- •Класифікація природних резервуарів за генезисом і складом.
- •Генезис теригенних порід-колекторів. Їх основні генетичні групи.
- •3.1. Класифікація теригенних порід.
- •4.1 Поширення теригенних порід в геологічних формаціях
- •5.1 Грубоуламкові теригенні породи. Генезис, поширення, мінеральний склад
- •6.1 Дрібноуламкові теригенні породи. Класифікація, генезис, поширення в геологічних формаціях
- •7.1. Мінеральний склад піщаних порід
- •8.1. Мінеральний склад алевритових порід
- •9.1. Склад уламкових породоутворювальних мінералів у піщаних породах
- •10. Склад аутигеннх породоутворювальних мінералів в піщаних та алевритистих породах.
- •11. Мінеральні типи цементів теригенних порід колекторів
- •12.Хімічний склад основних типів уламкових порід
- •13.1. Класифікація цементів піщаних порід.
- •Поровий.
- •14.1. Методи дослідження піщаних і алевритових порід.
- •15.1. Гранулометричний склад основних типів теригенних порід.
- •16) Обкатаність уламків та значення ступеню обкатаності для генетичних і палеогеографічних реконструкцій.
- •17) Морфологія, склад і структурні типи цементів теригенних порід-колекторів
- •18) Пористість та проникність теригенних порід-колекторів. Методи вивчення.
- •19. Поширеність піщаних порід в осадовому чохлі фанерозою України
- •Ордовицька система (о)
- •Девонська система (d)
- •Середній відділ (d2)
- •20. Класифікація та поширеність карбонатних порід в геологічних формаціях.
- •21. Класифікація, генезис та речовинний склад вапняків.
- •3.2 Сучасні карбонатні осадки. Їх класифікація та поширення в басейнах седиментації.
- •12.2. Класифікація, генезис, умови залягання, та поширення доломітів
- •1.2. Роль карбонатних порід, як колекторів нафти і газу
- •2.2 (25) Складові частини карбонатних порід.
- •10.2 (26) Структури і текстури карбонатних порід.
- •9.2 (27) Пористість карбонатних порід. Фактори, що впливають на пористість.
- •28) Первинна та вторинна пористість карбонатних порід. Процеси, що ведуть до появи вторинної пористості.
- •29) Проникність карбонатних порід.
- •30) Зв’язок геометрії порового простору і проникності нафти і газу в карбонатних породах.
- •31. Білет № 5.2 Вугленосні колектори
- •32. Білет № 6.2 Соленосні і гіпсові колектори
- •33 Білет № 13.2Флішові нафтогазоносні фації
- •34. Тріщинуваті породи різного складу, як можливі колектори нафти і газу
- •35. Поширення карбонатних порід в геологічних формаціях України
- •36. Методи дослідження грубоуламкових г.П.
Класифікація природних резервуарів за генезисом і складом.
Одразу слід зауважити, що усі існуючі класифікації природних резервуарів вуглеводнів, окрім найзагальніших, є дуже умовними і приблизним. Крім того, сам поділ порід на коллектор-неколлектор також дуже умовний, оскільки частина порід в процесі свого розвитку можуть перетворитися з неколлектора в колектор і навпаки. Деякі породи раніше взагалі не розглядалися як колектори, а тепер їх з успіхом експлуатують.
В основі всякої класифікації колекторів, лежать два основні взаємозв'язані критерії: генезис порід і їх склад. На базі цих критеріїв можна робити висновки щодо ємнісно-фільтраційних властивостей, особливості порово-пустотного простору і т. д.
Р. С. Безбородовим і Ю. К. Бурліним в 1976 р. була запропонована схема загальної класифікації, в якій як основні типи порід серед колекторів розглядаються уламкові і карбонатні. Магматичні і метаморфічні породи серед колекторів згадувалися як рідкісні, нетипові. У цій схемі не згадані також глинисті і кременисті породи. Таким чином, дана класифікація вимагає уточнення. Відносно походження порід можна сказати, що головними складовими частинами є матеріали кластогенного, біогенного, хемогенного (змішаного біогенно-хемогенного) і вулканогенного походження. Якщо розглядати дві основні групи порід, що утворюють основну масу колекторів, то в уламкових переважатиме в основній масі кластичний матеріал, а в карбонатних - біогенний і в декілька меншій мірі - хемогенний. Для глинистих порід можна в континентальних умовах основу складає кластогенний
(теригенний) матеріал. Для кременистих колекторів дуже істотна роль біогенного чинника.
Генезис теригенних порід-колекторів. Їх основні генетичні групи.
Колекторські властивості теригенних порід формуються і потім видозмінюються на всіх стадіях літогенезу. Характер і якість колекторів визначаються структурно-текстурними особливостями. В свою чергу мінеральний склад і структурно-текстурні особливості є результатом динаміки і фізико-географічної обстановки осадконакопичення.
Утворення теригенних порід відбувається за рахунок випадання уламкового матеріалу з шляхів міграції під впливом сили тяжіння. Уламкові компоненти переходять в осадок, як тільки енергія середовища-транспортера (вода, вітер) перестає підтримувати їх у зваженому стані або переміщувати шляхом сальтації (підскоку), перекочування або волочіння. Крім цього, кластогенні породи можуть утворюватися при таненні льодовику, який транспортує теригенний матеріал у вмороженому стані. Як відомо, літосфера складається переважно з алюмосилиікатів, основні її мінерали польові шпати і кварц. Внаслідок їх різної стійкості до вивітрювання польові шпати перетворюються в пеліти, що складається в основному з глинистих мінералів, а кварц – в псаміти. Відповідно до цього грубоуламкові матеріали утворюють, наприклад, відклади галечнику, гравію і конгломератов, кварц в основному утворює зернисті породи у вигляді пісків, пісковиків, алевритів і алевролітів, а польові шпати в наслідок хімічних змін переходять в глини і аргіліти.
Генетичні групи ???