5.3. Результати досліджень

За період досліджень в контрольній (І-й групі), в якій корів доїли серійними доїльними апаратами АДУ – 1 середньодобовий надій склав 18,1±1,14 кг молока, а в ІІ-й дослідній групі, де тварин доїли апаратами ДА-70, середньодобовий надій склав 20,6±0,28 кг молока або на 2,5 кг (12,1%) вище, ніж при доїнні серійними апаратами АДУ – 1 (таблиця 5.2).

Ріст продуктивності корів за дослідний період у ІІ-й групі корів можна пояснити більш м’яким режимом роботи доїльних апаратів, тобто немає різкого переходу від такту ссання до такту стиснення. Цим самим, але у меншій мірі, пояснюється зменшення випадків виникнення подразнення дійок, а також виникнення прихованої і клінічної форм маститів (таблиця 5.3).

Цей фактор характерний для двотактних апаратів типу АДУ – 1. В дослідний період у корів І-ї групи він склав 9,2%, а в тварин ІІ-ї групи при доїнні апаратами ДА-70 тільки 3,3%. Це на 5,9% менше випадків виявлення під час доїння апаратами АДУ – 1. Одночасно були зареєстровані випадки подразнення дійок у корів до 9,2% при доїнні апаратами АДУ – 1, тоді як при доїнні апаратами ДА-70 подразнення не спостерігалось. Виявлення меншої кількості випадків синюшності було установлене на дійках корів І-ї групи при доїнні серійним апаратом до 18,3% випадків.

Таблиця 5.2

Показники надою і вміст жиру в молоці при доїнні корів апаратами типу АДУ-1 і ДА-70

Група	Підготовчий період (14 днів)				Дослідний період (96 днів)
	Кількість визначень	Середньодобовий надій	Кількість визначень	% жиру	Кількість визначень	Середньодобовий надій	Кількість визначень	% жиру
1	2	3	4	5	6	7	8	9
І-ша контрольна	30	19,52±0,48	10	3,34±0,28	130	18,1±1,14	70	4,01± 0,36
ІІ-га дослідна	30	19,57±0,48	10	3,51±0,46	130	20,6±0,29	70	3,91± 0,40
Різниця показників дослідної та контрольної груп	-	+0,05	-	+0,17	-	+2,5	-	-0,10

Більш глибокі порушення, тобто виникнення крапкових крововиливів до 5,0% спостерігалися у корів І-ї групи, які створювались під впливом дії дійкової гуми в такті стиснення.

Деформація дійок найчастіше виникає за рахунок жорсткої дійкової гуми або її швидкого старіння і при доїнні корів апаратами АДУ-1, випадки деформації дійок біля їх основи після зняття доїльних стаканів склали – 9,2%, деформація нижньої третини дійки становить 20,8%, що призвело до частих випадків травмування дійок (субклінічна – 30,0% і 6,7% клінічна форми маститу). Це можна пояснити режимом роботи виконавчих механізмів – стаканів, при якому під час перехідного процесу від такту ссання до такту стиснення відбувається різке звуження дійкової гуми тобто виникає удар гуми по тілу дійки.

У той же час під час доїння корів апаратами ДА-70 фактично не спостерігаються такі фактори як: набряклість, синюшність, крапковий крововилив і деформація дійок. Тому випадки прихованої форми субклінічного маститу нижчі на 23,3%, а клінічної - на 5,0%. Такий фактор зниження ступеня травмування дійок вимені обумовлений більш плавним перехідним процесом від такту ссання до стиснення дійкової гуми, що позитивно вплинуло на показники продуктивності корів ІІ групи.

Таблиця 5.3

Показники стану дійок і вимені корів під час доїння апаратами типу АДУ-1 та ДА-70

Види ураження дійок	Підготовчий період, тип апарата			Дослідний період, тип апарата
	Кількість обстежень дійок, долей вимені	АДУ-1 з позит. реакцією	АДУ-1 з позит. реакцією	Кількість обстежень дійок, долей вимені	АДУ-1 з позит. реакцією	ДА-70 з позит. реакцією
1	2	3	4	5	6	7
Групи		І контр.	ІІ дослідна		І контр.	ІІ досл.
1	2	3	4	5	6	7
Патологічна гіперемія: почервоніння; набрякання; синюшність	40 40 40	5(12,5%) 2(5,0%) 4(10,0%)	4(10,0%) 3(1,5%) 5(12,5%)	120 120 120	30(25,0%) 11(9,2%) 22(18,3%)	4(3,3%) - -
Крапкові крововиливи	40	-	-	120	6(5,0%)	-
Деформація, валикоподібне утворення біля основи	40	-	-	120	11(9,2%)	-
Деформація нижньої третини	40	9(22,5%)	8(20,0%)	120	25(20,8%)	-
Субклінічний мастит	40	-	-	120	36(30,0%)	8(6,7%)
Клінічний мастит	40	-	-	120	8(6,7%)	2(1,7%)

Розглянемо матеріали порівняльних досліджень удосконаленого доїльного апарата ДА-70 і серійного АДУ-1 за показниками молоковіддачі корів (таблиця 5.4.). Із наведеної таблиці видно, що у підготовчий період у І і ІІ груп корів інтенсивність видоювання в першу, другу і третю хвилини доїння була високою – 2,71-3,41 кг молока і за перші 3 хвилини видоювання повнота її склала 92,1 і 85,8%, що вважається високою для апаратів цього типу.

Таблиця 5.4

Показники молоковіддачі у корів під час доїння апаратами АДУ-1 і удосконаленого ДА-70

Показники видоювання корів апаратом	Періоди досліду
	Підготовчий (АДУ-1)		Дослідний
	І група	ІІ група (дослідна)	І група (АДУ-1)	ІІ група (дослідна) (ДА-70)
1	2	3	4	5
Кількість корів у групі, гол	10	10	10	10
Кількість визначень, n	20	20	54	87
Видоєно молока: У 1хв. доїння У 2хв. доїння У 3хв. доїння	3,17±0,48 3,41±0,49 2,71±0,54	2,94±0,39 3,37±0,25 2,74±0,39	2,63±0,62 2,80±0,50 2,09±0,61	2,57±0,71 2,93±0,69 2,44±0,57
Видоєно молока за перші 3хв. доїння, кг %	9,29 92,1	9,05 85,8	7,52 79,2	7,94 80,1
Видоєно молока апаратом, кг %	9,86±10,2 97,7	1034±1,02 98,0	9,27±1,65 97,6	9,63±1,46 98,2
Величина машинного додоювання, кг	0,14±0,06	0,14±0,04	0,17±0,08	0,14±0,05
-//- ручного, кг	0,09±0,09	0,07±0,024	0,06±0,02	0,04±0,03
Тривалість видоювання апаратом, хв	4,06±0,62	3,87±0,52	3,74±1,06	3,89±0,79
Тривалість машинного додоювання, с	17,5±7,13	19,2±5,21	10,8±5,69	9,7±4,59
Видоєно молока, всього кг	10,9	10,55	9,50	9,81
Середня інтенсивність молоковіддачі, кг/хв.	2,59±0,44	2,58±0,34	2,61±0,57	2,64±0,82

Згідно результатам досліджень і виробничої перевірки повнота видоювання корів серійним доїльним апаратом АДУ-1 і ДА-70 склала 97,6 і 98,2% відповідно за дослідний період. Одночасно величина машинного і ручного додоювання при доїнні апаратом ДА-70 залишається достатньо низькою – 0,14 і 0,04 кг молока. Тривалість видоювання удосконаленим доїльним апаратом ДА-70 майже не відрізняється від тривалості видоювання серійним апаратом АДУ-1 і складає – 3,74 і 3,89 хвилини, що пояснюється більшою ефективністю такта стиснення. Ці показники вказують на той факт, що доїльний апарат ДА-70 забезпечує високу інтенсивність видоювання, у середньому 2,64 кг/хв., при кращих показниках повноти видоювання (98,2%).

Таким чином, порівняльні виробничі випробування удосконалених доїльних апаратів типу ДА-70 які проводилися в дослідному господарстві “Кутузівка” ІТ УААН і дослідному господарстві “Оленівка” ННЦ “ІМЕСГ” показали, що вони забезпечують ощадний режим роботи при частоті пульсації 60±3 п/хв., співвідношенні такту ссання до такту стиснення в передніх і задніх парах стаканів відповідно 60:40 та 70:30, при робочому вакуумметричному тискові 49–51 кПа. Дослідження процесу доїння високопродуктивних корів удосконаленими доїльними апаратами ДА-70 показали реальні можливості зростання середньодобового надою на 12,1% і вмісту жиру в молоці 3,91%, що вказує на його перевагу над серійним апаратом АДУ-1. Більш ощадний режим роботи забезпечується за рахунок плавного переходу від такту ссання до стиснення, застерігаючи тим самим дійки вим’я від подразнень, до мінімуму зводяться випадки появи суб- і клінічної форм маститів (6,7 і 1,7%) або на 23,3% і 5,0% менше, ніж при доїнні апаратом АДУ-1. Робота удосконаленого доїльного апарата ДА-70 забезпечує високу інтенсивність і повноту видоювання у середньому 2,64 кг/хв. і 98,2%.