4.8. Висновки з розділу 4

Виконані експериментальні дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1 Вплив пружини на клапан керованого мембранно – клапанного механізму змінює час протікання складових пульсу в одній з пар доїльних стаканів і забезпечує різницю інтенсивності молоковіддачі в долях вимені з різним вмістом молока.

2 Покращення режимних характеристик генератора імпульсів тиску гарантується новою конструктивно–технологічною схемою, що базується на відомих конструктивних рішеннях

3 Дія пружини на клапан керованої частини становить 88 Н і суттєво не змінює частоту пульсації в даній парі доїльних стаканів, не впливає на роботу керуючої частини ГІТ.

4 Процес доїння корів апаратом ДА – 70 з удосконаленим генератором імпульсів тиску попарної дії здійснюється при робочому вакуумметричному тискові 50±1 кПа. Відносна тривалість такту ссання складає 60±5%, а стиснення 40±5% при частоті пульсації 0,9-1,1 Гц.

РОЗДІЛ 5.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧИХ ВИПРОБУВАНЬ ТА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА

5.1. Мета і задачі виробничих досліджень

Метою виробничих випробувань передбачалось уточнити режими роботи доїльного апарата ДА – 70 з удосконаленим генератором імпульсів тиску попарної дії, визначити його вплив на фізіологію тварин, показники молоковіддачі, продуктивність, а також економічні та експлуатаційні показники в порівнянні з серійним апаратом АДУ – 1.

Для реалізації поставленої мети ставились такі задачі:

• визначити ступінь впливу на надій і вміст жиру в молоці;

• встановити показники молоковиведення;

- визначити стан дійок і вимені корів в цілому при доїнні апаратом ДА–70 в порівнянні з доїльним апаратом АДУ – 1.

5.2. Методика досліджень

Оцінку ефективності роботи доїльного апарата ДА-70 в порівнянні з серійним апаратом АДУ-1 у виробничих умовах виконав інститут тваринництва УААН в дослідному господарстві “Кутузівка” [98] (додаток Ж), також виробнича перевірка проводилась в дослідному господарстві ННЦ „ІМЕСГ” в с. Оленівка Фастівського р-ну. (додатки И).

Генератори імпульсів тиску мали такі характеристики при робочому вакуумметричному тискові 0,48–0,50 кг/см² (49–51 кПа): частоту пульсації 60-63 п/хв, співвідношення тактів ссання до стиснення від 66:34 до 70:30%.

Дослідження проводили методом формування двох груп корів – аналогів по 10 тварин у кожній групі. Корови були чорно – рябої породи на 2–3 місяці лактації з добовим надоєм 18–25 кг молока та річним - 5500–7700 кг. Під час підбору аналогів враховували кількість лактацій, живу масу, удій за попередній рік; середньодобовий удій, дату отелення, стан долей вимені, подразнення дійок під час доїння за методикою Овсяннікова А.І. [69].

Дослідження проведені за схемою, яка приводиться в таблиці 5.1.

Порівняльні дослідження доїльних апаратів проведені на двох групах корів – аналогів. У підготовчий період (14 днів) із 24 корів було виділено дві групи корів – аналогів (по 10 голів у кожній) із середньодобовим надоєм 19,52 і 19,57 кг молока. У дослідний період (96 днів) контроль величини добового надою, проводили один раз на тиждень.

В підготовчий період корови I і II груп доїли однотипними апаратами АДУ –1 протягом 14 днів для коректування добового надою. У дослідний період корів І-ї групи доїли апаратом АДУ –1, а корів ІІ-ї групи доїли дослідними апаратами.

Таблиця 5.1

Схема порівняльних досліджень доїльних апаратів типу АДУ-1 і ДА-70

Група	Кількість корів у групі, гол.	Підготовчий період (14 днів)	Дослідний період (96 днів)
		Тип апарата	Тип апарата
1	2	3	4
І контрольна	10	АДУ-1	АДУ-1
ІІ дослідна	10	АДУ-1	ДА-70

Показники молоковиведення реєстрували секундоміром у процесі доїння корів у підготовчий і дослідний періоди у відповідності з методикою РД 10.25 – 1.87 “Випробування сільськогосподарської техніки. Установки доїльні для корів. Програма і методика випробувань.” Облік разового удою і показники молоковіддачі робили індивідуальним лічильником молока УДБ.14.000. Вміст жиру в молоці визначали аналізатором молока “Милкосканер АПК – 98”.

Ступінь захворювання долей вимені суб- і клінічною формою маститу проводили за методикою [66], використовуючи 10% розчин димастину.

Так як порівняльні дослідження доїльних апаратів типу АДУ – 1 і ДА – 70 направлені на удосконалення доїльної техніки то для того, щоб виявити їх вплив на стан молочної залози була проведена виробнича оцінка стану дійок на патологічну гіперемію за методикою [24]. Підготовку корів до машинного доїння проводили у відповідності з положеннями “Правил машинного доїння корів” [115].