19. Поширеність піщаних порід в осадовому чохлі фанерозою України

ПІЗНІЙ ПРОТЕРОЗОЙ

Вендська система (V)

Вільчанська серія. Бродівська світа (Vbr). Має обмежено розповсюдження на західному схилі УЩ, є базальним горизонтом, складена грубозернистими аркозовими пісковиками з галькою та валунами гранітів, кварцитів, кварцу. Потужність до 50м.

Волинська серія (Vvl) розповсюджена на західному та південно-західному схилах УЩ, представлена ефузивно-осадовим комплексом. В підставі виділяють горбашевську світу – аркозові пісковики та гравеліти.

Могилв-подільська серія найбільш добре представлена в межах Подільського виступу УЩ, де виділені могилевська, яришевська та нагорянська світи; на Волині – чарторійська, рознічська та колківська світи.

Могилевська світа (Vmg) потужністю до 100м, в нижньої частині – грубозернисті аркозові пісковики, пісковиків з багатою фауною безхребетних (едіакарська фауна), покриває її однорідна товща світло-сірих пісковиків.

ПАЛЕОЗОЙ

Кембрійська система (С)

Нижній відділ (С₁)

У басейні Дністра до кембрійської частини балтійської (С₁bl₂) серії відноситься збручська світа (до 60 м) – строкаті алевроліти й аргіліти з прошарками пісковиків і конгломератів, з численними Tasmanitea tenellus V о 1 k

Бережковська серія (С₁br) у межах волинської частини західного схилу Українського щита, південної частини Львівського палеозойського прогину і Волинського підняття розчленована на доминопольську (20-100 м), любомльську (до 90 м) і свитязьську (до 100 м) світи і складена в нижній частині пісковиками, алевролітами й аргілітами, що переходять в зеленувато-сірі алевроліти з прошарками пісковиків.

Середній відділ (С₂)

Середній відділ кембрію – амгинський ярус (С₂am) виділений на північному заході Волині, де він з перервою залягає на бережковській серії, і

представлений товщею (до 80 м) пісковиків ясно-сірих, із прошарками алевролітів. У зануреній частині Львівського прогину відклади, що відповідають амгинському ярусу середнього кембрію, представлені товщею (320 м) чорних сланцюватих алевролітів із прошарками кварцитоподібних пісковиків.

Ордовицька система (о)

Молодовська серія складена пісковиками дрібнозернистими з прошарками конгломератів у підставі (гораєвська світа - 3 м).

Нерозчленовані відклади ордовику (О) розкриті свердловинами на північному заході України, де вони представлені пісковиками глауконітово-кварцовими і конгломератами (до I м).

Девонська система (d)

Нижній відділ (D₁)

Дністровська серія (D₁dn), що відповідає лохковському - празькому ярусам, поширена в Наддністрянщині, представлена - пісковиками червоноколірними і алевролітами.

Середній відділ (d2)

Ейфельський ярус (D₂ ef) складений алевролітами, аргілітами і пісковиками червоно-бурими і зеленувато-сірими з рідкими прошарками мергелів.

Живетський ярус (D₂ gv) (50-180 м) представлений

строкатоколірними аргілітами, доломітами і вапняками з рідкісними прошарками алевролітів, пісковиків, глин, мергелів, гіпсів.

Верхній відділ (D₃)

У Донбасі до франського ярусу віднесена антонівська світа у нижній частині світи залягають пісковики, вапняки і брекчії.

Фаменський ярус (D₃ fm) у Львівському палеозойському прогині представлений одноманітною товщею (150 м) вапняків кристалізованих і доломітів із прошарками алевролітів і пісковиків.

Кам'яновугільна система (С)

Нижній відділ (С₁)

Турнейський ярус (С₁t) представлений у Донбасі вапняками, доломітами і вапняковистими сланцями, у підставі з прошарками пісковику (низи вапнякової світи (С₁¹)). У Прип'ятсько-Дніпровському прогині турне в основному розвинутий у Дніпровському грабені. Представлений у південно-східній частині западини карбонатними породами з підлеглими прошарками аргілітів, алевролітів і пісковиків.

Візейський ярус (С₁v) представлений у Донбасі товщею (до 500 м) вапняків і аргілітів із прошарками пісковиків і вугіль (верхи вапнякової світи С₁¹ , грабовська – С₁² і самарська – С₁³ світи).

Середній відділ (С₂)

У Прип'ятсько-Дніпровському прогині башкирський ярус (600 м) представлений у нижній частині розрізу сірими аргілітами с потужними прошарками вапняку, рідше з прошарками пісковиків, у верхньої –алевролітами й аргілітами з шарами пісковиків.

Московський ярус (С₂m) у Донбасі для ярусу характерно також наявність потужних (до 20-50м) товщ грубозернистих олігоміктових пісковиків.

Верхній відділ (С₃)

Касимовський ярус (С₃k). У Донбасі до касимовського ярусу (потужність 1000 м) відносяться верхи ісаєвської -С₃¹ і авіловськаї – С₃² світ, складені аргілітами і пісковиками з прошарками вапняків і вугіль,

Гжельський ярус (С₃g). У Донецькому басейні до нього відноситься араукарітова – С₃³ світа, представлена пісковиками зі стовбурами араукарій, конгломератоподібними і брекчированими вапняками.

Пермська система (Р)

Нижній відділ (Р₁)

Картамишська світа (Р₁kr – мідистих пісковиків) поширена східніше лінії Ромни-Логовики. Складена червоноколірними глинами, аргілітами, алевролітами, з рідкими прошарками сіроколірних глин, пісковиків, брекчій, доломітів, зустрічаються малопотужні прошарки ангідриту.

Микитівська світа (Р₁nk – гіпсово-доломітова) У підошві світи нерідко залягають грубозернисті пісковики,

гравеліти, конгломерати.

Слав»янська світа (Р₁sl - соленосна) Складають її шари кам'яної солі, що перешаровуються з ангідритами, рідше вапняками, алевролітами і пісковиками.

Пермсько-тріасові нерозчленовані (Р-Т) відклади У районі Генічеська товща аргілітів сіро-зелених із прошаркам алевролітів, пісковиків і гравелітів.