28) Первинна та вторинна пористість карбонатних порід. Процеси, що ведуть до появи вторинної пористості.

Перш за все слід сказати, що пористість – це об’єм породи, що незаповнений твердою речовиною. Первинна пористість виникає у карбонатних породах під час їх утворення і створюється порожнинами між окремими зернами, уламками мінералів та порід після фіксації їх на місці осадконакопичення. Вторинна пористість включає всі пустоти, що виникли під впливом різних геологічних факторів після скам’яніння осадків. До факторів, що призводять до утворення вторинної пористості, можна віднести виникнення тектонічних тріщин, процеси вилуговування і перекристалізації. Переважна більшість карбонатних порід характеризується первинною пористістю, яка за своєю природою може бути названа міжгранулярною (міжзерновою) та кавернозною. В першу чергу міжзернова та кавернозна пористість характерна для органогенних вапняків, доломітів та гіпісів. Всі ці породи є досить високопористими. Величина коефіцієнта пористості для них переважно знаходиться у межах 5 – 35%.

29) Проникність карбонатних порід.

Всі гірські породи тією чи іншою мірою проникні. Абсолютно непроникних порід не існує. Для практичних цілей можна умовно породи поділяти на проникні та непроникні. До останніх належать такі, які при перепадах тисків, що зустрічаються в природі, практично не пропускають рідин і газів. Важливе значення при обрахунках проникності карбонатних порід (і не тільки) має закон Дарсі: , де - динамічна в’язкість, а - коефіцієнт проникності, який характеризує пропускну здатність порід (є своєрідним виразом гідравлічного опору).

Проникність карбонатних порід визначається при повній насиченості порових пустот рідиною або газом. При цьому рідини або гази не повинні реагувати зі скелетом породи, оскільки при цьому будуть змінюватися умови фільтрації і проникність. Визначена таким чином проникність називається абсолютною. Теоретично вона не повинна залежати від якості рідини чи газу, якими її визначено. Насправді в лабораторній практиці нерідко можна спостерігати зміну проникності з часом, одержувати різні результати для різних рідин і газів. Причини цих змін до кінця не зв’ясовані. Частина їх зумовлена явищами, які виникають під час вимірів і не зустрічаються в природі, інша частина забов’язана фізико-хімічним процесам. Окрім абсолютної проникності, розрізняють фазову та відносну. Фазова – це проникність для однієї фази за наявності в породі іншої. Наприклад, проникність для нафти за присутності в поровому просторі води. Відносна проникність проникність – це відношення фазової до абсолютної. Абсолютна проникність карбонатних порід коливається від до . Фазова проникність завжди менша за абсолютну. При зниженні насиченості окремої фази нижче певної межі (20-30%) проникність для неї стає практично рівною нулю.

Загалом проникність карбонатних порід залежить від самої структури порового простору, розміру порових каналів, їх звивистості, наявності звужень і розширень. Значно впливає на проникність розмір зерен. З ростом розмірів зерен відбувається збільшення діаметра пор, гідравлічний опір зменшується, і проникність зростає.