3.1. Класифікація теригенних порід.

Найбільш поширеною класифікацією теригенних порід є класифікацію за розміром уламкового матеріалу. Досліджуючи принципи класифікації теригенних порід за цією ознакою, слід зазначити, що межі діапазонів розмірів та їх назви у різних країнах, не співпадають. Навіть у СРСР різними галузевими підприємствами використовувалися різні діапазони та різні підходи до формування назв порід, що у великій мірі було успадковане й Україною. У СРСР була широко поширена розмірна класифікація уламкових порід, заснована на десятковій метричній система. За межі структурних підрозділів приймалися 0,01 мм - 0,1 мм - 1,0 мм - 10 мм - 100 мм - 1000 мм і більше.

Багато геологів Європи і частина грунтознавців США використовують десятеричну

шкалу з основою 2, тобто 0,002 мм - 0,02 мм - 2 мм - 20 мм - 200 мм, запропоновану ще А.Аттербергом (1904).

Розміри уламків, мм	Назви
	Звичайні в колишньому СССР	Звичайні в інших країнах
Понад 1 (до 1000 і більше)	Грубоуламкові породи	Псефіти або рудити
Від 1 до 0,1	Середньоуламкові або піщані породи	Псаміти або ареніти
Від 0,1 до 0,01	Дрібноуламкові або алевритові породи	Силти або алютити

Білет №4

4.1 Поширення теригенних порід в геологічних формаціях

Парагенетичні групи фацій (пород), що більше чи менше витривалі в часі чи просторі називаються формаціями.

Формації виникають при певному тектонічному режимі і в певних ландшафтно-кліматичних умовах.

Вугленосна формація утворюється в геосинкліналях, перехідних зонах і на платформах. В їх складі присутні майже всі типи уламкових порід: незцементовані – галечник, піски, алеврити, глини; зцементовані – конгломерати, брекчії, гравеліти, пісковики різної крупності зерен, алевроліти, аргіліти. Широко поширені кварцові піски і пісковики, каолінітові і гідрослюдисті глини і аргіліти, польово-шпат-кварцові піски, пісковики, алевроліти, каолініт-гідрослюдисті, монтморилоніт-гідрослюдисті глини і аргіліти, аркозові і граувакові пісковики.

Флішова формація. В складі флішової формації переважають уламкові і карбонатні породи. Вони представлені всіма типами від аргілітів до конгломератів і брекчій і від вапнякових глин до вапняків. Найбільшим поширенням користуються аргіліти, алевроліти і пісковики. Формація флішу характерна для геосинкліналей, тому переважають зцементовані і метаморфізовані породи.

За мінеральним складом уламкові породи флішу дуже різноманітні. Тут зустрічаються кварцові , кварц-глауконітові, кварц-польовошпатові, аркозові, граувакові псаміти і алевроліти, полімінеральні та мономінеральні пеліти.

Моласова формація утворюється а період руйнування гірських споруд і являє собою передгірські відклади - делювіально – пролювіальні відклади наземних і частково підводних рівнин.

Складені вони в основному уламковими породами, серед яких часто переважають грубоуламкові – псефітові відклади.

В складі малас описані майже всі типи уламкових порід: незцементовані породи – скупчення валунів, галечник, гравійні відклади, піски різної крупності зерен, алеврити, суглинки,супіски, глини; зцементовані – валунні і галечникові конгломерати, брекчії, гравеліти, пісковики, алевроліти, алевропеліти, аргіліти. Мінеральний склад уламкових порід молас дуже строкатий.

Кварцово-піщані формації. Вони складені виключно уламковими породами: пісками, пісковиками, алевритами, алевролітами. Деякі кварц-піщані формації повністю складені пісками, частково пісковиками (піски полтавської серії України). Сортування матеріалу, зазвичай гарне, мінеральний склад простий. Це найчастіше мономінеральні кварцові породи з незначною домішкою інших мінералів (польових шпатів, слюд). Досить часто зустрічаються домішки глауконіту, рідше спостерігаються глауконіт-кварцові породи.

Утворення відкладів кварцово-піщаних формацій відбувалось головним чином на суші в низах рік і прибережній області моря, рідше в більш глибокій частині шельфу. Це типові платформні утворення.

Білет №5