- •Класифікація природних резервуарів за генезисом і складом.
- •Генезис теригенних порід-колекторів. Їх основні генетичні групи.
- •3.1. Класифікація теригенних порід.
- •4.1 Поширення теригенних порід в геологічних формаціях
- •5.1 Грубоуламкові теригенні породи. Генезис, поширення, мінеральний склад
- •6.1 Дрібноуламкові теригенні породи. Класифікація, генезис, поширення в геологічних формаціях
- •7.1. Мінеральний склад піщаних порід
- •8.1. Мінеральний склад алевритових порід
- •9.1. Склад уламкових породоутворювальних мінералів у піщаних породах
- •10. Склад аутигеннх породоутворювальних мінералів в піщаних та алевритистих породах.
- •11. Мінеральні типи цементів теригенних порід колекторів
- •12.Хімічний склад основних типів уламкових порід
- •13.1. Класифікація цементів піщаних порід.
- •Поровий.
- •14.1. Методи дослідження піщаних і алевритових порід.
- •15.1. Гранулометричний склад основних типів теригенних порід.
- •16) Обкатаність уламків та значення ступеню обкатаності для генетичних і палеогеографічних реконструкцій.
- •17) Морфологія, склад і структурні типи цементів теригенних порід-колекторів
- •18) Пористість та проникність теригенних порід-колекторів. Методи вивчення.
- •19. Поширеність піщаних порід в осадовому чохлі фанерозою України
- •Ордовицька система (о)
- •Девонська система (d)
- •Середній відділ (d2)
- •20. Класифікація та поширеність карбонатних порід в геологічних формаціях.
- •21. Класифікація, генезис та речовинний склад вапняків.
- •3.2 Сучасні карбонатні осадки. Їх класифікація та поширення в басейнах седиментації.
- •12.2. Класифікація, генезис, умови залягання, та поширення доломітів
- •1.2. Роль карбонатних порід, як колекторів нафти і газу
- •2.2 (25) Складові частини карбонатних порід.
- •10.2 (26) Структури і текстури карбонатних порід.
- •9.2 (27) Пористість карбонатних порід. Фактори, що впливають на пористість.
- •28) Первинна та вторинна пористість карбонатних порід. Процеси, що ведуть до появи вторинної пористості.
- •29) Проникність карбонатних порід.
- •30) Зв’язок геометрії порового простору і проникності нафти і газу в карбонатних породах.
- •31. Білет № 5.2 Вугленосні колектори
- •32. Білет № 6.2 Соленосні і гіпсові колектори
- •33 Білет № 13.2Флішові нафтогазоносні фації
- •34. Тріщинуваті породи різного складу, як можливі колектори нафти і газу
- •35. Поширення карбонатних порід в геологічних формаціях України
- •36. Методи дослідження грубоуламкових г.П.
30) Зв’язок геометрії порового простору і проникності нафти і газу в карбонатних породах.
Надзвичайно важливим є виникнення зв’язку між проникністю і пористістю. Універсальної залежності між цими параметрами не існує. Це викликано величезною різноманітністю карбонатних порід за літологічним складом, розміром, конфігурацією зерен, характером цементації, наявністю каверн. При побудові таких залежностей потрібно враховувати, що ця статистична залежність не є прямолінійною, а криволінійною. Тільки для невеликих інтервалів проникності і пористості вона може бути з відповідним наближенням апроксимована прямолінійною залежністю.
Чимало дослідників робили спроби пов’язати пористість і проникність за допомогою інших параметрів, зокрема з питомою ефективною поверхнею пор. Але запропоновані рівняння не враховують всієї складності структури пористого простору, дають лише наближений зв’язок між цими параметрами і не можуть бути поширені на всі різновидності карбонатних порід. Величина проникності залежить від структури порового простору, а та в свою чергу від розташування зерен в просторі. Іноді орієнтація зерен може бути зумовлена напрямом дій сил при деформаціях порід. Внаслідок цих процесів виникає анізотропія проникності, тобто породи мають різну проникність залежно від напряму руху флюїдів. Наприклад не секрет, що проникність паралельно до шаруватості порід, як правило, значно вища від величини проникності перпендикулярно до шаруватості.
31. Білет № 5.2 Вугленосні колектори
Колектори нафти і газу – гірські породи-колектори здатні вміщати рідкі, газоподібні вуглеводні і віддавати їх у процесі розробки родовищ. Критеріями приналежності порід до К.н.г. слугують величини проникності і ємності, зумовлені розвитком пористості, тріщинуватості, кавернозності.
Вугленосна формація утворюється в геосинкліналях, перехідних зонах і на платформах. В їх складі присутні майже всі типи уламкових порід: незцементовані – галечник, піски, алеврити, глини; зцементовані – конгломерати, брекчії, гравеліти, пісковики різної крупності зерен, алевроліти, аргіліти. Широко поширені кварцові піски і пісковики, каолінітові і гідрослюдисті глини і аргіліти, польово-шпат-кварцові піски, пісковики, алевроліти, каолініт-гідрослюдисті, монтморилоніт-гідрослюдисті глини і аргіліти, аркозові і граувакові пісковики.
У вугленосних товщах та власне у вугіллі зосереджена величезна кількість вуглеводневих газів, серед яких переважає метан, присутні вуглекислий газ, важкі вуглеводні, азот, сірководень, гелій та водень. Ці гази утворюються в процесі перетворення рослинного матеріалу в торф і вугілля, в процесі метаморфізму вугілля і його вивітрюванні, тобто протягом всього часу існування родовищ вугілля.
Гази, зосереджені у вугільних шарах, за складом є переважно метанові з невеликою кількістю етану, пропану, азоту й двоокису вуглецю. Важкі вуглеводні містяться в основному у вугіллі середньої стадії метаморфізму.
Деякі дослідники розглядають вугленосні товщі як можливе джерело утворення газових покладів.