4.1. Дослідження впливу діаметра дросельного каналу гіт на режими його роботи
Частота пульсації і співвідношення тактів, ссання та стиснення, при роботі доїльного апарата залежать від параметрів генератора імпульсів тиску (ГІТ). Дослідження дроселюючих пристроїв [65] мембранних ГІТ доїльних апаратів вказують на те, що найбільший вплив на роботу доїльного апарата мають довжина та діаметр дросельного каналу.
В результаті експериментальних досліджень встановлено залежність часу протікання складових пульсації тактів ссання t1 та стиснення t2 в керуючій та керованій частинах генератора імпульсів тиску в залежності від діаметра дросельного каналу. На рисунку 4.1 показано, що із зміною діаметра дросельного каналу d від 3·10-4 м до 7·10-4 м тривання такту ссання в керуючій частині зменшується від 3с до 0,2 с в керованій відповідно від 2,6с до 0,18с, такт стиснення зменшується в керуючій частині від 1,1 с до 0,8с і в керованій від 1,5с до 0,9с. При цьому довжина дросельного каналу, об’єм керуючої камери, величина вакуумметричного тиску, не змінювались.
Отримані експериментальним шляхом результати, що стосуються впливу діаметра дросельного каналу на роботу керуючої та керованої частин генератора імпульсів тиску попарної дії, підтвердили теоретичні дослідження (Рис. 4.2)
t1
t2
-
керуюча частина ГІТ; -
керована частина ГІТ.
Рис. 4.1. Експериментальна залежність часу протікання тактів ссання t1 і стиснення t2 від діаметра дросельного каналу
4.2. Дослідження впливу довжини дросельного каналу гіт на режими його роботи
Проведені експериментальні дослідження впливу довжини дросельного каналу L, на роботу генератора імпульсів тиску при постійному діаметрі дросельного каналу (рис. 4.3).
Аналіз одержаних залежностей представлених на рисунку 4.3, свідчить, що при збільшенні довжини дросельного каналу від 0,01 м до 0,03 м тривалість тактів ссання і стиснення зростає, а частота пульсації відповідно зменшується.
б
t1
t2
а – керуюча частина ГІТ; б – керована частина ГІТ.
т
еорія;
- експеримент.
Рисунок 4.2. Порівняння теоретичної та експериментальної залежності тривалості протікання тактів t1 і t2 від діаметра дросельного каналу
t1
t2
- керуюча
частина;
к
ерована
частина.
Рисунок 4.3. Експериментальні залежності тривалості протікання тактів ссання t1 і стиснення t2 від довжини дросельного каналу
На рисунку 4.4 наведено порівняння теоретичних досліджень з експериментальними відносно впливу довжини дросельного каналу на час протікання тактів ссання та стиснення в керуючій та керованій частинах генератора імпульсів тиску.
Проведення експерименту з одночасною зміною довжини та діаметра дросельного каналу дало змогу більш точно визначити їх вплив на час протікання складових пульсації – тактів ссання t1 (рис. 4.5.а) і стиснення t2 (рис. 4.5.б), а також визначити зміну частоти пульсації .
а
t1
t2
б
t1
t2
а – керуюча частина ГІТ; б – керована частина ГІТ.
т еорія; - експеримент.
Рисунок 4.4. Порівняння залежності тривалості тактів t1 і t2 від довжини дросельного каналу
а
t,
с
d,
м
L,
м
Z=4.643-22436.91∙x+173.027∙y+2.584∙107∙x2-3.186∙105∙x∙y+94.639∙y2
б
d,
м
L,
м
t,
с
Z=2.547-12319.355∙x+94.059∙y+1.409∙107∙x2-1.678∙105∙x∙y-12.945∙y2
а – такт ссання t1, б – такт стиснення t2.
Рисунок 4.5. Залежність часу протікання складових пульсації від довжини та діаметра дросельного каналу
Аналізуючи вище наведені залежності можна стверджувати, що найбільш прийнятна довжина дросельного каналу, при якій забезпечується частота пульсації 60±2 п/хв знаходиться в межах від 0,02 до 0,025 м., а діаметр дросельного каналу, для забезпечення тієї ж частоти пульсації і співвідношення тактів повинен бути 3,6·10-4 - 3,7·10-4 м., при цьому ми бачимо, що зменшення діаметра дросельного каналу має більш виражений вплив на співвідношення тактів, а значить і на частоту пульсації, ніж його збільшення.