1.4.4. Порівняльна характеристика однотрубної та двотрубної систем підключення апаратів до джерела вакуумметричного тиску

Розвиток машинного доїння розпочався з використання та удосконалення двотрубної системи підключення доїльних апаратів, коли лінії молокопроводу та повітропроводу функціонують окремо, але є такими, що підключені до одного джерела вакуумметричного тиску [6, 48, 94]. В процесі удосконалення доїльної техніки виникла ідея створення однотрубної системи підключення доїльних апаратів і зокрема пульсаторів. Існують різні варіанти підключення пульсатора до лінії молокопроводу або до молокозбірної камери колектора [45]. В 1962 році в УНДІМЕСГ була розроблена та перевірена принципово нова схема тритактного доїльного апарата з суміщеною молоковакуумною лінією, описана В.П.Корольовим та А.І. Фененком [90], але ця конструкція мала нестабільний режим роботи, що негативно впливало на її технічну характеристику. В процесі удосконалення автор домігся того, що при збільшенні молоковіддачі забезпечувалось зростання тривалості такту ссання, а завдяки поєднанню молоко - та повітропровода (вакуумпровода) в одній лінії тиск адекватно змінював в піддійковому і в міжстінному просторах, що не забезпечується в двотрубній системі, де має місце розширення дійкової гуми при такті ссання, а це порушує умови виведення молока з долей вим’я [61, 71].

До недоліків суміщеної системи можна віднести те, що для доїльних установок з суміщеною молоковакуумною системою використання всіх інших пульсаторів, крім мембранних, ускладнене, а також те, що при транспортуванні молока в молокоповітропровідній лінії має місце значна дестабілізація потоку молока та диспергування жирових кульок, що призводить до погіршення якості молока [6].

Відома схема підключення повітропроводу (вакуумпроводу) до молокопроводу послідовно, що дає змогу зрівнювати вакуумметричний тиск в піддійковому і міжстінковому просторах, але недолік цієї системи в тому, що враховуючи втрати по довжині трубопроводу, на його кінці виникає явище, коли в піддійковому просторі вакуумметричний тиск набирає більшого значення і дійкова гума неповністю розкривається, чим перешкоджає виведенню молока з дійки [68].

Найбільш поширена схема підключення доїльного апарата, коли колектор підключений до молокопроводу, а пульсатор до повітропроводу [45, 46, 84]. (Рис.1.7). Такий недолік, як розширення дійкової гуми, що призводить до глибокого засмоктування дійки в стакан і, як наслідок, до виникнення кільцевого почервоніння основи дійки та маститу, усувається за допомогою стиснутих стаканів, які виконують роль клапана, коли при надмірному розширені дійкової гуми вона перекриває патрубок, що з’єднує міжстінний простір доїльного стакана з камерою змінного тиску пульсатора [88]. Головна перевага такої двотрубної системи полягає в тому, що при її використанні зменшується дестабілізація потоку молока, зменшується диспергування жирових кульок, що поліпшує якість видоєного молока [82].

Таким чином, визначені причини, що дестабілізують режим роботи двотрубної системи, визначено, що менша повнота видоювання не може бути кваліфікована як негативна ознака двотрубної системи, особливо це стосується випадку, коли в цій системі використаний доїльний апарат попарної дії, який в більш повній мірі задовольняє фізіологічні вимоги доїння корів.

При всіх перевагах двотрубної системи з попарним доїльним апаратом вона не виключає недоліків, а тому потребує удосконалення. Причиною є недосконалість дроселюючих пристроїв та пристроїв для регулювання частоти пульсації, необґрунтованість тривалості перехідних процесів та співвідношення тактів, яке створює генератор імпульсів тиску попарної дії, що уповільнює тривалість молоковиведення доїльним апаратом.

Виникає необхідність додаткового вивчення процесів, що стосуються впливу одноразового чи попарного режиму доїння на інтенсивність молоковиведення, вибору параметрів та типу дроселюючого пристрою, закономірностей зміни перехідних процесів, що в комплексі повинно покращити технічний рівень доїльного апарата і фізіологічні принципи машинного доїння.

а

б

а – доїння в молокопровід; б – доїння у переносний бідон.

Рис.1.7. – двотрубна схема підключення доїльного апарата

Вирішення цих проблем забезпечить підвищення ефективності машинного доїння.

Для покращення процесу доїння пропонується застосовувати доїльний апарат з попарним видоюванням долей вимені з різною інтенсивністю, що забезпечить більш рівномірне по часу виведення молока з різномолочних долей.