3.7.4. Головні убори, хустки і шарфові вироби

Вироби цієї групи використовують для накривання голови або голови і шиї. До них належать шапки, шапочки, берети, підшолом­ники, шарфи, хустки.

Шапочки - головний убір для вкривання голови в різних клі­матичних умовах: побутові, спортивні, в'язані, кроєні, одинарні або подвійні. Виготовляють з поліакрилонітрильної, вовняної, напіввовня-ної і бавовняної пряжі, синтетичних текстурованих ниток, ручним або машинним в'язанням. Випускаються дитячі і для дорослих, з козир­ком, з китицями, типу берета, капора.

Берети - головний убір без козирка і крис, круглої або оваль­ної форми, з невисокою головкою, плоскі, приплюснуті, кроєні і в'яза­ні. Кроєні виготовляють із вертїлочних капронових або віскозних во­локон. В'язані берети - із вовняної і напіввовняної пряжі на фангових або береточних машинах.

Підшоломники - одягають під каски або шоломи, в'яжуть на фангових машинах із вовняної і напіввовняної пряжі.

Розміри головних уборів встановлюють за їх внутрішньою окружністю (у см). Для дорослих - 53 - 64, для дітей - 45 - 56.

Хустки - вироби, які мають форму квадрата. Бувають машин­ної і ручної в'язки, одинарні і подвійні. Хустки машинної в'язки виго­товляють на зворотних машинах з двоголковими язичковими голками, на фангових, вертілках і рашель-машинах. Хустки виготовляють із ба­вовняної, вовняної, змішаної і високооб'ємної пряжі, віскозних і капронових ниток, з козячого й кроликового пуху. Вони можуть бути зимовими, демісезонними і літніми, з бахромою або без неї. Розміри від 70x70 до ІЗОх 130 см.

Шарфи -вироби у формі прямокутника, одинарні та подвійні. Одинарні виготовляють суцільнов'язаними і кроєними. На кінцях ша­рфів - торочки або китиці. Випускають шарфи різних розмірів (у см): 95 х 16, 100 х 25, 110 х 20, 120 х 20, 130 х 25, 150 х 50, 180 х 50, 180 х 70. Шарфи розміром 150 х 50, 160 х 60, 180 х 50, 180 х 70 см називають палантинами.

Якість трикотажних виробів

Доброякісні трикотажні виробіповинні відповідати зразку-еталону і вимогам нормативної документації (НД) зовнішнім виглядом, фасоном, якісно полотна.

Якість трикотажних і панчішно-шкарпеткових виробів зале­жить від багатьох чинників: якості пряжі й ниток, дотримання режиму в'язання, оздоблення, крою і шиття в процесі виготовлення виробів.

Номенклатура показників якості трикотажної продукції різних видів і призначення повинна відповідати вимогам безпеки для здо­ров'я та життя людини з огляду впливу на неї хімічного складу сиро­вини, оздоблювальних обробок (апретів, просочувань тощо), зміни фарбування в умовах експлуатації на тілі людини (вплив поту, морсь­кої, хлорованої, дистильованої (дощової) води), зручності експлуатації (відповідність виробу зазначеному розміру), гігієнічних властивостей. Перераховані показники обов'язково використовуються при сертифі­кації трикотажної продукції (ДСТУ 3045-95).

На торговельних підприємствах перевіряють відповідність марку­вання і пакування трикотажних виробів вимогам стандартів і визначають (перевіряють) їх сорт. Трикотажні вироби поділяють на 1 і 2 сорти. На визначення сорту кожного виду трикотажних виробів с відповідні стандарти.

Сорт виробів визначають залежно від наявності па ньому де­фектів зовнішнього вигляду полотна, виробничо-швейних дефектів, дефектів оздоблення і відхилення лінійних розмірів окремих деталей і виробу в цілому від норми.

При визначенні сорту враховуючі, вил дефект}', його розташу­вання (на відкритих або закритих частинах і деталях), розмір (за най­більшим виміром) і загальну їх кількість.

Сорт комплектних і парних виробів за дефектами зовнішнього вигляду визначають за нижчим сортом виробу комплекту або півпари.

Вироби перевіряють па столі з лицьового боку в розправле­ному вигляді без натягування. Зовнішній вигляд виробів оцінюють за кількістю і характером дефектів, а також за чистотою поверхні полот­на і якості формування виробів порівняно зі зразком-еталоном.

У виробах 1 і 2 сортів відповідно до стандартів допускає і вся не більше трьох дефектів зовнішньої і. вигляду (для білизняних виро­бів - вісім дефектів у 1 і три дефекти у 2 сорті). Виробничо-швейні дефекти для верхніх трикотажних виробів допускаються відповідно чотири і п'ять; для білизняних - вісім і шість. Для панчішно-шкар­петкових виробів кількість дефектів зовнішнього вигляду і відхилень від лінійних вимірів у підібраній парі сумується, допускається по три дефекти у кожному сорті. Сорт рукавичних виробів визначається залежно від наявності дефектів зовнішнього вигляду полотна, вироб­ничо-швейних відхилень від лінійних розмірів у підібраній парі, до­пускається відповідно три і п'ять дефектів. У 1 і 2 сортах головних уборів і шарфів допускається лише по три дефекти зовнішнього ви­гляду полотен.

Одні й ті самі дефекти в різних групах виробів залежно від їх характеру, розміру, місця розташування і величини оцінюються не однаково. Саме цим переважно пояснюється різна кількість дефектів, що допускаються в 1 і 2 сортах різних груп трикотажних виробів.