
- •Римар дмитро олександрович
- •Обґрунтування параметрів генератора імпульсів тиску доїльного апарата попарної дії
- •Фененко
- •Фізіологічні основи виведення молока із вимені
- •V, мл долі вимені
- •1.2. Чинники, що обумовлюють ефективність машинного доїння
- •Вплив режимів доїння на продуктивність корів
- •Аналіз режимних характеристик доїльних апаратів
- •Фактори, що впливають на частоту пульсації
- •1.4.4. Порівняльна характеристика однотрубної та двотрубної систем підключення апаратів до джерела вакуумметричного тиску
- •Мета та задачі досліджень
- •2.1. Обґрунтування режиму роботи доїльного апарата з генератором імпульсів тиску попарної дії
- •2.2. Розрахунок параметрів керованої частини гіт попарної дії
- •2.2.1. Визначення технологічних параметрів пружинного елемента
- •2.3. Висновки з розділу 2:
- •3.1. Програма досліджень
- •3.2. Методика досліджень
- •3.2.1. Експериментальна установка
- •Підсилювач
- •Доїльний апарат
- •3.2.2. Вхідні і вихідні параметри проведення досліджень
- •4.1. Дослідження впливу діаметра дросельного каналу гіт на режими його роботи
- •4.2. Дослідження впливу довжини дросельного каналу гіт на режими його роботи
- •4.3. Дослідження впливу об’єму керуючої камери та осьового переміщення клапана гіт на режими його роботи
- •4.4. Дослідження впливу робочого вакуумметричного тиску на режими роботи гіт
- •4.5. Дослідження впливу дії пружини на режими роботи гіт
- •4.6. Визначення основних параметрів гіт попарної дії
- •4.7. Дослідний зразок генератора імпульсів тиску попарної дії
- •4.8. Висновки з розділу 4
- •5.1. Мета і задачі виробничих досліджень
- •5.2. Методика досліджень
- •5.3. Результати досліджень
- •5.4. Економічна ефективність застосування удосконаленого доїльного апарата з попарним виведенням молока з вимені
- •5.5 Висновки з розділу 5.
V, мл долі вимені
1 – передня права; 2 – задня права; 3 – передня ліва; 4 – задня ліва.
Рисунок 1.1. Розподілення молока в долях вимені
В зв’язку з неоднаковою молоковіддачею окремих дійок та їх пар, більше секретують ті долі вимені, які видоїлись першими. Пропонується починати доїння з настанням дії рефлексу молоковіддачі та надходженням альвеолярної порції молока до цистерн долей вим’я [34, 55, 82].
Припиняти доїння апаратами слід одразу ж після закінчення молоковіддачі. Якщо кількість молока, що залишається в одній долі вим’я, не перевищує 50-110 мл, то залишкове молоко в організмі тварина використовує для здійснення подальшого секреторного процесу молокоутворення [10]. Абсолютно повне виведення молока з дійок вимені тварини не можливе за фізіологічними передумовами, оскільки молокоутворення – це безперервний процес. Тому основна мета доїння залишити як можна меншу кількість молока у вимені. Неповне ж виведення молока веде до зменшення молокоутворюючої функції молочної залози, скорочення лактаційного періоду (спричиняє самозапуск) [15, 22].
1.2. Чинники, що обумовлюють ефективність машинного доїння
Ефективність машинного доїння в значній мірі визначає стимулююча дія апарата, яку можна визначити за показниками тривалості доїння та кількістю молока у машинному додоюванні [44]. З цього приводу найбільш перспективний напрямок розвитку конструктивних ознак та режимних характеристик доїльних апаратів передбачає якомога повніше виведення молока із вимені корови. Зменшення тривалості машинного додою та залишкового молока можна досягти за рахунок додаткової стимуляції рефлексу молоковіддачі доїльним апаратом під час його роботи та шляхом забезпечення адаптації конструктивних параметрів та режимних характеристик до можливості індивідуальних особливостей долей та індексу вимені, який характеризує кількість молока в передніх і задніх долях вим’я.
Інтенсивність виведення молока виконавчими механізмами доїльного апарата характеризується внутрішніми та зовнішніми умовами.
Внутрішні умови обумовлені чинниками, які діють в процесі утворення і виведення молока. Інтенсивність виведення молока має змінний характер і вона різна для кожної долі вимені. За особливостями рефлексу молоковіддачі та тонусу м’яза – сфінктера корів поділять на групи за тугодійкістю. Сфінктер створює опір витіканню молока з дійки і тим самим впливає на інтенсивність як ручного так і машинного доїння [43, 70].
Зовнішні умови впливу обумовлені підготовчими технологічними операціями, режимом роботи та параметрами виконавчих механізмів доїльного апарата.
Підготовчі технологічні операції (теплий душ та обмивання, потік теплого повітря, масажування) сприяють забезпеченню повноцінного рефлексу молоковіддачі, збільшують швидкість доїння в перші хвилини [42, 44, 46, 57]. Своєчасне підключення доїльного апарата також підвищує середню швидкість доїння [10].
Оптимальна переддоїльна стимуляція забезпечує максимальні показники молоковіддачі. Суттєве покращення показників забезпечує масажування під час доїння [5, 14, 64].
Інтенсивність доїння залежить від параметрів та режимів роботи апарата, які визначають величина вакуумметричного тиску, співвідношення тактів, частота пульсації. Вказані чинники мають лінійний характер [57, 59]. Значний вплив на відсмоктуючу здатність доїльного апарата має рівень вакуумметричного тиску і тривалість такту ссання, менший вплив має зміна частоти пульсації [26, 46, 59, 64]. Фізіологи вказують, що зміна параметрів величини вакуумметричного тиску та співвідношення тактів призводить, на перших порах до досягнення мети – одночасного виведення молока з різномолочних долей вимені а також покращення та прискорення молоковиведення. Проте, через певний проміжок часу, корова починає віддавати молоко з інтенсивністю, яка характерна для кожної долі вимені [43, 44, 86]. Тому одним з недоліків сучасних доїльних апаратів слід вважати постійний режим дії виконавчих механізмів – доїльних стаканів [32]. У зв’язку з цим виконавчі механізми повинні в найбільшій мірі відображати біологічно обумовлені процеси, щоб забезпечити більш повне виведення молока із вимені тварин.