цементів піщаних порід.
- •Поровий.
- •14.1. Методи дослідження піщаних і алевритових порід.
- •15.1. Гранулометричний склад основних типів теригенних порід.
- •16) Обкатаність уламків та значення ступеню обкатаності для генетичних і палеогеографічних реконструкцій.
- •17) Морфологія, склад і структурні типи цементів теригенних порід-колекторів
- •18) Пористість та проникність теригенних порід-колекторів. Методи вивчення.
- •19. Поширеність піщаних порід в осадовому чохлі фанерозою України
- •Ордовицька система (о)
- •Девонська система (d)
- •Середній відділ (d2)
- •20. Класифікація та поширеність карбонатних порід в геологічних формаціях.
- •21. Класифікація, генезис та речовинний склад вапняків.
- •3.2 Сучасні карбонатні осадки. Їх класифікація та поширення в басейнах седиментації.
- •12.2. Класифікація, генезис, умови залягання, та поширення доломітів
- •1.2. Роль карбонатних порід, як колекторів нафти і газу
- •2.2 (25) Складові частини карбонатних порід.
- •10.2 (26) Структури і текстури карбонатних порід.
- •9.2 (27) Пористість карбонатних порід. Фактори, що впливають на пористість.
- •28) Первинна та вторинна пористість карбонатних порід. Процеси, що ведуть до появи вторинної пористості.
- •29) Проникність карбонатних порід.
- •30) Зв’язок геометрії порового простору і проникності нафти і газу в карбонатних породах.
- •31. Білет № 5.2 Вугленосні колектори
- •32. Білет № 6.2 Соленосні і гіпсові колектори
- •33 Білет № 13.2Флішові нафтогазоносні фації
- •34. Тріщинуваті породи різного складу, як можливі колектори нафти і газу
- •35. Поширення карбонатних порід в геологічних формаціях України
- •36. Методи дослідження грубоуламкових г.П.
5.1 Грубоуламкові теригенні породи. Генезис, поширення, мінеральний склад
До грубоуламкових порід (псефіти) відносяться різні рихлі (гравій, галька, щебінь) і зцементовані (конгломерати, брекчії) продукти фізичного вивітрювання. Вони бувають полі компонентні, чи полімінеральні, олігоміктові і мономінеральні.
Грубоуламкові породи залягають у вигляді пластів, шарів, лінз різної потужності.
Галечники і конгломерати утворюються в морях і озерах, в річкових долинах, в результаті перемивання морени, в передгірських областях, іноді завдяки діяльності вітру. Морські галечники і конгломерати утворюються в області прибою, в дельтах і в місцях розвитку сильних донних течій. Галька в морських відкладах часто гарно обкатана і посортована за розміром.
Грубоуламкові породи:
Гравій та гравеліти 1 – 10 мм (жорства і жорствяник)
Галька і галечник 10 – 100 мм (щебінка)
Валунний конгломерат і брекчії 100 – 1000 мм
Глибовий конгломерат і брекчії >1000 мм
Озерні галечники і конгломерати відрізняються від морських невеликим площинним поширенням і лише в дельтах гірських річок, що впадають в озера, вони мають значну потужність.
Річкові галечник і конгломерати зустрічаються головним чином в долинах гірських річок. Поширені у вигляді полос і стрічок, що витягнуті вздовж річної долини, зазвичай переривчасті.
Флювіогляціальні галечники і конгломерати зустрічаються в областях розвитку льодовикових відкладів, утворюються в результаті перемивання морен. Залягають вони в вигляді лінз невеликої протяжності і змінної потужності.
Потокові галечники і конгломерати зустрічаються в передгірській області. Залягають у вигляді пластів і лінз великої потужності поширені полосами і стрічками.
Еолові галечники і конгломерати – грубоуламкові накопичення еолового генезису, що зустрічаються досить рідко. Вони утворюються в деяких пустелях, де під час сильних бурь і ураганів вітер досягає великої швидкості.
Щебенисті відклади і брекчії відрізняються від галечників і конгломератів кутастою формою частинок. Це пов’язано з тим, що частинки щебня не підлягали механічній обробці чи вона була слабкою. Щебінь і брекчії утворюються частіше всього на схилах, берегах озер і морів.
Грубоуламкові породи зустрічаються у відкладах різного віку. Частіше за все вони утворюються поблизу гірських споруд під час їх інтенсивного підняття.
Білет №6
6.1 Дрібноуламкові теригенні породи. Класифікація, генезис, поширення в геологічних формаціях
До піщаних порід відносяться піски і пісковики. За розміром часток вони класифікуються:
Крупнозернисті 1 -0,5 мм
Середньозернисті 0,5 – 0,25 мм
Дрібнозернисті 0,25 – 0,05 мм
Піщані породи складаються з уламкових (алотигенних) і аутигенних мінералів. Серед уламкових
мінералів переважають кварц, польові шпати, слюди, глауконіт, уламки гірських порід. Вторинні і акцесорні мінерали піщаних порід найчастіше представлені магнетитом, ільменітом, цирконом, рутилом, гранатом, турмаліном, апатитом, епідотом, монацитом і ін.. Рідше зустрічаються піроксени, амфіболи, дистен, корунд.
Аутигенні мінерали складають цемент пісковиків. За мінеральним складом цементи пісковиків є: глинисті, карбонатні, кременисті, залізисті.
В основу мінералогічної класифікації піщаних порід покладено склад уламкових зерен і виділяють:
Мономінеральні – кварцові, польовошпатові і глауконітові піски і пісковики;
Олігоміктові – кварц-польовошпатові, польовошпат-кварцові, глауконіт-кварцові та інші;
Полімінеральні – аркози (кварц, польові шпати, слюди), грауваки (кварц, польові шпати, слюди, уламкові породи) і породи змішаного типу.
Морські піски і пісковики утворюються в мілководній частині шельфу, на літоралі і
субліторалі, рідше в глибоководній обстановці. Мають гарну сортованість і окатаність зерен, щільна упаковка, знаки брижів.
Озерні піски і пісковики схожі з морськими. Основна відміна полягає в іншому складі фауни,
невеликому площинному поширені , потужності.
Річні піски і пісковики характеризуються поганою сортованістю матеріалу і гіршою окатаністю
часток. Піщані породи річного генезису зустрічаються у вигляді полос і стрічок, що витягнуті в напрямку річних долин.
Флювіогляціальні піщані породи утворюються в результаті перемиву талими водами льодовика моренних відкладів. Відрізняються гарною сортованістю, невисоким ступенем окатаності, наявністю слоїстості.
Еолові піски і пісковики характеризуються прекрасною сортованістю і окатаністю, і матовою поверхнею піщинок.
Піщані породи характеризуються широким поширенням в відкладах різного генезису. Вони є звичайним компонентом багатьох теригенних формацій: вуглистих, флішових, моласових, кварцево-піщаних.